12. Схарактеризуйтеособливості впровадження ігрової навчальної технології на різних етапах уроку математики.

Сьогодні важлива роль відводиться ігровим навчальним технологіям на уроках математики – сучасному та загально-признаному засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Наукове осмислення сутності гри та її значення для розвитку дітей започатковано у психології. У працях відомих учених ХХ ст. Л. Виготського, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Д. Ельконіна, В. Зіньківського, О. Запорожця та ін. розроблено теоретичні засади історичного походження гри, її соціальної сутності та психологічного механізму.

Визначимо найсуттєвіші питання, які дозволяють учителю реалізувати на практиці ігрову навчальну технологію.

По-перше, важливо обміркувати поетапний розподіл ігор та ігрових моментів в системі інших видів діяльності на уроці.

По-друге, необхідно з'ясувати доцільність ігрової діяльності на різних типах уроків та в їх системі.

По-третє, плануючи організацію ігрової діяльності на уроці, учитель, насамперед, має визначити навчальну, розвивальну і виховну мету, кожна з яких спрямовується на розв'язання завдань, визначених програмними вимогами для учнів початкової школи.

По-четверте, добираючи до уроку ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має орієнтуватися на те, що ефективність навчального, розвивального і виховного впливу ігрової діяльності на уроці залежить від методики педагогічного керівництва нею.

13. Схарактеризуйте технології поетапного засвоєння учнями навчального матеріалу.

Алгоритм поетапного формування розумових дій.

Процес навчання математики передбачає: поступовість, наступність та послідовність вивчення. Розглянемо це більш детально. Поступовість вивчення матеріалу полягає в наступному:

I. Поетапне вивчення тем.

1. Початковий етап ( теорія, аналіз ) – початкове розуміння базового змісту: сприймання, усвідомлення, осмислення елементів базового змісту, формування початкових елементарних ( простих ) умінь.

2. Середній етап ( практика, синтез ) – практичне оволодіння базовим змістом: формування базових навичок і умінь та умінь застосовувати базовий зміст в основних типових, прикладних ситуаціях.

3. Завершальний етап ( застосування, міркування, розмірковування ):

а) логічне оволодіння базовим змістом: відтворення доведень теорем, застосування базового змісту, розвиток, поглиблення теми;

б) логічне, творче оволодіння повним змістом: відтворення доведень теорем повного змісту і його застосування в різних ситуаціях.

II. Ступеневе (сходинкове) засвоєння теоретичного і практичного змісту на кожному етапі.

« Наскільки легко навчати…, якщо зробити все:

1) розчлененим;

2) виведеним з небагатьох першооснов;

3) сходинково розташованим» ( Я.А.Коменський )

Наступність вивчення передбачає:

I. Вивчення кожної навчальної теми з опорою на раніше вивчені теми (актуалізація опорних знань, навичок і умінь або узагальнення, систематизація попереднього досвіду).

II. Досягнення на кожному етапі системи результатів – рівня засвоєння знань, який стає основою успішного навчання на наступних; відповідно початкового, середнього, достатнього і високого рівнів.

III. Закріплення, вдосконалення на кожному етапі знань і вмінь, досягнутих на попередньому етапі, а потім їх розвиток.

IV. Зміцнення, поглиблення при вивченні кожної теми раніше вивчених тем.

« …нічого не треба починати як цілком новий матеріал, а як продовження того, що вивчалось вже раніше…».

Організація вивчення кожної теми в цілому і на окремих етапах, ступенях базується на дотриманні основних правил послідовності :

I. Правило складності: від простішого через складне до складнішого і найбільш складного.

II. Правило труднощів: від найлегшого через важче до важкого і до найважчого.

III. Правило встановлення зв’язків об’єктів вивчення.

« …перехід від простого до складного, від складного до більш складного, а далі до найбільш складного є найвищим методом навчання, від якого ніде і ніколи не можна ухилитися» (Я.А.Коменський ).