Ділянки живота

Будова м'якої черевної стінки. Підшкірна клітковина й наступна за нею поверхнева фасція тісно зрощені. Між листками поверхневої фасції перебуває підшкірний м'яз тулуба, що лежить у задньо-нижньому відділі м'якої черевної стінки, заходячи в здухвинно-колінну складку. Підфасціальна клітковина, що йде в наступному шарі, добре розвинена і містить у собі в самок молочні залози, а в самців препуций; спереду напружувача широкої фасції стегна в клітковині вище колінної чашки розташований надколінний лімфатичний вузол; в області паху - поверхневі пахові лімфатичні вузли.

У цьому ж шарі є підшкірні артерії й вена живота. У корів вена впадає у внутрішню грудну вену через "молочний колодязь" – отвір, що знаходиться в ділянці мечоподібного відростка грудної кістки. Іноді буває два отвори, і відповідно до цього вена розгалужується.

Жовта черевна фасція є продовженням поперечноспинної фасції; вона зрощена з апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота й відокремлює в самців глибоку фасцію для статевого члена, а в самок підтримуюче зв'язку для вимені.

Зовнішній косий м'яз живота прикриває верхню частину здухвинної ділянки й незначну ділянку грудної стінки приблизно до лінії прикріплення діафрагми, напрямок м'язових волокон спереду назад і трохи донизу. В апоневрозі розрізняють черевну, тазову й стегнову частини. Черевна частина бере участь у формуванні білої лінії й зовнішньої пластинки піхви прямого м'яза живота; позаду вона прикріплюється до горбка лобкової кістки. Тазова частина потовщена і між місцями свого прикріплення (маклок і горбок лобкової кістки) називається паховою зв'язкою. Між нею й кінцевою частиною черевного відділу розщепленого апоневрозу утворюється підшкірний, або зовнішній отвір (кільце) пахового каналу.

Внутрішній косий м'яз живота має виражену пучкувату структуру. У великої рогатої худоби становить нижню границю голодної ямки (у коня цю границю утворює дорсальна частина м'яза, яка називається маклоковореберною ніжкою). Апоневроз м'яза бере участь в утворенні фасциальної піхви прямого м'яза живота. Через те, що каудальний край м'язів у нижній частині не прикріплюється до пахової зв'язки, між м'язом і зв'язкою утвориться щілина, що збігається в деякій частині із зовнішнім отвором пахового каналу і має найменування внутрішнього, або черевного, отвору (кільця) пахового каналу.

Прямий м'яз живота, з кожної сторони покритий фасціальною піхвою, утвореною апоневрозами косих і поперечних м'язів живота.

Поперечний м'яз живота. Місце переходу м'яза в сухожилля збігається з таким же переходом у свої сухожилля косих м'язів живота. Дана ділянка є слабким місцем нижньобічної черевної стінки, де внаслідок травми нерідко виникають черевні грижі. Поблизу маклока на зовнішній поверхні м'яза йде глибока здухвинна артерія, що ділиться на дві гілки. Поперечна фасція, предочеревинна клітковина й пристінна очеревина тісно з'єднані між собою.

Ділянки живота врх

Біла лінія живота - вузький витягнутий фіброзний трикутник, утворений від злиття апоневрозів м'язів живота, жовтої й поперечної фасції і тягнеться від мечоподібного хряща до лобкове зрощення. Приблизно на середині білої лінії є ущільнена рубцева ділянка - пупок.

Кровопостачання черевної стінки забезпечується:

а) відгалудженнями підшкірної артерії живота (від зовнішньої соромітної артерії);

б) частиною відгалуджень зовнішньої грудної артерії;

в) міжреберними артеріями;

г) поперековими артеріями, головні стовбури яких проходять між поперечними й внутрішньо-косими черевними м'язами;

д) глибокою здухвинною артерією, від останньої відходять дві галузі до голодної ямки й області здухвини;

е) краніальної й каудальної надочеревними артеріями, що йдуть одна назустріч інший усередині піхви прямого м'яза уздовж його дорсолатерального краю. Перша з них є продовженням внутрішньої грудної артерії, а друга відходить від надочревносоромітного стовбура.