- •Курсова робота
- •1.1. Інноваційність важлива ознака освіти
- •1.2.Суть інноваційних технологій навчання
- •1.3. Переваги інноваційних технологій
- •2.1.Інноваційні технології в школі
- •2.2. Використання інноваційних методів і технологій навчання в початкових класах
- •«Мозковий штурм»
- •2.3. Прояви інноваторства у роботі з комп'ютером
- •2.4. Новаторська теорія педагогіка співробітництва
- •3.2. Формуючий етап дослідження
- •3.3. Контрольний етап дослідження
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Конспект уроку з природознавства, проведеного в 2 класі комунального закладу освіти сш№8 з використанням інноваційної технології педагогіки співробітництва
- •Хід уроку
- •Привітання
- •Гриби - живі організми
- •V. Підсумок уроку.
- •Конспект уроку української мови з елементами гуманної педагогіки проведений в 2 б класі комунального закладу освіти сш№8 (за розробкою конспекту уроку ш.Амонашвілі)
- •Організація учнів до роботи.
- •Актуалізація опорних знань учнів.
- •Артикуляційні та дихальні вправи.
- •Каліграфічна хвилинка (адресна).
- •Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і мети уроку.
- •3.2. Виведення теми уроку (робота в групах).
- •Конспект уроку з математики , проведеного в 2-б класі комунального закладу освіти сш№8 з використанням інноваційної технології педагогіки співробітництва
- •2. Робота над прикладами.
- •VII. Завдання додому.
- •VIII. Підсумок заняття.
- •Анкета для дітей
- •Анкета-тест Учень ________________________________ клас ___________________
- •Анкета для вивчення взаємин у колективі
- •Тест для батьків
3.3. Контрольний етап дослідження
Використовуючи методи педагогічного дослідження, зокрема, спостереження, бесіду, анкетування, діагностування рівня засвоєння знань та умінь було проведено контрольний етап дослідження. Отож, у результаті дослідження було з’ясовано, що співробітництво між учнем і вчителем дає кращі результати. Дані досліженя занесено до протоколу №2.
Протокол № 2
Показники учнівських здібностей на кінець експеримента |
||||
Клас |
Cпілкування |
Активність |
Успішність |
Старанність |
2-Б |
|
42% |
50% |
78% |
- високий показник (71% -100%)
- середній показник (36% - 70 %)
- низький показник (0% - 35%)
Якщо до початку проведення експерименту вміння спілкуватись було виявлено у 22% учнів, то після - 28%, тобто показник покращився на 6 %.
Активність учнів на початку дослідження дорівнювала 38 %,а в кінці–42% , отже результат збільшився на 4 %, що вже являється непоганим показником.
Успішність учнів виявила середній показник 42 %,а в завершенні досліду 50%, тобто показник підвищився на 8%.
Старанність дітей спочатку експерименту досягала 74 % ,а в кінці показник дорівнював 78 %, отже результат збільшився на 4%. Даний показник являється досить високим. Порівняльні результати дослідження показано на діаграмі (рис.1)
Для досягнення мети експерименту було використано аналіз наукових праць педагогів про педагогіку співробітництва, практичні здобутки вчителів сучасної школи, метод експериментального педагогічного дослідження результативності і форми використання гуманно – особистісної технології, метод синтезу і узагальнення. Таким чином, у курсовій роботі було проаналізовано літературу, висвітлено інноваційні технології, які застосовуються в початковій школі, виконано дослідження однієї із інноваційниих технологійі, зокрема педагогіки співробітництва, доведено, що співробітництво між вчителем і учнем дає кращі результати навчання і виховання, ніж авторитарний стиль.
Рис.1
Висновки
Використання інноваційних технологій в наш час має велике значення для підготовки висококваліфікованого фахівця. У зв’язку з цим, у ході дослідження ми з’ясували, що інноваційні технології – це новостворені або вдосконалені педагогічні системи, які забезпечують високий рівень навчально-виховного процесу.
Готовність до інновацій є внутрішньою силою, що формує інноваційну позицію педагога. За структурою це складне інтегративне утворення, яке охоплює різноманітні якості, властивості, знання, навички особистості. Як один із важливих компонентів професійної готовності, вона є передумовою ефективної діяльності педагога, максимальної реалізації його можливостей, розкриття творчого потенціалу. Джерела готовності до інноваційної діяльності сягають проблематики особистісного розвитку, професійної спрямованості, професійної освіти, виховання й самовиховання, професійного самовизначення педагога.
Готовність до інноваційної педагогічної діяльності формується не сама пособі, не у віртуальних розмірковуваннях, а під час педагогічної практики, акумулюючи все накопичене на попередньому етапі, сягаючи завдяки цьому значно іншого рівня. Це означає, що кожен попередній рівень такої готовності є передумовою формування нових.
Своєчасне, об'єктивне з'ясування рівня сформованої готовності конкретного педагога до інноваційної діяльності дає змогу спланувати роботу щодо розвитку його інноваційного потенціалу, який є важливим компонентом структурних професійних якостей.
Досвід педагогів-новаторів й аналіз сучасних педагогічних концепцій, наприклад педагогіки інноваторства, гуманістичної педагогіки, особистісно орієнтованої педагогіки, свідчать про те, що підвалиною цих концепцій і успішної діяльності педагогів-новаторів є гуманно-оптимістичне ставлення до вихованців, основний зміст якого — загальнолюдські та національні цінності. Наприклад, В. О. Сухомлинський особливо підкреслював необхідність олюднення педагогіки і, звідси, основним предметом у школі вважав людинознавство,а
Ш. О. Амонашвілі однією з головних властивостей педагога називає доброту і любов до дітей, які мають бути не тільки внутрішнім станом, але й головним мотивом, стимулом педагогічної діяльності.
Інноваційні технології володіють низкою особливостей, які дозволяють їм стати ресурсом для реалізації інноваційних підходів: високий ступінь індивідуалізації, можливість ефективної реалізації проблемних ситуацій, швидке реагування на нові відкриття й досягнення відповідних галузей. Тому ІТ з кожним роком знаходять все ширше використання не лише у початковій школі, а й під час вивчення всіх шкільних предметів. Це вимагає від учителя високого рівня інноваційності й здатності до постійного самонавчання і самовдосконалення, бо можливості ІТ з кожним роком зростають.
Інноваційне навчання переконує у значущості таких напрямів розвитку професійних якостей педагога, як емоційність мислення, формування нового типу спілкування та комунікативних здібностей, розвиток здатності до внутрішнього діалогу як основи самопізнання, проблематизації спілкування, лабільності (змінності) його способів, зміни ролей.
Формуванню інноваційної поведінки педагога сприяє використання рефлексивно-інноваційних методів. Особливість їх полягає в принциповій інноваційній відкритості, творчому розумінні кожного педагогічного завдання. Рефлексивно-інноваційні методи допомагають актуалізувати, переосмислити попередній досвід, виявити нові відношення і проблеми навчально-виховного закладу майбутнього, налаштувати себе на зацікавлене конструктивне ставлення до новацій.
Під час експерименту було досліджено вплив педагогіки співробітництва на розвиток та виховання дитини, помічені кращі досягнення успіхів кожної дитини у навчанні та в розвитку: духовному, соціальному, психічному, фізичному. Дитячій колектив став більш згуртованим, появилась довіра, воля, розкутість, відсутність страху, радісне відношення до вчителя, навчанню, прагнення до доброзичливого взаєморозуміння, серед дітей стало менше недорозумінь; учні краще засвоїли етичні знання та норми культурної поведінки; збагатились знання учнів про довкілля; виробились навички здорового способу життя; підвищився рівень загальної культури учнів (морально-етичної, екологічної, художньо-естетичної, духовної, правової, дозвіллєвої тощо); а також діти пізнали свої задатки, усвідомили необхідності їх розвитку у здібності. сприяти становленню, розвитку і вихованню в дитині благородної людини шляхом розкриття її особистісних якостей.
Отже, використання інноваційних технологій у професійній підготовці учнів молодших класів є обов’язковою умовою формування компетентного учня на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства.

28%