Вентиляция – это организованный и регулированный воздухообмен, который обеспечивает удаление из помещения загрязненного воздуха и подачу на его место свежего.

Задача вентиляции обеспечение чистоты воздуха и заданных метеорологических условий в производственных помещениях.

Системы вентиляции классифицируются:

• по способу перемещения воздуха (естественная (природная) и механическая);

• по направления потока воздуха (приточная и вытяжная);

• по зоне действия (общеобменная, местная и смешаная);

• по времени работы.

Природную вентиляцию делят на

• организованную;

• канальная

• безканальная (Аэрация)

• неорганизованную.

Аэрация- это организованная управляемая естественная вентиляция, которая осуществляется за счет разности гравитационного давления наружного и внутреннего воздуха и воздействия ветра.

При неорганизованной естественной вентиляции воздух поступает и удаляется через щели, окна, двери и т. п.

Существуют и смешанные системы вентиляции.

Вентиляцию в производственных зданиях обычно выполняют приточно-вытяжной.

При общеобменной вентиляции происходит обмен воздуха во всем помещении. Она применяется тогда, когда выделения вредных факторов незначительны и равномерно распределены по всему объему помещения.

Местная вентиляция:

• вытяжная - предназначена для удаления воздуха непосредственно от мест образования или выхода вредных выделений;

• приточная - для подачи чистого воздуха на определенные рабочие места или участка.

32. Виробниче освітлення. Основні поняття та одиниці.

Освещение влияет на общее состояние человека его безопасность и производительность труда.

Рациональное освещение должно быть:

• достаточным и равномерным;

• не создавать теней на рабочей поверхности;

• не ослеплять работника

• способствовать удобному выполнению работ.

При недостаточной или непостоянной освещенности орган зрения вынужден приспосабливаться, это возможно благодаря способности глаз к аккомодации и адаптации.

Аккомодация - это способность глаз адаптироваться к ясному видению предметов, находящихся на разных расстояниях.

Адаптация - это способность глаз менять чувствительность при изменениях условий освещения.

Люмен (л) - единица измерения светового потока, который оценивается по световым ощущением человеческого глаза.

Люкс (лк) - единица измерения освещенности, которое характеризуется плотностью светового потока на освещаемой поверхности.

Освещение производственных помещений может быть:

• естественное, создаваемое светом неба (прямое и отраженное),

• искусственное (от ламп)

• комбинированное (при использовании естественного и искусственного освещения).

33. Види виробничого освітлення.

Освещение в производственных зданиях и на открытых площадках может осуществляться естественным и искусственным светом. При недостаточности естественного освещения используется совмещенное освещение. Последнее представляет собой освещение, при котором в светлое время суток используется одновременным естественный и искусственный свет.

Естественное освещение производственных помещений может осуществляться:

• через окна в боковых стенах (боковое)

• через верхние световые проемы, фонари (верхнее)

• обоими способами одновременно (комбинированное освещение).

По функциональному назначению искусственное освещение подразделяют на:

• рабочее,

• аварийное

• специальное, (которое может быть охранным, дежурным, эвакуационным).

Рабочее освещение предназначено для обеспечения нормального выполнения производственного процесса, прохода людей, движения транспорта и является обязательным для всех производственных помещений.

Аварийное освещение устраивают для продолжения работы в тех случаях, когда внезапное отключение рабочего освещения (при авариях) и связанное с этим нарушение нормального обслуживания оборудования могут вызвать взрыв, пожар, отравление людей, нарушение технологического процесса и т.д. Минимальная освещенность рабочих поверхностей при аварийном освещении должна составлять 5% нормируемой освещенности рабочего освещения, но не менее 2 лк.

Эвакуационное освещение предназначено для обеспечения эвакуации людей из производственного помещения при авариях и отключении рабочего освещения; организуется в местах, опасных для прохода людей: на лестничных клетках, вдоль основных проходов производственных помещений. Минимальная освещенность на полу основных проходов и на ступенях при эвакуационном освещении должна быть не менее 0,5 лк, на открытых территориях - не менее 0,2 лк.

Охранное освещение устраивают вдоль границ охраняемых специальным персоналом. Наименьшая освещенность в ночное время 0,5 лк.

Сигнальное освещение применяют для фиксации границ опасных зон; оно указывает на наличие опасности, либо на безопасный путь эвакуации.

34. Шум та його дія на організм людини .

Шум – це сторонній звук, який не містять цінної інформації, та заважають людині сприймати корисні звукові сигнали.

За джерелом утворення шум поділяється на:

• механічний (взаємодія твердих тіл);

• аеродинамічний (витікання повітря та хімічні процеси в газах);

• гідродинамічний (фізичні та хімічні процеси в рідинах);

• електромагнітний (коливання деталей електроустаткування під дією змінного електричного струму).

Механізмом поширення шуму є звукові хвилі, які виникають в джерелах їх утворення і розповсюджуються в повітрі зі швидкістю 340 м/с.

Шум характеризується:

• звуковим тиском Р (Па) – відхиленням миттєвого значення тиску повітря від його значення в незбуреному середовищі;

• інтенсивністю шуму І (Вт/м²) – потік звукової енергії, яка припадає на одиницю площі, нормально розташованої до розповсюдження шуму;

• тональністю звуку f (Гц) – кількість коливань повітря за секунду.

Акустичний звук має діапазон коливань від 0,1 Гц до 100 кГц. Але людина сприймає звукові хвилі лише в діапазоні коливань від 20 Гц до 20 кГц.

Коливання менше 20 Гц – це інфразвук, а коливання більше 20 кГц – це ультразвук, які людина не сприймає органами слуху. При цьому, людська мова також займає не весь чутний звуковий діапазон, а знаходиться в межах від 300Гц до 3,5 кГц.

Дія шуму на людину

Інтенсивний шум – це акустичний стрес, який виводить людину з психічної рівноваги, та негативно впливає на нервову систему, що приводить до нещасних випадків і тяжких захворювань.

За характером дії шум поділяється на:

• заважаючий, що перешкоджає мовному спілкуванню людини;

• дратуючий, що викликає нервову напруженість, втому і заниження працездатності;

• шкідливий, що призводить до поступового погіршення стану здоров’я та професійних захворювань (погіршення слуху, гіпертонія, туберкульоз, виразка шлунку тощо);

• травмуючий, що приводить до раптових травм, і порушень фізіологічних функцій організму людини.

Згідно вимог ГОСТу 12.1.003-76 “Шум. Загальні вимоги безпеки” рекомендуються наступні рівні шуму:

• для сну і відпочинку 30-40 дБ;

• для розумової праці 45-55 дБ;

• для шумних робочих цехів 56-70 дБ.

35. Промислова вібрація .

Вібрація – це процес розповсюдження механічних коливань в пружнім середовищі.

Джерелами вібрації є:

• розбалансування деталей, що обертаються;

• потужні удари пресових установок;

• коливальні процеси масивних тіл;

• робота ручного електроінструмента, тощо.

Основними характеристиками вібрації є:

• частота коливань – f (Гц);

• амплітуда зміщення – А (мм);

• вібраційна швидкість – V (м/с);

• вібраційне прискорення – а (м/с2).

В залежності від способу дотику людини до устаткування вібрація поділяється на:

• загальну, що передається на все тіло людини;

• локальна, що передається людині на окремі ділянки її тіла;

• комбіновану, одночасна дія загальної і локальної вібрації.

За джерелами виникнення вібрація поділяється на:

• транспортну – вібрація в наслідок руху транспортних засобів;

• транспортно-технологічну – вібрація механізмів і обладнання, що встановлені на транспортних засобах; і не мають капітальної основи (екскаватори, автокрани, бурильні установки, тощо);

• технологічну – вібрація стаціонарних станків і верстатів, що встановлені на капітальному фундаменті.

36. Захист від шуму та вібрації .

Існують такі способи боротьби з шумом та вібрацією:

І. Заниження рівня шуму в джерелах його утворення:

• застосування менш шумного обладнання;

• заміна шумних процесів безшумними;

• застосування глушників;

• своєчасне обслуговування та профілактичний ремонт обладнання.

ІІ. Заниження дії шуму на шляхах його розповсюдження:

• використання шумозахисних екранів і конструкцій;

• ізолювання джерел шуму;

• раціональне планування архітектурної забудови підприємств;

• використання акустичних засобів захисту від шуму;

ІІІ. Застосування індивідуальних засобів захисту:

• навушники;

• шумозахисні шоломи;

• протишумовий одяг, тощо.

ІV. Організаційні заходи:

• раціональний режим праці і відпочинку;

• чергування шумних і безшумних робіт;

• територіальне розосередження шумних агрегатів;

• повноцінний сон і відпочинок.

V. Медичні заходи:

• професійний відбір за медичною придатністю до шумних робіт;

• періодичний медичний огляд;

• динамічне медичне спостереження за станом здоров’я працівників;

• санітарно курортне лікування;

• медична експертиза працездатності, тощо.

37. Інфразвук. Захист від інфразвуку.

Інфразвук – це коливання у повітрі, у рідкому або твердому середовищі з частотою менше 20Гц

Інфразвук людина не чує, однак відчуває; він справляє руйнівну дію на весь організм людини. Інфразвукові коливання сприймаються як фізичне навантаження, в результаті якого виникає втома, головний біль, запаморочення, порушується діяльність вестибулярного апарату, знижується гос­трота зору та слуху, порушується периферійний кровообіг, вини­кає відчуття страху і т. ін. Важкість впливу залежить від діапазону частот, рівня звукового тиску та тривалості. Існує думка, що інфразвук впливає на психіку людей.

Всі механізми, що працюють при частотах обертання менше 20 об/с, випромінюють інфразвук

Завдяки великій довжині інфразвук поширюється в атмосфері на великі відстані. Практично неможливо зупинити інфразвук за допомогою будівельних конструкцій на шляху його поширення. Неефективні також засоби індивідуального захисту.

Боротьба з несприятливим впливом інфразвуку ведеть­ся в тих самих напрямках, що і боротьба з шумом. Найдоцільніше зменшувати інтенсивність інфразвукових коливань на стадії про­ектування машин та агрегатів.

47