- •Європейський вибір України як невід'ємна складова її подальшого розвитку (історичні, економічні та соціальні чинники цього вибору, їхня сутність).
- •3. Мета і завдання стратегії єс щодо України, схваленої Європейською Радою п. 12.1999 р.
- •5.Адаптація законодавства України до законодавства єс – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
- •Мета й основні завдання Закону України "Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 27.11.2003 р.
- •8.Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн
- •9.3. Особливості системи вищої освіти Італії.
- •9.4. Особливості системи вищої освіти Німеччини.
- •9.5. Особливості системи вищої освіти Польщі.
- •9.6. Особливості системи вищої освіти Росії.
- •9.7. Особливості системи вищої освіти сша.
- •9.8. Особливості системи вищої освіти в Франції.
- •9.9. Особливості систем вищої освіти Японії
- •10. Болонський університет: минуле і сьогодення.
- •11. Передісторія формування загальноєвропейської системи вищої освіти (Зони європейської вищої освіти)
- •11.1.Основні періоди в розвитку Болонського процесу.
- •12. Основні цілі Болонського процесу (шість ключових позицій щодо створення єдиного Європейського освітнього і наукового простору).
- •13. Зміст Сорбонської декларації від 25 травня 1998 р. (Париж).
- •14. Сутність болонської конвенції від 18-19 червня 1999 р.
- •15. Зміст документів конеренції вищих навчальних закладів і освітніх організацій від 29-30 березня 2001 р. (саламанка)
- •16. Головні положення комюніке зустрічі європейських міністрів, які відповідають за вищу освіту (18-19 травня 2001 р., м. Прага)
- •17. Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту (19-20 вересня 2003 р., м. Берлін)
- •17.1. Зміст комюніке конференції європейських міністрів освіти «загальноєвропейський простір освіти – досягнення мети ( Берген, 19-20 травня 2005 року)
- •17.4 Зміст Будапештсько-Віденської декларації “Про створення європейського простору вищої освіти ” ( м. Будапешт (Угорщина), м. Відень (Австрія) 12 березня 2010 р. )
- •18. Кредитно-модульна система організації навчального процесу: загальна характеристика
- •19. Сутність Європейської кредитно-трансферної системи (естs).
- •20. Загальна характеристика кредитів естs.
- •21. Призначення кредитів естs.
- •23. Присвоєння студентам кредитів естs
- •24.Інформаційний пакет, його головні елементи.
- •26. Європейський зразок додатка до диплома та його основні складові.
- •26.1. Форми організації навчання в умовах кмсонп
- •27. Стратегічні завдання розвитку освіти України.
- •28. Завдання щодо вдосконалення вищої освіти у контексті вимог Болонського процесу
- •29. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах України у світлі вимог Болонського процесу.
- •30. Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців у закладах вищої освіти України.
- •31. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу в закладах вищої освіти України.
9.5. Особливості системи вищої освіти Польщі.
Формування системи вищої освіти. Система вищої освіти Польщі поділяється на: університети, політехнічні і вищі технічні університети, медичні академії; сільськогосподарські академії; економічні академії; вищі педагогічні школи; вищі академії мистецтв, академії фізичного виховання; морські школи; теологічні академії; неурядові і приватні заклади.
До неуніверситетського рівня вищої освіти (післясередньої освіти) належать численні училища, технікуми, вищі профшколи з дипломами і сертифікатами відповідного рівня (техніка, вихователя дошкільних закладів та ін.), які за правами вступу до ВНЗ не перевищують диплома загальноосвітніх ліцеїв (matura).
Вступила до Болонського процесу 19 липня 1999р.
Структура освітніх та наукових ступенів. Система ВО Польщі бінарна. Структура університетських ступенів дворівнева. Структура ступеня доктора дворівнева.
Організація навчання, академічний рік та екзамени. Навчання розпочинається 1 жовтня і закінчується у червні, маючи зимовий і весняний семестри та екзаменаційні сесії в лютому і червні/липні. Додаткові екзамени проводяться наприкінці вересня. Важливі дисципліни закінчуються екзаменом, короткі чи практикуми – заліками. Наприкінці складаються державні іспити і захищається письмова самостійна робота (тези).
Увесь період навчання поділяється на цикли, які закінчуються присудженням відповідних кваліфікацій. З часу трансформації вищої освіти студенти отримали набагато ширші можливості для навчання за індивідуальними навчальними планами. З метою створення міцнішої бази для такої форми планується перехід на систему підрахунку виконання програми через кредити..
Доступ громадян до освіти. Вступ визначається наявністю атестата, який має назву „swiadectwo dojrzalosci” (свідоцтво зрілості) чи «матура». Найчастіше проводяться письмові чи усні вступні іспити за програмою середньої освіти, аналізуються шкільні оцінки і проводиться співбесіда для визначення загального розвитку і здібностей. Фахові перевірки проводять і для майбутніх митців та спортсменів. Винятком є переможці і призери всепольських предметних олімпіад, які зараховуються без вступних екзаменів.
Кваліфікації. „Ліценціат” та „інженер” є професійними кваліфікаціями, академічна складова яких недостатня для вступу на докторські студії. Право на останні надає найпоширеніша у ВНЗ кваліфікація «магістра», отримання якої вимагає переважно п’ятирічного навчання у закладах університетського рівня. Сучасні зміни у польській системі освіти мають за кінцеву мету досягнення міжнародного визнання „магістерки”.
Вступ на докторські студії здійснюється через конкурс. Під час навчання необхідно скласти три іспити (фах, додаткова дисципліна та одна з поширених іноземних мов). Вимоги до тез (дисертації), до її перевірки і захисту для обох найвищих рівнів польської вищої освіти приблизно такі ж, як в Україні до кандидатських і докторських дисертацій. Права і можливості власників цих наукових звань аналогічні українським..
Навчання студентів-іноземців. Достатнє знання польської мови є обов’язковою умовою для допуску. Успішного навчання на річних мовних курсах та складання заключних екзаменів, зазвичай, цілком достатньо для вступу і початку навчання на першому циклі польських закладів університетського рівня. Його можуть засвідчити амбасади і консульства. У разі необхідності вивчення мови кандидат повинен звернутися чи у ВНЗ, чи в мовний центр у м. Лодзь, аби за 9 місяців занять по 20 годин мови щотижня підготуватися до складання екзаменів і навчання.
Визнання закордонних кваліфікацій. Польща підписала практично всі європейські конвенції з порівняння і визнання освітніх кваліфікацій, має великий пакет двосторонніх угод, є однією з найактивніших учасниць нових проектів, тому, зазвичай, визнає ті атестати, які у країні їхнього присудження після 12-13-річної середньої освіти надають власнику право претендувати на вступ до закладів університетського рівня. Втім, кожне звернення розглядається суто індивідуально, тому певні шанси мають і власники посвідчень нижчого рангу за наявності інших позитивних якостей.
У Польщі визнаються також періоди розпочатої за кордоном вищої освіти, якщо кандидат має усі необхідні докази їхнього успішного завершення.
Для докторських студій кандидат повинен звертатися до польського закладу, який має право їх проводити. Зарахування відбувається на наявні місця, зважаючи на рівень академічної кваліфікації претендента, яка повинна бути не нижчою магістра у Польщі.
