Підготовка рук і операційного поля

Підготовка рук. Ретельна підготовка рук хірурга та його по­мічників перед операцією має забезпечити стерильний стан рани і запобігти контактному мікробному забрудненню. Поверхня шкі­ри рук вкрита мікроорганізмами, які утримуються на ній разом з елементами бруду і жиропоту. Крім того, мікроорганізми нагро­маджуються між лусочками епідермісу, в порах, проникають/у вивідні протоки потових і сальних залоз. Місцями їх скупчення є піднігтьові простори, нігтьові щілини, міжпальцьові складки. Здо­рова еластична і м'яка шкіра рук менш схильна до розвитку на її поверхні мікрофлори і легше піддається обробці завдяки відсут­ності тріщин, мікротравм. Підтримання шкіри рук у здоровому стані потребує регулярного догляду з використанням кремів, емуль­сій тощо. Добре себе зарекомендували рідини Тушнова (олія ри­цинова— 5,0; гліцерин — 20,0; спирт етиловий — 75,0) і Гірголави (гліцерин, спирт етиловий, 10 % розчин аміаку — по 25,0), які по­м'якшують, дезинфікують і дезодорують шкіру рук.

Підготовку рук перед операцією проводять у кілька послідов­них етапів. Спочатку шкіру рук механічно очищають, потім зне­заражують і дублять. Готують руки від кінчиків пальців до ліктів.

Механічне очищення рук має забезпечити їх підготовку до дезинфекції і передбачає максимальне видалення мікроорганізмів з поверхні шкіри механічним шляхом. Для цього руки миють роз­чинами, які розчиняють жиропіт і поверхневий шар епідермісу, який треба злущити. З цією метою використовують слабкі розчини лугу, серед яких віддають перевагу 0,5 % розчину аміаку.

Знезараження шкіри здійснюють хімічними антисептиками. Во­ни повинні відповідати таким вимогам: мати високу бактерицидну активність, широкий спектр антибактеріальної дії, тривалий за­лишковий ефект, бути індиферентними щодо шкіри, відзначатись простотою приготування і використання.

Наступним обов'язковим елементом підготовки рук є дублення шкіри. Мета його – звузити пори, щоб запобігти виходу на по­верхню шкіри мікроорганізмів з вивідних проток сальних і пото­вих залоз. Під дією дубильних речовин тимчасово понижується тургор поверхневих шарів шкіри, що зумовлює закриття вивідних проток. Деякі антисептики мають водночас бактерицидні та ду­бильні властивості. Дублення шкіри можна замінити покриттям тонкими антисептичними плівками.

Довгий час руки перед операцією готували способами Фюр-брингера, Альфельда, Спасокукоцького-Кочергіна, Кіяшова, Напалкова, Заблудовського, Олівкова та ін. Проте вони мали істотні недоліки. Основний з них – це недостатньо висока активність за­стосовування антисептиків, що викликало потребу у повторних обробках рук під час операції. Наслідками багаторазового викори­стання розчину аміаку були сухість і лущення шкіри; їдкого ка­лію — мацерація шкіри; ртуті дихлориду, сульфату цинку, тані­ну - огрубіння, переродження шкірного покриву, його запалення, яке важко піддається лікуванню. Крім того, ртуті дихлорид - ви­сокотоксична речовина. Спиртовий розчин (5 %) йоду, який ши­роко використовували на заключних етапах підготовки рук, є силь­ним, алергеном і спричинює дерматити.

Сучасні методи підготовки рук вигідно відрізняються від кла­сичних. Вони простіші, виконуються із застосуванням антисептиків (дегмін, гибітан, первомур, йодоформ), що мають значно вищу бактерицидну активність і здебільшого не спричинюють контакт­них дерматитів.

Оскільки сучасна ветеринарна практика не завжди має в своє­му розпорядженні сучасні антисептики, деякі класичні способи підготовки рук не втратили свого значення і сьогодні.

Спосіб Альфельда. Миють руки милом і щітками під краном протягом 10 хв, старанно витирають їх стерильним рушником чи салфеткою. Потім сухі руки протягом 5 хв протирають салфеткою, добре зволоженою 96 % спиртом, і змащують нігтьові ложа, нігті і піднігтьові простори 5 % спиртовим розчином йоду. Останній з успіхом можна замінити йодофорами (йодинолом, йодонатом, асепуром), які, зв'язуючись з поверхнево-активною речовиною або розчинними у воді полімерами, мають значно більшу протимікроб­ну активність, не подразнюють шкіри і не мають токсичної дії.

Спосіб Спасокукоцького—Кочергіна. Руки миють за допомогою стерильної марлевої салфетки у двох тазах по 2,5 хв теплим 0,5 % розчином аміаку. Після останнього миття рук рідина в тазу має залишитися прозорою. Шкіру рук насухо витирають стерильним рушником (салфеткою) і протирають тампоном, добре зволоже­ним 96 % спиртом. Кінчики пальців обробляють 5 % спиртовим розчином йоду (йодофорами).

Спосіб Олівкова. Протягом 5 хв руки миють гарячою водою з милом або в 0,5 % розчині аміаку, просушують, а потім протира­ють тампоном, просоченим розчином йоду в спирті (1 : 1000 або 1 : 3000). Концентрацію 1 : 1000 застосовують, у разі сильного за­бруднення рук. Додатково кінчики пальців обробляють препарата­ми йоду.

При всіх трьох способах повторна обробка необхідна через кожні 20—30 хв.

Обробка рук первомуром. Спосіб грунтується на застосуванні універсального антисептика — первомуру (суміші пероксиду водню з мурашиною і надмурашиною кислотами, остан­ня утворюється в процесі реакції між двома першими інгредієн­тами) . У день використання готують 2,5 % розчин препарату: змішують 17,1 мл пероксиду водню і 6,9 мл мурашиної кислоти (100% концентрації), через 30 хв об'єм суміші доводять до 1л дистильованою, водопровідною, артезіанською чи морською водою.

Безсумнівні переваги первомуру— доступність, висока бакте­рицидність і спороцидність, повна гарантія від несприятливого впливу на слизові та шкірні покриви.

Спочатку руки миють водою з милом протягом 1 хв, витирають насухо і занурюють до ліктів на 1 хв у 2,4 % розчин первомуру. Потім руки насухо витирають стерильною салфеткою. В одному тазі з розчином первомуру допускається обробка рук 20 чол. Додаткова обробка розчином йоду зайва.

Спосіб Кочергіна. Руки, вимиті з милом, протягом 3 хв оброб­ляють марлевою салфеткою, зволоженою в розчині діоциду (1 :5000—1 :2500). Потім шкіру дублять 96 % спиртом. Асептичність шкіри рук після такої обробки зберігається протягом 2 год.

Обробка рук гибітаном (хлоргексидином). Хлоргексидину біглюконат — поверхнево-активний антисептик, ефективний проти грампозитивних і грамнегативних бактерій, має фунгістатичну активність. Випускається у вигляді 20 % водного розчину, з якого виготовляють робочі розчини на спирті або воді.

Після звичайного миття і висушування стерильним рушником руки обробляють протягом 2—3 хв ватним тампоном, зволоженим 0,5—1 % спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату. Стериль­ність рук зберігається протягом 6-8 год.

Обробка рук дегміном. Дегмін – похідне гексаметилендіаміду і високомолекулярних спиртів. Випускається у вигляді твердої воскоподібної речовини жовтого кольору або 30 % розчину. Згубно діє на грампозитивні і грамнегативні бактерії, їх спори, а також на гриби.

Чисті руки двічі по 3 хв протирають тампоном, зволоженим 1 % водним розчином дегміну. Піну з рук знімають стерильною серветкою.

Для підготовки рук до операції можна використовувати також розчини новосепту (1 %), йодопірону (0,1 %), аятину (0,1 %), декаметоксину (0,1—0,2%). Для цього вимиті руки занурюють у розчин антисептика або протирають їх протягом 3-5 хв салфет­кою чи тампоном, зволоженими в цих розчинах. Стерильність рук зберігається протягом 2-3 год.

В умовах ветеринарної практики дуже зручно обробляти руки церигелем. На сухі чисті руки наносять і ретельно розтирають 3— 4 г церигелю. Руки висушують на повітрі або під феном, пальці не стуляють, тримають їх трохи зігнутими, щоб утворилась стійка плівка. Знімають церигелеву плівку спиртом або гарячою водою. Умови стерильності значно поліпшуються при застосуванні сте­рильних гумових рукавичок. Вони були впроваджені в практику Холстедом (1891) і Цеге фон Мантейфелем (1897). їх використан­ня показане при гнійно-гнильних процесах, операціях на порож­нинах, видаленні новоутворень, маніпуляціях у прямій кишці та родових шляхах. Однак використання рукавичок не означає звіль­нення від необхідності підготовки рук, оскільки не може гаранту­вати цілковитої герметичності і збереження цілісності рукавичок під час операції. Рукавички стерилізують кип'ятінням, обробляють в автоклаві або хімічними речовинами. Надягнуті гумові рукавички перед оперуванням протирають антисептиком, що використовуєть­ся для обробки рук.

Підготовка операційного поля. Загальний принцип підготовки операційного поля аналогічний розглянутому щодо підготовки рук. Підготовка операційного поля включає депіляцію, механічну об­робку, знезараження шкіри та її дублення, ізоляцію операційного поля від оточуючих ділянок тіла тварини.

Депіляція — це видалення волосяного покриву вистриганням з наступним голінням. Гоління краще проводити заздалегідь, щоб зменшити подразнення шкіри. Але найчастіше депіляцію виконують безпосередньо перед операцією на вже фіксованій тварині після наркозу або транквілізації.

Механічну обробку з одночасним знежирюванням здебільшого проводять 0,5 % розчином аміаку, бензину, ефіру. Шкіру протира­ють протягом 2—3 хв ватним тампоном або марлевою салфеткою, просоченою 0,5 % розчином аміаку. Спочатку ретельно обробляють центральну частину операційного поля, поступово переходячи до периферії і змінюючи тампони. Після механічної обробки шкіру висушують стерильним тампоном.

Знезараження підготовленої шкіри здійснюють за допомогою антисептиків. Більшість з них мають також дубильні властивості — це 5 % спиртовий розчин йоду (спосіб Гроссіха — Філончикова), 10 % водний розчин калію перманганату (спосіб Миша), 5 % розчин формаліну (спосіб Борхера), 1 % спиртовий розчин брильян­тового зеленого. Операційне поле обробляють антисептиком двічі: після механічного очищення та безпосередньо перед розрізом тка­нин чи після місцевої анестезії. Поле змащують антисептичними речовинами паличкою з намотаною на кінці ватою. Найкращими антисептиками для підготовки операційного поля вважаються 1 % розчини йодопірону, дегміну, гибітану, дезоксону, 2,4 % розчин первомуру.

Обробку операційного поля антисептиком проводять з центру до периферії. Лише при наявності розітнутого гнійного вогнища діють навпаки.

Для ізоляції операційного поля використовують стерильне про­стирадло або салфетки, щоб запобігти забрудненню рани пилом, лупою, волосинами з оточуючих ділянок шкіри тварини. В окре­мих випадках використовують прогумований матеріал з прорізом у центрі. Матеріал для ізоляції операційного поля фіксують до шкіри прищіпками Бакхауза або швами .

Слизові оболонки готують до операції таким чином: ділянки шкіри на межі із слизовими обробляють антисептиками, зокрема кон'юнктиву промивають теплими розчинами етакридину лактату (1 : 1000), фурациліну (1 : 5000), борної кислоти (3—4 %); слизові ротової і носової порожнин, крім згаданих антисептиків, промива­ють 0,1—0,2 % розчином калію перманганату, 1 % йодопіроном.

Слизові оболонки прямої кишки, статевих органів обробляють 1—2 % розчином лізолу, молочної кислоти, калію перманганату, але перевагу слід віддавати 2,4 % розчину первомуру або водному розчину хлоргексидину біглюконату (1 : 1000).