Знецінювання партнера

Набагато легше забути того, чия цінність у власних очах померкла. Знецінювання колишнього партнера вже відбувається у свідомості клієнта. Пригадується не лише хороше й привабливе в іншому, але і риси, звички, особистісні якості, що, здавалося б, уже давно свідчили про те, що спільне життя не буде безхмарним - партнер був деколи егоїстичний, ненадійний, самолюбний і т. д. Тоді і лише тоді, коли консультант виявляє свідчення такого процесу знецінювання у свідомості клієнта, він може сам підключитися до нього, активно демонструючи на підставі отриманої інформація, що він/вона "насправді" не настільки привабливий, як раніш здавалося клієнтові. Той факт, що розлученню часто передує деякий період охолодження у стосунках, може полегшити консультантові вирішення задачі, оскільки за цей час інший зазвичай устигає виявити себе дещо некоректно.

Одиничність любові

Для багатьох клієнтів серйозною перешкодою, що утрудняє розлуку з партнером, є відчуття, що це єдина або остання любов у його житті. Уявлення про те, що в житті людини буває лише одна дійсна любов, дещо поширене.

Безперечно, уявлення про єдину любові має певну привабливість. Воно зводить саме переживання любові на п'єдестал, романтичного й поетичного ставлення до цього почуття, піднімаючи тих, хто дійсно переживає "таке". У зв'язку з цим можна навести слова одного з дослідників міжособистісної атракції про те, що: "Більшість людей ніколи не полюбили б, якби не мали можливості на підставі книг і кінофільмів уявити собі, як це буває" (Berscheid Е., WalsterE. Н., 1969).

Ставлячи під сумнів ідею "лише однієї любові" і, таким чином, створюючи для клієнта перспективу майбутніх близьких стосунків, консультант може спробувати критично переосмислити це переконання, звернутися до заперечуючих його життєвих і літературних прикладів. Можна при цьому підвищити і цінність переживань клієнта висловленнями типу: "Людині дається не любов сама по собі, а здатність любити", "Якщо ви покохали один раз, виходить, ви здатні переживати це почуття в принципі й обов'язково згодом покохаєте ще".

Надія на змогу близьких стосунків у майбутньому буває дуже важлива. Психологові слід також підтримати віру в майбутнє й доцільність, того, що: "Може бути, це і добре, що він пішов зараз. Виходить, у нього було таке прагнення і рано чи пізно воно проявилося б. Але на сьогоднішній день, поки ви ще молоді ("у вас багато друзів" або "у вас така цікава робота"), у вас набагато більше шансів налагодити своє життя і знайти собі іншу людину.

Втрата партнера часто супроводжується безліччю обставин, що можуть неоднозначно розумітися людиною, яка залишається, і часом сприймати як знак надії. Так відкладання рішення про остаточний розрив починається часто для того, щоб інший звикся з думкою про розлучення, насправді для того, кого залишають, звичайно, є доказом, що ще є надія помиритися й почати життя спочатку. Засекречення подальших планів про те, як і з ким той хто залишає родину збирається жити, теж може стати основою для невиправданих надій. У бесіді з клієнтом психолог може спеціально обговорити, як їх розрив подається партнерові, що він/вона знає про те що відбувається і що йому/їй варто знати.

Цікаво, що в ході бесіди в людини, що прийняла однозначне рішення залишити родину, може виникнути потреба спеціально розібратися, які його помилки в даних стосунках, за які проблеми він особисто несе відповідальність, щоб не допустити подібне в майбутньому. Це цілком розумне бажання, що консультант може задовольнити, уважно вислухавши сімейну історію клієнта, а також спробувавши з'ясувати, чим саме його приваблює новий партнер.

Доля й любов мінливі, рекомендації ж психолога можуть дійсно допомогти людині у важкій життєвій ситуації.

Головне завдання консультанта - надати змогу висловитися, намагаючись максимально структурувати те, що говорить співрозмовник, підкреслюючи плюси й мінуси того або іншого рішення. Три найбільше "легкі" варіанти ситуації серед причин, що заважають виборові, можуть бути реальні або надумані страхи клієнта, пов'язані з дітьми, можливими проблемами на роботі, почуттям провини й відповідальності за іншого і т. п. У цьому випадку варто, з одного боку, обговорити, наскільки серйозні висловлювані страхи і коливання, а з іншого боку, у разі потреби, допомогти вирішити виниклі проблеми у зв'язку з чим прийняті рішення, найменш болючі для всіх учасників ситуації. Але, мабуть, головне, що варто обговорити з таким клієнтом - що відкладання остаточного рішення для усіх, хто хоч якоюсь мірою стикається із ситуацією, є набагато більш травмуючим і негативним фактором, ніж будь-яке, навіть саме несподіване й болюче її рішення.