15. Вплив федеретивності на правовву систему сша Федеральне право і право штатів: питання взаємодії

• Повноваження, не надані Консти­туцією США, користування якими не заборонене окремими шта­тами, залишається за штатами або народом

• Розвиток правової системи США призвів до переважання фе­дерального права над правом окремих штатів.

суди в штатах повинні вирішувати справи не просто від­повідно до Конституції або законів штату, але й відповідно до «верховного права країни», тобто до федерального права. Для формування федерального загального права принципове значення мало рішення Верховного суду 1938 р.

• федеральні суди не можуть створювати «незалежний звід національних доктрин у сфері загального тор­гового права», а повинні в разі колізії законів застосовувати загальне право штатів.

• основним інструментом стала «торгове застереження».

• федеральні органи правом видавати закони, які регулюють торгівлю між штатами. Верховний суд в одному зі своїх рішень у 1972 р. висловився про бажання формування в практиці нижчих федеральних судів свого роду каркасу федерального загального права, ухилившись від визначення з питання про юридичну силу рішень нижчих фе­деральних судів для судів штатів.

• У 1909 р. було прийнято фе­деральний кримінальний кодекс, який охопив порівняно вузьке коло питань, віднесених Конституцією США до ведення федерації (державна зрада, підробка валюти, піратство та деякі інші). Федеральне законодавство США публікується як Звід законів,

• що складається з 50 розділів, кожен з яких присвячено великим правовим інститутам (наприклад розділ 7 — «Сільське господарство», розділ 40 — «Патенти», розділ 50 — «Війна і націо­нальна оборона»).

• За своїм складом Звід неоднорідний.

• Деякі його розділи є просто зібранням близьких за змістом актів, виданих у різний час і мало пов'язаних між собою.

• Інші, навпаки, включають закони, складені за певною схемою.

• Звід законів США перевидається кожні шість років. Приймаючи черговий закон, амери­канський Конгрес указує, яке місце він повинен зайняти у Зводі законів СІНА і які зміни повинні бути у зв'язку з цим внесені до розділів, глав і параграфів чинного Зводу

• у США загальне право не стало єдиним для всієї країни і має істотні відмінності по штатах. Федеральне законодавство не включило загальне право як таке в систему федерального права, і лише небагато чинних конституцій штатів прямо розглядають загальне право як обов'язкове до застосування в судах у разі відсутності законодавства з конкретного питання. До сфери компетенції федерального права входить регулю­вання економіки, фінансів, оборони, авторських прав, патентних відносин, трудових відносин, митних правил, зовнішньої торгівлі, торгівлі між штатами, морського права, права охорони природи, банкрутства та інших загальнодержавних проблем, читко обумов­лених Конституцією США. Сфера компетенції права штатів охоплює галузі сімейного, спадкового, договірного, кримінального, земельного права, права компаній, страхового права та регулювання цінних паперів і де­яких інших. Необхідно відзначити, що в галузі приватного права компетенція права штатів практично не обмежена. Сфера застосування права штатів, особливо з питань цивіль­ного і кримінального права, судового устрою і судового процесу, значно ширше, ніж федерального права і супутнього йому загаль­ного права, що є сукупністю судових прецедентів, зумовлених не­обхідністю тлумачення федеральних законів.

Так окрім питань, які Конституцією віднесено до виключної компетенції Конгресу, існують також питання, із яких законодавствує Конгрес, але одночасно і штатам надано певну компетенцію. Це так звана залишкова компетенція. Штатам дозволяється законодавствувати із цих питань, але їм забороняється приймати положення, що йдуть врозріз із нормами федерального права. Проте їм не забороняється доповнювати федеральне право або заповнювати наявні в ньому прогалини. Разом із федеральними податками існує фіскальне право в кожному штаті»¹. Конституція США також закріплює основні принципи, що регулюють взаємини між штатами.

• принцип повної довіри і пошани, згідно з яким закони, чинні в одному зі штатів, повинні визнаватися в іншому.

Проте даний принцип не передбачає застосування норм кримі­нального права одного штату в іншому.

• закріпленні міжштатних привілеїв і пільг, згідно з яким привілеї і пільги жителів одного штату поширюються на жителів інших штатів, і включає правовий захист, право доступу до суду, звільнення від дискримінаційного оподаткування.

• принцип видачі злочинців, за яким, незалежно від місцезнаходження злочинця, будь-який штат зобов'язаний його видати на вимогу штату, де він скоїв злочин.

• ви­могу мирного вирішення суперечок між штатами, які можуть розглядатися Верховним судом США. 23. Джерела американського права

К- Осакве розділяє джерела права США на обов'язкові (нормативні) і необов'язкові (ненормативні).

До обов'язкових джерел права належать:

• Конституція,

• судовий прецедент,

• за-кони-статути,

• підзаконні акти,

• справедливість,

• торговий звичай,

• міжнародні договори,

• приватні правові операції (договір і т. ін.).

До необов'язкових джерел права належать:

• доктрина (нау­ковий і практичний коментар),

• закон зарубіжних країн,

• obiter dictumd/dictum (думка суду щодо справи, висловлена перед судом, але не є юридичним обґрунтуванням рішення),

• рішення зарубіжних судів,

• судова практика¹. Визнання прецеденту джерелом права дозволяє фактично створювати нову норму права. дія прецедентного права в правовій системі США полягає в

• гнучкому характері його застосування відповідно до політичних і соціально-економічних умов суспільства.

• тяжіння прецедентного за своєю природою права США до кодифікації та особливості судової діяльності і прецедентно!' практики, що спочатку спираються на Конституцію і закладені в ній імперативи прав людини, а також на високі духовні, мо­ральні засади права¹.

Особлива роль законів у системі американського права, на відміну від ан­глійського, полягає в прийнятті Конституції США, значення якої важко переоцінити. Крім того, за всю історію США в цілому було прийнято 146 конституцій штатів². Вони приймалися в різний час. Найстарішою з них є Конституція штату Массачусетс 1780 p., a найновішою — Конституція штату Джорджія 1982 р. жодна із чинних конституцій штатів не має значних рис схожості з федеральною конституцією.

Це пояснюється різними причинами:

• спрощеним порядком внесення до них змін,

• значно більші за обсягом,

• мають складнішу внутрішню структуру,

• відображають у своїх текстах реалії політико-правового життя суспільства. Кодифікація

• У 1848 р. завдяки Д. Філда в штаті Нью-Йорк було прийнято кодекси Цивільного і Криміналь­ного судочинства, які потім стали зразком для інших штатів.

• Усі ці кодекси були побудовані, на загальному праві.

• федеральне законодавство відіграє роль виз­начального джерела права в регулюванні питань економіки, фі­нансів, оборони, трудових відносин, охорони природи та інших загальнодержавних проблем, а також митних правил, торгівлі між штатами, авторських прав, патентних відносин і т. Ін.

• Підготовку проектів законів і кодексів здійснює Загальнонаціональна комісія представників штатів спільно з Американським інститутом права і Американською асоціацією адвокатів. Для того, щоб проект став законом, він повинен бути прийнятий як такий штатами. Серед кодексів першим і найбільш відомим є Єдиний торговий кодекс, який був офіційно схвалений в 1962 р. У ньому десять розділів і 400 статей. Він не охоплює все торгове право, але те, що увійшло до нього, регламентоване достатньо детально, особливо норми про продаж товарів, про оборотні документи, забезпечення операцій. Що стосується співвідношення судових прецедентів і законо­давчих актів, то судді, спираючись на загальне право, розглядають законодавчі акти як такі, що мають специфічні норми права, які можуть застосовуватися тільки в чітко встановлених випадках. Усі інші ситуації, не передбачені законодавчими актами, повинні розглядатися з позицій загального права. Також джерелом американського права є делеговане зако­нодавство, тобто нормативні акти, що видаються найвищими виконавчими органами США, право на ухвалення яких деле­гується найвищими законодавчими органами США.

• Певне місце в системі джерел американського права займає також звичай, в системі американського права в регулюванні певних питань досить часто враховуються звичаї як корінного населення, так і інших категорій населення, що іммігру­вали в США.