28. Гігієнічне нормування повітря робочої зони.

В залежності від ступеню токсичності “Санітарні норми і правила” передбачають гранично допустиму концентрацію (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

ГДК – це така концентрація шкідливих речовин, яка при щоденному впливу на працівника протягом робочої зміни не спричиняє суттєвих змін у стані його здоров’я на протязі всього його життя, і не впливає негативно на здоров’я його нащадків.

За інтенсивністю дії шкідливих речовини їх ГДК поділяється на два типи:

• максимально разова (ГДК м.р.) – допускає дію на працівника до 4-х разів за зміну по 15 хв. з перервою не менше 1 години.

• середньо змінна (ГДК с.з.) – допускається дія на працівника протягом 75% робочої зміни (але не більше 8 годин) за умов дотримання ГДКм.р

За ступенем небезпеки шкідливі речовини поділяються на 4 класи:

• І клас – надзвичайно небезпечні.

• ІІ клас – високо небезпечні.

• ІІІ клас – помірно небезпечні.

• IV клас – мало небезпечні.

Кожен клас небезпеки має своє значення для:

Гранично допустимої дози концентрації – що не завдає суттєвого впливу на працівника.

Смертельної дози:

• при введені в шлунок працівника;

• при попаданні на його шкіру;

• при концентрації у повітрі.

29. Пилове забруднення повітря.

Пил - основний шкідливий фактор на багатьох промислових підприємствах, обумовлений недосконалістю технологічних про­цесів.

Основні фізико-хімічні властивості пилу: хімічний склад, дис­персність (ступінь подрібнення), будова частинок, розчинність, щільність, питома поверхня, нижня та верхня концентраційна грани­ця вибуховості суміші пилу з повітрям, електричні властивості та ін.

Пил поділяється на аерозолі та аерогелі.

• аерозолі – це вивішені в повітрі пилинки;

• аерогелі – це скупчення пилу на будь яких предметах.

Аерозольний пил подразнює слизові оболонки людини, та проникаючи до легень призводить до професійних захворювань (пневмоконіоз, силікоз, та інші). Крім того аерозольний пил деяких речовин ще й вибухонебезпечний).

Аерогельний пил гігроскопічний, і має здатність проводити електричний струм. Від цього в електроустаткуванні може виникнути коротке замикань, що може привести до пожежі

Промисловий пил може бути класифікований за різними ознаками:

• за походженням - органічний (рослинний, тваринний, штучний пил) і неорганічний (мінеральний, металевий пил) та змішаний (при­сутність часток органічного та неорганічного походження);

• за способом утворення - дезінтеграційний (подрібнення, різан­ня, шліфування і т. п.), димовий (сажа та частки речовини, що горить) та конденсаційний (конденсація в повітрі пари розплавлених металів);

• за токсичною дією на організм людини - нейтральний (нетоксичний для людини пил) та токсичний (отруючий організм людини).

Для організму люди­ни найбільш небезпечний пил, що складається з часток розміром до 0,015 мкм, тому що погано затримується слизовими оболонками верхніх дихальних шляхів і потрапляє далеко в легеневу тканину. Це призводить до атрофічних, гіпертро­фічних, гнійних, виразкових та інших змін слизових оболонок, бронхів, легень, шкіри; веде до захворювання верхніх дихальних шляхів, бронхіту, пнев­монії, кон’юктивіту, дерматиту ти інших захворювань. Довготри­вале вдихання пилу, що потрапляє в легені, викликає пневмоконіоз. Найбільш небезпечна його форма - силікоз - розвивається при систематичному вдиханні пилу, що містить вільний діоксид крем­нію Sі0₂.

Запиленість повітря шкідлива також для обладнання, яке швидко спрацьовується і ви­ходить із ладу.