3. Передумови розробки фінансового плану.

Основні передумови для розробки фінансового плану:

1. Показники господарської діяльності на планований період наводяться у вигляді обсягу товарообігу, випуску продукції, нормативу товарних запасів, інших матеріальних цінностей, а також витрат обігу, валових доходів від реалізації товарів та ін.

2.  Плани розвитку матеріально-технічної бази підприєм-ства у вигляді нового будівництва, реконструкції, технічного переозброєння, впровадження нових технологій і т. ін.

3. Господарські договори, що укладаються з постачальниками на закупівлю товарів і матеріально-технічних ресурсів.

4. Нормативи відрахувань у позабюджетні фонди, ставки податків на прибуток і доходи, передбачені чинним законодавством.

5. Матеріали аналізу фінансового стану підприємства і виконання фінансового плану за поточний і звітний період.

11.6. Напрями довгострокового фінансового планування.

Здійснення програми приватизації державної торгівлі і створення на цій основі конкурентного середовища, а також насичення ринку товарною масою роблять нагальною потребою розроблення перспективних фінансових планів. Перспективне чи довгострокове фінансове планування повинне здійснюватися за трьома напрямами:

1. Прогнозування і визначення загальної потреби торгового підприємства в коштах, виходячи з прогнозу основних показників господарської діяльності, передбачених стратегічною програмою розвитку.

2. Складання планів капітальних вкладень і визначення потреби в засобах на реалізацію намічуваних інвестиційних проектів, пов’язаних з розширенням і удосконалюванням матеріально-технічної бази торгового підприємства, а також уп-ровадження нових технологій і здійснення інших господарських заходів.

11.7. Розрахунки показників фінансового плану.

Прогнозування ліквідності активів торгового підприємства, виходячи зі стратегічної програми розвитку з метою забезпечення постійної платоспроможності підприємства.

Для складання фінансового плану необхідно зробити економічні розрахунки таких показників: 1) потреби у власних оборотних коштах;

2) прибутку (доходів) у розрізі галузей діяльності;

3) плану розподілу прибутку;

4) кошторису витрати фондів нагромадження і споживання;

5) приросту стійких пасивів;

6) джерел фінансування капітальних вкладень.

Ці розрахунки необхідні для обґрунтування окремих показників фінансового плану і додаються до нього як складові частини. Особливості відображення цих показників у фінансовому плані полягають у наступному. Передбачається загальна сума прибутку від усіх видів діяльності. Визначивши прибуток за галузями діяльності, складають план розподілу прибутку за напрямками витрати. У цьому плані визначається оподаткований прибуток, сума податку на прибуток, прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства. Відбиваються також фонди нагромадження, фонди споживання, резервний фонд, фонди господарських ризиків та ін.

До фінансового плану додається розрахунок нормативу власних оборотних коштів на кожен квартал планованого року. Він розглядається, як і загальна потреба в оборотних коштах, виходячи з плану роздрібного товарообігу в цінах собівартості і норм запасів за видами нормованих оборотних коштів. Визначений норматив власних оборотних коштів на кінець кожного кварталу зіставляється з нормативом на початок кварталу і встановлюється необхідний приріст власних обо-ротних коштів, при цьому конкретизуються джерела поповнення власних оборотних коштів, або надлишок. У фінансовому плані передбачається не весь норматив власних оборотних коштів, а лише сума його приросту.

Сума прибутку, що направляється на поповнення власних оборотних коштів, передбачається в кошторисі витрати фонду нагромадження. Вона повинна становити не менше ніж 40% від суми прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

У складі джерел фінансування капітальних вкладень у фінансовому плані передбачаються засоби фонду нагромадження, довгострокові кредити, амортизаційні відрахування. Фінансовий план складається з двох розділів:

1.  Доходи і надходження.

2.  Витрати і відрахування.

Виконання основних фінансових показників залежить, насамперед, від розвитку товарообігу, прискорення оборотності товарів. Необхідний також повсякденний контроль за використанням оборотних коштів, станом дебіторської і простроченої заборгованості, за дотриманням кошторису і станом витрат обігу.На стан фінансових ресурсів торгового підприємства в пе-рехідний період дуже впливають зовнішні фактори й особливо інфляція, що призводить до знецінювання товарних та матеріальних цінностей і коштів.

З розвитком сучасного менеджменту останнім часом сформувалася методологія керування, одним з напрямів якої є керування проектами як досягнення взаємозалежних цілей при обмежених ресурсах. При цьому пріоритет віддається методам цільового керування з орієнтацією діяльності фірм на конкретні вироби і конкретних замовників, максимально скорочуючи цикл реалізації. Оскільки в умовах становлення ринкової економіки відбувається зсув акценту з виробничого керування на фінансове, то саме система фінансового менеджменту дозволяє повною мірою використовувати результати управлінського обліку.

У класичному розумінні об’єктом фінансового менеджменту є фінанси підприємства, тобто кошти, а також джерела їхнього формування і відносини, що складаються в процесі їхнього формування і використання. Сюди ж необхідно додати і весь не грошовий актив компанії, тому що, по суті, це теж гроші, тільки в іншій формі. Отже, до сфери фінансового менеджменту відносяться ступінь використання цих активів і, головне, процеси формування фінансового результату діяльності підприємства. Немаловажним аспектом є керування фінансовими ризиками, що супроводжують будь-яке підприємство при веденні господарської і фінансової діяльності.

Отже, основні доповнення фінансового менеджменту можна визначити в такий спосіб:

1. Регулювання фінансових результатів комерційної діяльності, тобто визначення оптимальних варіантів формування окремих елементів собівартості, розподілу витрат, ціноутворення, оподатковування і т. д.

2. Керування активами – діяльність, пов’язана з формуванням майна підприємства.

3. Керування джерелами фінансових ресурсів – керування власним і позиковим капіталом.

У зв’язку з тим, що контролювати усі фінансові потоки й оцінити всі резерви підприємства практично неможливо, надзвичайно важливо визначити коло і величину сфери управлінського впливу. І в цьому обов’язкова участь фінансового менеджера.

Фінансові відносини з постачальниками. Вибір постачальників повинен вироблятися на основі аналізу альтернативних пропозицій. За вартістю послуг, умовами оплати, висунутих постачальниками, цю роботу має здійснювати фінансовий менеджер спільно зі службою маркетингу.

Визначення фінансових аспектів комерційної діяльності. На цій стадії фінансовий менеджер може і повинен регулювати процеси реалізації товарів, розробити систему оплати праці, систему розподілу комплексних статей витрат за видами діяльності, визначити схеми нарахування амортизації і т.д. Усе це вкрай важливо, оскільки безпосередньо впливає на оподатковування підприємства і, як показує досвід, у цій сфері більшість українських підприємств втрачає значну частину фінансових ресурсів.

Розподіл засобів, що надійшли, від реалізації продукції. Тут фінансовий менеджер повинен вирішити три основні питання:

• Яке саме фінансування потрібне для поточної комерційної діяльності, виходячи з планованих змін програми?

• Яку частину прибутку бажано направити на виплату дивідендів, і в якому обсязі необхідні кошти на розвиток?

• Чи може підприємство дозволити собі соціальні програми?

Для дослідження цих процесів доцільно використовувати Project Expert 5 – комп’ютерну систему, призначену для створення фінансової моделі нового чи діючого підприємства незалежно від його галузевої належності і масштабів. Побудувавши за допомогою Project Expert 5 фінансову модель власного підприємства або інвестиційного проекту, можна:

• розробити детальний фінансовий план і визначити потребу в засобах на перспективу;

• визначити схему фінансування підприємства, оцінити можливість і ефективність залучення засобів з різних джерел;

•  розробити план розвитку підприємства або реалізації інвестиційного проекту, визначивши найбільш ефективну стратегію маркетингу, а також стратегію виробництва, що забезпечує раціональне використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів;

• програти різні сценарії розвитку підприємства, варіюючи значення факторів, здатних впливати на його фінансові результати;

• сформувати стандартні фінансові документи, розрахувати найбільш розповсюджені фінансові показники, проаналізувати ефективність поточної і перспективної діяльності підприємства;

• підготувати бездоганно оформлений бізнес-план інвестиційного проекту, що цілком відповідає міжнародним вимогам. Для безпосереднього виконання цієї роботи необхідно:

1. Ввести загальні дані про проект. Дати найменування проекту, визначити дату початку проекту, його тривалість, список продуктів.

2. Ввести дані, що характеризують навколишнє середовище (податки, інфляція).

Вибирається основна валюта проекту і валюта для розрахунків на зовнішньому ринку.

3. Ввести дані про інвестиційні витрати і календарний план проекту.

Визначаються етапи інвестиційного плану і вводяться найменування етапів, їхня тривалість, дані про витрати на кожен етап, вибираються ресурси поточного етапу і валюти платежу. Уводяться витрати на кожний з ресурсів, визначається періодичність виплат, значення податку на ресурс.

4. Створити об’єкти і класифікувати їх за типами активів.

Відповідно до вимог бухгалтерського обліку, кожний з етапів інвестиційного плану повинен бути віднесений до визначеного типу активу в балансі підприємства, що реалізує проект; необхідно створити об’єкт, а вартість об’єкта являє собою сумарну вартість етапів, що входять у даний об’єкт; етапи інвестиційного плану відносяться до об’єкта, визначається тип активу, до якого віднесений об’єкт. Призначаються період і способи амортизації, визначається податок на актив, можливість списання об’єкта у вигляді передоплачених витрат на вироб-ництво конкретного продукту, планується продаж використаних активів.

5. Ввести перелік продукції і послуг.

6. Ввести дані, що характеризують стратегію збуту продукції (послуг).

Призначається ціна на продукцію (послуги), вводяться загальні дані по збуту продукції, дається інформація про особливості оподатковування надходжень від збуту кожного продукту, про умови продажу з передоплатою, про знижки, які робляться для стимулювання продажу, про планований обсяг збуту за періодами; коригується обсяг збуту продукції з урахуванням сезонності; змінюється обсяг збуту продукції протягом календарного року.

7. Ввести дані про витрати на персонал.Формується штатний розклад підприємства. Вводяться дані по трьох різних групах (керування, виробництво, маркетинг).

8. Ввести дані про прямі виробничі витрати.

9. Ввести дані про постійні (загальні) виробничі витрати.

Вводиться інформація про постійні витрати по трьох групах (керування, виробництво, маркетинг), указується сума витрат, механізм виплат, інформація про інфляцію для кожної статті витрат, податки.

10. Зробити розрахунок, щоб визначити потреби в капіталі.

Це робиться після введення усіх вихідних даних по проекту. Дефіцит капіталу визначається в таблиці “Звіт про рух коштів (Кеш-фло) (рядок: баланс готівки на кінець періоду)”.

11. Сформувати капітал: ввести дані про акціонерний і позиковий капітал.Вводиться інформація про власний і позиковий капітал, указується сума позики, дата одержання, термін і відсотки по позиці, дається схема надходження позики (однією сумою), погашення (разовими платежами), виплат відсотків (регулярні), спосіб віднесення виплат відсотків за позиками (цілком на витрати). Для зручності аналізу дефіциту наявних засобів мається можливість “прискореного” розрахунку прокту і перегляду сумарної інформації з таблиці Кеш-фло.

12. Зробити розрахунок, взявши до уваги вартість капіталу і дисконтування. Після завершення процедури фінансування необхідно зробити повний розрахунок проекту з урахуванням ставки дисконтування.

13. Ввести дані, що характеризують стратегію виплат дивідендів, використання вільних коштів. Спланувати виплату дивідендів на акціонерний капітал. Якщо після проведення розрахунку з урахуванням капіталу на рахунку підприємства утворилися вільні кошти, то система дає можливість розгля-нути варіанти їхнього розміщення на депозит.

14. Проаналізувати чутливість проекту за допомогою варіювання значень ключових факторів і визначити міру їхнього впливу на фінансовий результат проекту. Фактори, що впливають на показники ефективності розглянутого проекту: ціна реалізованої продукції (послуг), обсяг збуту продукції, прямі витрати, загальні витрати, затримки платежів.

Питання для самоконтролю:

1. Що являють собою фінанси торгових підприємств?

2. Назвіть основні функції керування фінансовими ресурсами торгового підприємства.

3. Назвіть елементи характеристики рівня фінансового становища.

4. Які існують основні передумови для розробки фінансового плану?

5. З яких розділів складається фінансовий план?

6. Що таке керування активами?

7. Що таке керування джерелами фінансових ресурсів?

Рекомендована література:

Яковлєв Ю.П., ст.340-368; Мазаракі А.А., ст.754-788; Бойчитк І.М., ст.340-360.

Інформаційні ресурси: 1,2,3,4.

Економічні визначення

1. фінанси торгових підприємств –це система економічних відносин, які здійснюються через реальний оборот коштів;

2. керування активами – це діяльність, пов’язана з формуванням майна підприємства;

3. керування джерелами фінансових ресурсів – керування власним і позиковим капіталом;

4. фінансові ресурси – це економічна основа для організації торгової діяльності;

5. регулювання фінансових результатів комерційної діяльності-це визначення оптимальних варіантів формування окремих елементів собівартості, розподілу витрат, ціноутворення, оподатковування і т. д.