7. Аналiтичний облiк заробiтної плати

Данi аналiтичного облiку вiдіграють важливу роль в управ-

лiннi виробничим процесом та його органiзацiї, характеризуючи

розміщення й склад персоналу за мiсцями його використання, в

невiдпрацьований час, обсяг продукцiї, виконання норм ви-

робiтку, фонд заробiтної плати і його структуру, динаміку заробіт-

ної плати за категорiями персоналу, мiсцями витрат (цех, зміна,

робоче мiсце), видами продукцiї.

Аналiтичний облiк не можна нiчим замiнити при визначеннi

розмiру оплати працi та утримань з неї за кожною особою окре-

мо, за нарахуваннями на заробiтну плату та при вiднесеннi витрат

на рахунки, субрахунки, статтi витрат на виробництво. Аналітич-

ний облiк дає необхiдну iнформацiю для операцiйного менедж-

менту з метою полiпшення органiзації працi та оплати, а також

для аналiзу резервiв зниження витрат на оплату працi, підвищен-

ня продуктивностi працi.

Для аналiтичного облiку необхідно органiзувати документоо-

борот таким чином, щоб первиннi документи з виробiтку своєча-

сно надходили з підрозділів та служб пiдприємства на обробку.

Якiсне складання документів на виробіток продукцiї та не-

вiдпрацьований час забезпечує своєчасність i точність iнфор-

мацiї, яка фiксується в аналітичному облiку. Завданням бухгал-

терiї є перевірка правильності даних у первинних документах i

нарахування заробiтної плати, документи щодо якої обробляють-

ся в певному порядку — за окремими пiдроздiлами та службами;

в пiдроздiлах — за категоріями персоналу (робiтники, спецi-

132

алiсти, керiвники); далi — за табельними номерами працiвникiв.

Документи групуються в розрізі табельних номерiв, а їх данi вра-

ховуються при складаннi розрахункових вiдомостей.

Розрахунковi або розрахунково-платiжнi вiдомості складають

за кожною одиницею пiдприємства (цехи, допомiжні та пiдсобнi

служби, вiдділи апарату управлiння) у розрiзi категорiй персона-

лу i табельних номерiв працiвникiв. Розрахунковi вiдомостi ма-

ють таку будову:

– у лівій частинi вказується iдентифiкацiйний номер працiв-

ника, прiзвище, ім’я, по батьковi, рiк народження, кiлькiсть дiтей

та нарахування заробiтної плати за окремими видами — нарахо-

вано погодинно, відрядникам, за нiчнi, надурочнi, святковi днi чи

години, пiльговi години пiдлiткiв та матерiв, що годують немов-

лят, премiя за видами, гарантiї та компенсації. Оскiльки нараху-

вань за видами дуже багато, то в розрахунковiй вiдомостi

вiдведено вiдповiдну кiлькiсть граф для відображення даних та

загальної суми нарахованої заробiтної плати;

– у правiй частинi вказуються: утримання iз заробiтної плати,

податок на прибуток фізичних осіб, внески у фонди, за виконав-

чими листами, за заявами та загальна сума утримань;

– в кiнцi вiдомості визначається сума до сплати (вiд суми на-

рахованої заробiтної плати вираховується сума утримань).

У розрахунково-платiжнiй відомості, крiм названих, є графа

«розписка в отриманні грошей», тому цей регiстр облiку є

комбiнованим, в якому сполучаються розрахункова i платiжна

вiдомостi. Розрахунково-платiжнi вiдомостi доцiльно складати на

пiдприємствах з обмеженою чисельнiстю працiвникiв (до 200—

300 осіб). Якщо їх чисельність перевищує 300 осіб, то доцiльно

складати два регiстри — розрахункову вiдомiсть i платiжну

вiдомiсть на видачу заробітної плати.

Для складання розрахункових вiдомостей необхiдно викорис-

товувати:

– табелi використання робочого часу (для розрахунку пого-

динної заробітної плати та інших доплат — нiчнi, надурочнi,

простої за час непрацездатності тощо);

– нагромаджувальні картки заробiтної плати (для вiдряд-

никiв);

– довідки-розрахунки бухгалтерiї (на додаткову заробiтну

плату);

– розрахунковi вiдомостi за минулий мiсяць (для розрахунку

прибуткового податку);

– виконавчі листи (на утримання за рiшенням судових органiв);

133

– заяви працiвникiв (на утримання та перерахування частини

заробiтної плати);

– платiжнi вiдомостi (на видачу авансiв);

– iнші документи.

Кожний запис у розрахунковiй вiдомостi повинен бути обґрун-

тований первинними документами. Пiсля її складання вiдкривають

платiжну вiдомість, в яку переносять суму до видачі. Вiдомiсть

мiстить такi данi: iдентифiкаційний номер працiвника, прiзвище,

iм’я, по батьковi, суму до видачi, розписку особи про отримання

грошей. На вiдомостi є розпорядчий напис про видачу грошей та за-

значена загальна сума до видачi. Її пiдписує керiвник пiдприємства

та головний бухгалтер, вказується строк виплати (як правило, про-

тягом трьох днiв). Пiсля його закiнчення касир зобов’язаний пе-

ревiрити пiдписи, суми виданої i невиданої (депонованої) заробiтної

плати, а проти прiзвищ працiвникiв, які не отримали заробiтної пла-

ти, у графi «пiдпис» поставити штамп або записати «депоновано».

Касир закриває відомість пiдсумковим записом, зазначаючи,

яку суму видано і депоновано. Депонованi суми необхiдно запи-

сати в реєстр депонованої заробiтної плати, в якому зазначається

табельний номер, найменування цеху (вiдділу), номер платiжної

вiдомостi, прiзвище, ім’я, по батьковi, дата виникнення заборго-

ваностi, сума, вiдмiтка про списання (дата, № документа). Реєстр

пiдписує касир та головний бухгалтер.

На суму виданої заробiтної плати виписується видатковий ка-

совий ордер з вiдображенням його у касовiй книзi. Суми депоно-

ваної заробiтної плати необхiдно здати в банк для зарахування на

поточний рахунок, при цьому в об’явi на внесення готiвки вказу-

ється «депоновані суми», що важливо для банку, оскiльки вiн зо-

бов’язаний цю суму видати клiєнту на його вимогу.

Видача депонованої суми оформляється видатковим ордером з

вiдображенням факту видачi в реєстрi депонованої заробiтної пла-

ти (№ касового ордера, дата). Депонована заробiтна плата зберіга-

ється протягом трьох років, пiсля чого перераховується в бюджет.