3. Мета і завдання стратегії єс щодо України, схваленої Європейською Радою п. 12.1999 р.

У грудні 1999 р. у м. Гельсінкі Європейська рада схвалила спільну стратегію ЄС щодо України, спрямовану на зміцнення стратегічного партнерства з Україною. Вона передбачає підтримку процесу демократичних та економічних перетворень в Україні, вирішення проблем щодо підтримання стабільності та безпеки на європейському континенті, зміцнення співпраці між ЄС та Україною.

Метою цієї стратегії є: 1. Фундаментальне зближення та поступова інтеграція України до ЄС. Основа для цього - проведення такого курсу, який сприятиме проведенню реформ у країні задля досягнення високого рівня життя людей.

2. Реалізація УПС між Україною та ЄС, що є базою та одним із дієвих інструментів задля створення передумов для подальшого розвитку взаємин між Україною та ЄС.

3. Підтримка реформ в Україні в усіх сферах життя: стабільність демократичних інституцій, верховенство закону, існування функціонуючої ринкової економіки і т.ін.

4. Забезпечення зони стабільності, співробітництва та процвітання у Центральній та Східній Європі через вироблення спільної стратегії розвитку країн з неоднаковими темпами європейської інтеграції, поглиблення транскордонного та регіонального співробітництва, використання багатостороннього діалогу із залученням усіх країн регіону, зміцнення регіональної безпеки шляхом покращення та подальшої гармонізації відносин між країнами.

5. Адаптація законодавства України до норм ЄС.

6. Поглиблення співробітництва у сфері зовнішньої політики, як один із визначальних факторів безпеки та стабільності в Європі відповідно до основоположних принципів Хартії ООН Гельсінського Заключного акта, принципів Паризької Хартії, забезпечення демократії, панування права, поваги до

прав і свобод людини.

7. Поглиблення співробітництва у сфері безпеки та оборони як наріжний камінь розбудови стабільної, мирної та єдиної Європи.

8. Поглиблення співробітництва з Україною у галузі юстиції та внутрішніх справ, як важлива передумова створення в Європі простору безпеки та стабільності.

9. Поглиблення міжлюдських зв’язків, регіонального та культурного співробітництва між Україною та ЄС, що разом з іншими заходами дозволить уникнути появи будь-яких нових ліній поділу на континенті.

10. Посилення торгово-економічного співробітництва у сфері транспорту, зв’язку, телекомунікацій задля розвитку гармонічних економічних відносин з Україною як гарантія проти дестабілізації "чутливих" ринків та безробіття; задля розвитку інфраструктури транспортування енергоносіїв територією України, створення єдиного інформаційного простору.

11. Охорона довкілля. Лише спільними заходами можуть бути надійно усунені наслідки аварії на ЧАЕС для забезпечення екологічно чистого середовища на континенті.

Завдання з питань співробітництва між Україною та ЄС обговорюються щорічно. Часові рамки досягнення цієї спільної стратегії ЄС щодо України мають здійснюватися через реалізацію довго -, середньо - та короткотермінових завдань.

Ця стратегія має розглядатися як важливий стимул прискорення системних реформ, піднесення політичної та соціальної активності громадян.

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ

парламентських слухань

про взаємовідносини та співробітництво

України з Європейським Союзом

Учасники парламентських слухань, заслухавши та обговоривши

питання про взаємовідносини та співробітництво України з

Європейським Союзом, відзначають, що:

реалізація курсу на європейську інтеграцію України є

невід'ємним елементом внутрішніх реформ, спрямованих на економічне

зростання, підвищення рівня життя народу, розвитку демократії,

становлення громадянського суспільства, забезпечення гарантій

верховенства права, свободи слова, захисту прав і свобод людини,

зміцнення національної безпеки;

поглиблення співробітництва з Європейським Союзом (далі - ЄС)

є важливим елементом зміцнення стабільності та безпеки на

Європейському континенті;

курс на поглиблення співробітництва України з ЄС

стимулюватиме проведення внутрішніх економічних і політичних

реформ, сприятиме суспільному прогресу та розбудові соціально

орієнтованої економіки України.

Успіх на шляху просування України цим курсом та надання

відносинам Україна - Європейський Союз якісно нового статусу

залежатиме від:

здійснення послідовного та виваженого реформування

економічної і соціальної сфер;

ефективності процесу наближення законодавства України до

законодавства ЄС та норм і принципів ГАТТ/СОТ;

реалізації положень Угоди про партнерство та співробітництво

між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх

державами-членами (УПС) ( 998_012 ), дотримання вимог ГАТТ/СОТ та

врегулювання існуючих проблемних питань у двосторонніх

економічно-торговельних відносинах.

Водночас від ЄС очікується підтвердження відкритості для всіх

держав континенту, які поділяють європейські цінності і готові

співпрацювати заради досягнення миру, процвітання і демократії в

Європі.

Правомірно очікувати, що підходи ЄС до відносин з Україною

передбачатимуть перспективу вступу України до ЄС, сприятимуть

динамічній інтеграції нашої держави до європейського спільного

правового, економічного та безпекового простору.

З метою подальшого поглиблення відносин між Україною і ЄС та

виходячи з необхідності досягнення ефективної взаємодії

законодавчої і виконавчої гілок влади щодо набуття членства у ЄС,

а також враховуючи результати виконання рекомендацій за підсумками

парламентських слухань з питань реалізації державної політики

інтеграції України до Європейського Союзу, схвалених Постановою

Верховної Ради України від 17 січня 2002 року N 2999-III

( 2999-14 ), учасники парламентських слухань

р е к о м е н д у ю т ь:

1. Верховній Раді України:

1) підтримати курс на європейську інтеграцію України,

кінцевою метою якого має бути повноправне членство в ЄС;

2) забезпечити прийняття, у пріоритетному порядку,

законопроектів, які знаходяться на розгляді у Верховній Раді

України і спрямовані на реалізацію державної політики інтеграції

України до ЄС;

3) прискорити розробку механізму щодо забезпечення прийняття

законодавчих актів України, які не суперечитимуть законодавству ЄС

та вимогам СОТ, у тому числі внесення відповідних змін до

Регламенту Верховної Ради України;

4) в частині парламентського виміру співробітництва Україна -

ЄС забезпечити реалізацію положень Угоди про партнерство та

співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та

їх державами-членами ( 998_012 ) і Програми інтеграції України до

Європейського Союзу ( n0001100-00 );

5) при доопрацюванні проекту Закону України про Державний

бюджет України на 2003 рік передбачити фінансування заходів з

інтеграції України до ЄС, у тому числі з адаптації законодавства

України до законодавства ЄС;

6) поглиблювати подальше співробітництво з Європейським

парламентом шляхом розширення участі народних депутатів України в

роботі його структурних підрозділів та робочих органів;

7) забезпечити виконання внутрішньодержавних процедур щодо

набрання чинності Угодою про наукове і технологічне

співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством.

2. Кабінету Міністрів України:

1) продовжити консультації з ЄС та його державами-членами

стосовно визначення перспектив щодо укладення угоди про асоціацію

з ЄС, що сприяло б динамічній інтеграції України до Європейського

Союзу із застосуванням дієвих інструментів підтримки з боку

Європейського Союзу;

2) продовжити реалізацію пріоритетів, визначених Угодою про

партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими

Співтовариствами та їх державами-членами (УПС);

3) активізувати діалог з ЄС щодо участі України у формуванні

та реалізації європейської політики безпеки та оборони;

4) продовжити переговори з ЄС стосовно отримання Україною

статусу країни з ринковою економікою;

5) при підготовці проектів Державного бюджету України щорічно

враховувати видатки на забезпечення виконання заходів, пов'язаних

з інтеграцією України до ЄС, в тому числі з адаптацією

законодавства України до законодавства ЄС;

6) продовжити здійснення заходів щодо адаптації законодавства

України до законодавства ЄС та норм і принципів ГАТТ/СОТ;

7) не допускати проведення головними розпорядниками бюджетних

коштів внутрішнього перерозподілу коштів на реалізацію програм

європейської інтеграції за рахунок їх зменшення;

8) спільно з ЄС забезпечити реалізацію заходів у сфері

юстиції та внутрішніх справ, зокрема щодо підвищення ефективності

боротьби з нелегальною міграцією, організованою злочинністю,

відмиванням "брудних" коштів та тероризмом, розбудови

інфраструктури кордонів, з урахуванням необхідності зміцнення

державного кордону України по всьому периметру;

9) продовжити переговорний процес з ЄС з питань взаємної

лібералізації візового режиму з урахуванням вимог Шенгенської

угоди та практики відносин, що існує на кордоні держав - членів ЄС

з країнами - кандидатами на вступ до ЄС, з метою її поширення на

майбутні спільні кордони України з розширеним ЄС;

10) вжити заходів щодо підписання з країнами-сусідами угод

про приймання та передачу осіб, які перебувають на території

держав нелегально (реадмісію), та синхронізації цього процесу з

укладенням відповідних угод між Україною та ЄС;

11) активізувати роботу з ЄС щодо питань міжрегіонального та

транскордонного співробітництва;

12) продовжити консультації щодо використання ЄС українського

потенціалу у сфері далеких авіаційно-транспортних перевезень;

13) забезпечити проведення переговорів з ЄС щодо надання

Україні технічної допомоги якісно нового рівня, використовуючи

позитивний досвід співпраці країн - кандидатів на вступ до ЄС з ЄС

та його державами-членами;

14) вжити заходів щодо зміцнення кадрового та фінансового

потенціалу державних органів виконавчої влади, до компетенції яких

належать питання євроінтеграції;

15) розробити і запровадити систему підготовки та підвищення

кваліфікації державних службовців з питань європейської

інтеграції;

16) розробити протягом 2003 року Державну програму

інформування громадськості України щодо питань європейської

інтеграції;

17) запровадити систему інформування інституцій ЄС щодо

процесу реформування економіки України;

18) розглянути питання підготовки незалежних досліджень щодо

аналізу та оцінки соціально-єкономічних наслідків для України

розширення Європейського Союзу у розрізі окремих секторів та

ринків.