2.3. Частота виділення бактеріальної мікрофлори із продуктів птахівництва та в місцях її виробництва

Ми провели мікробіологічний моніторинг виділення бактеріальної мікрофлори, в тому числі і умовно-патогенної, від тушок птиці, харчового яйця та повітряного середовища птахівничих об’єктів (забійних цехів та яйцескладів).

Для бактеріологічних досліджень відбирали тушки птиці, що були забиті в господарстві з найбільш характерними для бактеріальних інфекцій патологоанатомічними змінами – пневмонія, катарально – геморагічний ентерит, фібринозні аеросаккуліти, фібринозно-жовточні перитоніти, перигепатити, перикардити, серозно – геморагічне запалення в ділянці крил та суглобів кінцівок, сальпінгоперитоніти.

Відбирались також тушки з дефектами технологічної обробки (переломи кісток, механічні ушкодження шкіри, наявність синьців тощо).

Крім того, досліджували проби повітря, які були відібрані в забійних цехах, яйцескладах та холодильних камерах при зберіганні птиці.

Із харчових яєць ми не ізолювали тільки культури Salmonella typhimurium і Yersinia enterocolitica.

З птахівничих об’єктів - повітря і змивів з обладнання забійного цеху нам не вдалося ізолювати культури Pseudomona аeruginosa, Yersinia enterocolitica, Campylobacter fetus, Salmonella typhimurium, Salmonella pullorum-gallinarum. Найбільш широкий спектр мікрофлори ми ізолювали з тушок птиці.

Контамінація збудниками бактеріальних хвороб тушок птиці є сигналом до обов’язкового бактеріологічного дослідження продукції птахівництва в птахівничих господарствах неблагополучних щодо бактеріальних хвороб.

Таблиця 2.

Порівняльний аналіз видового складу мікрофлори, що виділялася із птахівничих об’єктів, від тушок та харчових яєць (збірні дані)

№	Вид мікроорганізмів	Тушки птиці	Харчові яйця	Птахівничі об’єкти
1.	S. aureus	+	+	+
2.	S. faecalis	+	+	+
3.	E. coli	+	+	+
4.	S. enteritidis	+	+	+
5.	S.pullorum-gallinarum	+	+	−
6.	S. typhimurium	+	−	−
7.	K. рneumoniae	+	+	+
8.	P. vulgaris	+	+	+
9.	P. mirabilis	+	+	+
10.	E. agglomerans	+	+	+
11.	C. diversus	+	+	+
12.	Y. enterocolitica	+	-	−
13.	P. aeruginosa	+	+	−
14.	C. fetus	+	+	–
15.	C. jejuni	+	+	+
16.	C. perfringens	+	+	+

Отримані данні представлені у таблиці 2.

Це ми пояснюємо тим, що в продовольчий неспеціалізований магазин тушки птиці завозили з різних господарств України: Донецької, Дніпропетровської, Харківської, Полтавської, Київської та Чернігівської областей, де різна епізоотична ситуація і далека відстань від Сумської області (200 – 800 км).

При транспортуванні забитої птиці незавжди витримувались вимоги, щодо до перевезення продукції птахівництва. Крім того зворотна тара не піддавалась якісній дезінфекції і не закріплювалась за птахівничими господарствами. В цей час мікрофлора з одного господарства потрапляла в друге і навпаки.

Була зареєстрована циркуляція збудників умовно-патогенних інфекційних хвороб між птахівничими підприємствами різних областей.

На міському ринку продавали тушки птиці, яка вирощувалась у приватних господарствах, де не завжди витримувались ветеринарно-санітарні заходи, а огляд тушок в лабораторії ветсанекспертизи ринку проводиться тільки візуально, без проведення бактеріологічних досліджень.

До спеціалізованого магазину птицю завозили тільки з птахогосподарства “Мирний” Сумського району. В забійному цеху цього господарства є спеціалізована лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, де проводиться строгий контроль якості продукції птахівництва, а один раз у декаду проводиться обов’язковий бактеріологічний контроль тушок забитої птиці. При виявленні бактеріальних хвороб, що спричиняються умовно-патогенною мікрофлорою тушки птиці бракуються.

Санітарний брак знезаражують в умовах господарства і тільки після отримання негативних результатів бактеріологічних досліджень продукти утилізації допускаються до подальшого використання в межах даного птахівничого господарства.

Таким чином, аналізуючи дані проведених досліджень, можна сказати, що необхідно організовувати продаж птиці тільки в спеціалізованих магазинах, які обладнані холодильними камерами для зберігання продуктів в мороженому вигляді. Крім того, в місцях забою і реалізації птиці необхідно витримувати суворий ветеринарно-санітарний контроль за якістю продукції. Раз у декаду, птахогосподарствах, необхідно проводити вибіркове бактеріологічне дослідження тушок птиці.

Таблиця 3.