- •Європейський вибір України як невід'ємна складова її подальшого розвитку (історичні, економічні та соціальні чинники цього вибору, їхня сутність).
- •3. Мета і завдання стратегії єс щодо України, схваленої Європейською Радою п. 12.1999 р.
- •5.Адаптація законодавства України до законодавства єс – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
- •Мета й основні завдання Закону України "Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 27.11.2003 р.
- •8.Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •9.3. Особливості системи вищої освіти Італії.
- •9.4. Особливості системи вищої освіти Німеччини.
- •9.5. Особливості системи вищої освіти Польщі.
- •9.6. Особливості системи вищої освіти Росії.
- •9.7. Особливості системи вищої освіти сша.
- •9.8. Особливості системи вищої освіти в Франції.
- •9.9. Особливості систем вищої освіти Японії
- •10. Болонський університет: минуле і сьогодення.
- •11. Передісторія формування загальноєвропейської системи вищої освіти (Зони європейської вищої освіти)
- •11.1.Основні періоди в розвитку Болонського процесу.
- •12. Основні цілі Болонського процесу (шість ключових позицій щодо створення єдиного Європейського освітнього і наукового простору).
- •13. Зміст Сорбонської декларації від 25 травня 1998 р. (Париж).
- •14. Сутність болонської конвенції від 18-19 червня 1999 р.
- •15. Зміст документів конеренції вищих навчальних закладів і освітніх організацій від 29-30 березня 2001 р. (саламанка)
- •16. Головні положення комюніке зустрічі європейських міністрів, які відповідають за вищу освіту (18-19 травня 2001 р., м. Прага)
- •17. Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту (19-20 вересня 2003 р., м. Берлін)
- •17.1. Зміст комюніке конференції європейських міністрів освіти «загальноєвропейський простір освіти – досягнення мети ( Берген, 19-20 травня 2005 року)
- •17.4 Зміст Будапештсько-Віденської декларації “Про створення європейського простору вищої освіти ” ( м. Будапешт (Угорщина), м. Відень (Австрія) 12 березня 2010 р. )
- •18. Кредитно-модульна система організації навчального процесу: загальна характеристика
- •19. Сутність Європейської кредитно-трансферної системи (естs).
- •20. Загальна характеристика кредитів естs.
- •21. Призначення кредитів естs.
- •23. Присвоєння студентам кредитів естs
- •24.Інформаційний пакет, його головні елементи.
- •26. Європейський зразок додатка до диплома та його основні складові.
- •26.1. Форми організації навчання в умовах кмсонп
- •27. Стратегічні завдання розвитку освіти України.
- •28. Завдання щодо вдосконалення вищої освіти у контексті вимог Болонського процесу
- •29. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах України у світлі вимог Болонського процесу.
- •30. Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців у закладах вищої освіти України.
- •31. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу в закладах вищої освіти України.
9.7. Особливості системи вищої освіти сша.
Вступ до Болонського процесу 19 липня 1999р. Система вищої освіти – унітарна.
Заяви у вищі заклади освіти учні США подають у віці 17 років за рік до закінчення середньої школи. Під час зарахування, крім результатів тестів, враховується багато інших параметрів: результати співбесіди, рекомендації шкіл і вчителів, успіхи у позаурочній діяльності.
Академічний рік (вересень — кінець травня) поділяється на два семестри з тривалістю від 14 до 18 тижнів кожен. Одночасно студенти вивчають 4-5 предметів, складаючи після виконання програми екзамени. Застосовують усі види занять, лекції можуть читатися у малих, середніх і великих (до 1000 студентів) потоках. 1-2 рази на тиждень у малих (15-30 студентів) групах організовуються семінари з тем лекцій, до яких студенти готуються самостійно у бібліотеках. Оцінки, як і в Англії, позначають великими літерами: A — відмінно (4 бали), B — добре (3), C — посередньо (2), D — прохідна (1), Е — незадовільно (0).Якщо предмет оцінений у 2 кредити і складений на «відмінно», то студент отримує 8 балів. Предмет в 1 кредит за заключної оцінки «добре» додає студенту 3 бали. Для отримання диплома бакалавра за 4 роки (8 семестрів) необхідно набрати 120 і більше балів. Першим є рівень підготовки бакалаврів, який триває найчастіше 4 роки (окрім медицини, права і деяких інших спеціальностей). Програма другого рівня після спеціалізації у певній царині за 1-2 роки завершується присудженням диплома магістра. Третім рівнем є аспірантура і підготовка докторської дисертації, що вимагає 3-5 років після отримання диплома магістра. Навчання, помешкання й утримання в державних коледжах середньо середньо коштує 4-5 тис. доларів за навчальний рік, у приватних — приблизно удвічі більше (кошти на навчання у найпрестижніших університетах помітно перевищують 10 000 доларів за рік).
9.8. Особливості системи вищої освіти в Франції.
Вступ до Болонського процесу 19 липня 1999р.
Система вищої освіти – бінарна.
Зарахування до вищих шкіл Франції відбувається в умовах жорсткого конкурсного відбору, внаслідок чого до вищої школи дуже важко вступити, проте закінчити її можна без особливих зусиль. У Франції вважають, що високі вимоги до осіб, які вступають на навчання до вищих шкіл, забезпечують випускникам відмінні умови працевлаштування.
Початок навчального року 1 жовтня. Початок навчання деколи може змінюватися.
Організація навчального року може базуватися на:
річній основі з екзаменами в кінці навчального року (у червні);
семестровій основі з екзаменами після кожного семестру (у січні та червні).
В системі вищої освіти немає такої спеціальності, яку не можна було б одержати в одному з навчальних закладів Франції. Кожен десятий студент, що одержує вищу освіту у Франції, — іноземець. Вища освіта ділиться на три цикли, по закінченню кожного з яких студент одержує відповідний диплом.
Перший цикл
Перший розрахований на два роки та завершується іспитом на одержання диплома про загальну (DEUG) або науково-технічну (DEUST) освіту. Багато хто зупиняються саме на цьому щаблі, оскільки такий документ дає можливість знайти непогану роботу.
Другий цикл
Другий цикл складається із двох-трьох років навчання. По закінченні першого року видається диплом ліценціата (licence), а наступний закінчується одержанням диплома магістра (maitrise).
Третій цикл
Протягом третього циклу поглиблено вивчається обрана спеціальність, вона супроводжується самостійною науковою працею, тему якої претенденти зобов'язані сформулювати до вступу. При успішному закінченні цього етапу видається диплом про спеціальну вищу (DESS) або поглиблену освіту (DEA).
Оскільки навчання у французьких університетах обходиться набагато дешевше, ніж в інших європейських країнах, питання про стипендії стоїть тут не так гостро. Проте уряд Франції щорічно виділяє стипендії.
