Критерії оцінки магістерської роботи

Магістерська робота є важливою формою самостійної освітньої діяльності студента, в процесі виконання якої він набуває знань, умінь і навичок проведення наукових досліджень. Вона – заключний етап навчальної та наукової підготовки майбутніх спеціалістів у вищому навчальному закладі. Кваліфікаційна робота визначає загальноосвітню та професійну зрілість випускника, його наукову і спеціальну підготовку, вміння діалектично мислити та творчо застосовувати одержані знання при вирішенні практичних завдань з педагогіки, психології та фахових методик. У сучасних умовах відродження національної вищої та середньої освіти ці якості педагога стають особливо вагомими.

Кваліфікаційна робота, як уже зазначалося, може бути: експериментальною (самостійне дослідження студента, володіння ним методикою експерименту та ін.) та теоретичною (студент проводить самостійне поглиблене дослідження, вивчення та узагальнення досвіду практичної роботи).

Кваліфікаційна робота має засвідчити уміння магістранта працювати над літературою, вивчати педагогічний досвід; проводити експеримент; аналізувати, узагальнювати та робити правильні висновки, виходячи з результатів дослідження та ін.

Магістерська робота, як правило, є продовженням бакалаврської роботи випускника. Вона пишеться за планом, загальноприйнятим у наукових роботах.

У вступі кваліфікаційної роботи обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практична значущість; визначається об'єкт, предмет, мета гіпотеза і завдання дослідження; розглядаються методи та організація дослідження (у деяких роботах можна виділити окремий розділ, у якому розглядаються ці питання).

При оцінці розділу "Вступ" звертається увага на питання, які досліджуються, їх актуальність для працівників ВНЗ та вчителів шкіл. Студент повинен відповісти на питання: "Чому дану проблему потрібно вивчати?".

Визначаючи об'єкт дослідження, випускник має дати відповідь па запитання, над якою проблемою він повинен працювати.

У ході формулювання предмета дослідження слід визначити той аспект проблеми, ту його частину, які будуть досліджуватись як теоретично, так і експериментально.

У змісті гіпотези повинно бути передбачення, в якому на основі ряду факторів формулюється висновок щодо поліпшення існування об'єкта за певних умов. Причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. У гіпотезі не повинно бути положень, які не потребують наукового доведення і є очевидними.

Одним із важливих аспектів володіння магістрантом науковим апаратом є чітке формулювання мети та завдань дослідження. Ставлячи перед собою мету, студент повинен чітко уявити, який кінцевий результат передбачається одержати. Завдання стосуються окремих складових дослідження: аналізу літератури, стану практики, проведення експерименту, розробки рекомендацій. Всі завдання у сукупності повинні дати уявлення про те, що необхідно зробити, аби досягти мети. Кожне з поставлених завдань має бути розв'язаним і описаним у роботі у вигляді констатації, висновків та рекомендацій.

При описанні методів та організації дослідження потрібно дати аргументовану характеристику застосованих у дослідженні методів. Модифіковані та самостійно розроблені методи описуються більш детально. Обов'язковою вимогою є розкриття організації дослідження: його етапи, тривалість їх, місце проведення дослідження, кількість обстежуваних, їх характеристика тощо.

У розділі, присвяченому огляду літератури, дається аналітичний огляд вітчизняних та зарубіжних публікацій з теми роботи. Магістрантом викладаються результати, які одержані різними авторами, розкриваються наукові факти, що інтерпретуються в аспекті теми кваліфікаційної роботи.

Цей розділ бажано закінчити коротким резюме про рівень досліджуваності обраної для магістерської роботи теми.

Наступним розділом кваліфікаційних робіт є узагальнення передового досвіду роботи шкіл, позашкільних установ, ВНЗ, окремих педагогів або аналіз стану питання, що вивчається студентом, у практиці вчителів та працівників ВНЗ.

Основним розділом кваліфікаційної роботи є її експериментальна частина. Тут детально описують зміст, форми і методи навчання чи виховання, які використовувались в експериментальному класі або студентській групі; доводять, чим ця методика відрізняється від роботи в контрольному класі (групі).

При обговоренні результатів дослідження необхідно зробити їх всебічний якісний аналіз, оцінити таблиці, діаграми, схеми тощо, показати ступінь досягнення поставленої мети, обґрунтувати переваги експериментальної роботи над традиційною.

Логічним завершенням кваліфікаційної роботи є висновки. Головна їх мета - підбиття підсумків проведеного дослідження. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням.

Список використаних джерел включає бібліографічний опис джерел, використаних автором під час роботи над темою. Укладаючи його, магістрант повинен додержуватись вимог державного стандарту.

Обсяг кваліфікаційної роботи має бути в межах 60-80 сторінок машинопису, без врахування списку використаних джерел і додатків.

У процесі виконання кваліфікаційної роботи студент повинен показати і вміло використати всі набуті під час навчання знання, уміння і навички з усіх розділів педагогіки, знання психологічних передумов розвитку, виховання та навчання школярів і студентів, уміння творчо застосувати набуті у ВНЗ та на педагогічній практиці знання, вміння спостерігати, аналізувати та узагальнювати педагогічні явища і процеси, виявляти і вивчати передовий педагогічний досвід, інтерпретувати їх.

Результати захисту кваліфікаційної роботи визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно".

Студент, який виконав кваліфікаційну роботу відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, отримує оцінку "відмінно ".

Студент, який виконав кваліфікаційну роботу відповідно до вимог освітньо-професійної програми, але у роботі є незначні недоліки (деякі формулювання потребують уточнення, редакційної обробки), отримує оцінку "добре".

Студент, який виконав кваліфікаційну роботу відповідно до вимог освітньо-професійної програми, але у роботі є значні недоліки (не чітко сформульовані мета і завдання дослідження; при описі методів та організації дослідження відсутня аргументована характеристика застосованих у роботі методів; недостатньо розкриті організація дослідження; його етапи, тривалість їх, місце проведення дослідження, кількість обстежуваних, їх характеристика тощо), отримує оцінку "задовільно".

Студент, який зробив кваліфікаційну роботу, що не відповідає вимогам освітньо-професійної програми, отримує оцінку "незадовільно ".

Відповідно до наказу від 10.02.2010 р. №99 «Про Концепцію організації підготовки магістрів в Україні», з метою забезпечення якості вищої освіти та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариство, до магістерських робіт (доцільно визнати їх як окремий різновид випускних кваліфікаційних робіт або взагалі надати статус магістерської дисертації зокрема для дослідницької магістратури) можна встановити вимоги, які будуть уособлювати високий статус та вимоги до магістрів:

– оприлюднення теми роботи на сайті вищого навчального закладу;

– обов’язковість публікації статті в науковому журналі, збірці та/або на сайті вищого навчального закладу в електронному вигляді.