Н|"" нц іавдає психічного напруження, очікування небезпек, стресів.

Закритий, камерний простір приваблює спокоєм, тишею, розслабленням (глибше - економією енергії)» [Мойсеїв 1993 : 153].

Національна специфіка слова стріха проявляється у специфічності концепту, з яким вона взаємопов’язана, у своєрідності наявних прихованих смислів: Своя хата - своя стріха; свій батечко - своя втіха!; Своя стріха - своя втіха; Побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть; От тобі далі й нічого казати: цвірінь -тайу стріху!; Трафив з дощу під стріху.

Піч - джерело життя, се рце хати, домівка без печі не мислиться {Не велика річ, що є в хаті піч). В етнографічних дослідженнях наводиться пояснення, чому піч-мазанка є улюбленим місцем спання дітей і літніх людей: «Дитина підсвідомо обирає те, що їй нагадує тепле материне лоно; старий готується до «ями» (плоттю, кістками); сон символізує потойбіччя, - а піч самоходом переносить усю цю семантику до першовитоків буття» [Мойсеїв 1993 : 153]. Піч - це хата, так би мовити, вищої концентрації, це ідея хати, символ її існування, обжитості.

Піч репрезентує достаток або його відсутність {Добра річ, коли в хаті піч; Ані печі, ані лави; Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити; Борщ із грибами і піч з пирогами); рідний край, рідну домівку (З своєї печі і дим солодкий; Своя піч найліпше гріє; Хоч би ти шанував піч, та лаву, та себе прояву); долю (Бог знайде, хоч і в печі замуруйся <хоч і під піччю>; Так наша піч пече <глевко>!; Так вже його піч спекла, так його паляничить; О котрой печі правлять, і самі не знають: бо піч іменується, печаль); захист (На печі і (то й) баба хоробра; Баба тоді і храбра - як на печі; Май - волам і коням сіна дай, а сам на піч утікай); відпочинок (Хочеш їсти калачі, не сиди на печі; Не піч годує, а поле; У жовтні гріє ціп, а не піч; Весна не зима - не на піч, а в поле збирайся) людські слабкості (За ходячим ліс, за лежачим піч; У лінивого*.ціч до спини пристала; Не хвалися піччю в нетопленій хаті; А я знаю, шо він діє, коло печі спину гріє; Ох піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні - славний би козак був з мене!; Лучче на печі лежати, ніж від ранку до вечора страждати).

З піччю, особливо старою, пов’язують і нечисту силу (В старій печі чорт палить; Мовчи, бо піч у хаті). Пор.: у народній загадці піч - символ неба: Повна піч паляниць, а посередині книш; піч - небо, паляниці - зорі.

Дослідження національних концептів дають змогу виявити особливості конструювання світу представниками різних етносів.

Ппявлення концептів, які є складовими певної культури, це, по суті, дослідження безкінечності. Спірним є питання, чи належить той чи і ой концепт. до констант культури, адже культура розвивається, концепти рухливі, вони можуть набувати різних оболонок, окремішність концепту може бути ілюзорною. Концепти реальні для різних людей у різні епохи у своїх модусах та іпостасях.

Правомірні різні підходи до вивчення концептів (спостереження, інтроспективні визначення, гіпотетичні моделі, соціологічні й t оціолінгвістичні експерименти, аналіз значень), головним методом, на думку В. Карасика [Карасик 2002], постає інтерпретативний аналіз - основний метод герменевтики, оскільки сфера концептів - це сфера розуміння. Лінгвістичне вивчення культурних концептів обов’язково мас ґрунтуватися на даних інших дисциплін - культурології, історії, психології, етнографії' - чи бути ними доповнене.

Еталони та стереотипи світосприймання лінгвокультурної і пільноти відтворюють систему ціннісної орієнтації етносу. Структура ментальної свідомості виявляє найбільшу ^л стереотипність у

• мшвідношенні життєво важливих універсальних концептів'. Специфічні дня українського етносу символи є концептуально-конвенційними, войи чепктичні стосовно екстралінгвістичної сфери концептосистеми - упорядкованого поєднання концептів у свідомості людини.

Проаналізовані концепти виявляють способи світобачення г і носу, вони постають еталоном «найближчого середовища». Маємо пам’ятати, однак, про обмеження, що накладаються відбором матеріалу на отримані результати, адже вибір матеріалу для концептуального аналізу певною мірою зумовлений особистими уподобаннями дослідника. Крім тоґо, Концепт - об’єкт ідеальний, і » »Ото такий, що існує в нашій психіці. " " " ^;

Отже, картина світу універсальні загалом, але специфічна для ніжного народу. Мовні явища є репрезентантом етнокультурної мі нісності й універсальної філософської системи символів національного буття українців. Лінгвокультурну специфіку найяскравіше ілюструють одиниці власне паремійного корпусу.

Завершеної концептуальної етнічної картини світу на сьогодні ікни і що не існує, оскільки опрацьовані лише її поодинокі складники. Фрагментарними частинками концептосфери є концепти. Це поняття фундаментальне для когнітивної лінгвістики, пріоритетним завданням икої є проблема ролі мови у здійсненні процесів пізнання й осмислення світу, у проведенні процесів його концептуалізації ти категоризації, дослідження когнітивних механізмів і структури людської свідомості через МОЕІНІ явища.