4.7 Розрахунок первинних відстійників

Розрахунок первинних відстійників полягає у визначенні їхнього типу, кількості й основних розмірів, а також витрати затримуваного осаду.

Вихідні дані для проектування відстійників:

– кількість стічних вод і початкова концентрація в них завислих речовин C_en, що приймається за даними аналізу стічних вод або за розрахунками;

– гранична кінцева концентрація C_ex завислих речовин в освітленій воді, що приймають відповідно до необхідного ступеня очищення за завислими речовинами й типом споруд біохімічного очищення.

Число первинних відстійників приймають не менше двох, а вторинних – не менше трьох, усі відстійники робочі. При мінімальному числі їх розрахунковий об’єм необхідно збільшити в 1,2–1,3 рази. Розрахунок відстійників, крім вторинних, після біологічного очищення здійснюють за кінетикою випадіння завислих речовин з урахуванням необхідного освітлення і умов роботи споруд біологічного очищення.

Для проектування відстійників експериментально визначають криві кінетики освітлення реальних стічних вод на станції очищення за допомогою відстоювання в лабораторних циліндрах з висотою 0,5 і 1м.

Для перерахунку отриманих кінетик на глибину реальних відстійників використовують умову седиментаційної подоби:

, (4.7)

де – тривалість прояснення в натурі на глибині ;

– тривалість прояснення в моделі на глибині ;

– показник ступеня, що відображає здатність суспензії до агломерації.

Розрахункове значення гідравлічної крупності u₀, необхідно визначати за кривими кінетики відстоювання, що отримані експериментальним шляхом в шарі з глибиною 500 мм. Для приведення отриманих в лабораторних умовах величин до висоти шару, що дорівнює глибині проточної частини відстійника, використовують наступну формулу:

, (4.8)

де Н_set – глибина проточної частини відстійника, м;

K_set – коефіцієнт використання ємкості проточної частини відстійника;

t_set – тривалість відстоювання, с, відповідно до заданого ефекту очищення й отримана в лабораторному циліндрі в шарі h₁; за відсутності лабораторних даних для міських стічних вод величину t_set приймають за табл. 6.1;

n₂ – показник степеня, що залежить від агломерації домішок в процесі осаджування

Таблиця 6.1 – Тривалість відстоювання t_set стічних вод

Ефект освітлення, %	Значення tset, с, в шарі h1=500 мм при концентрації завислих речовин, мг/л
	200	300	400
20 30 40 50 60 70	600 960 1440 2160 7200 –	540 900 1200 1800 3600 –	480 840 1080 1500 2700 7200

При розрахунку горизонтальних відстійників визначають розміри його проточної (робочої) частини і осадочної частин. Час перебування 0,5–1,5год.

Продуктивність одного відстійника q_set визначають за заданими геометричними розмірами споруди (за типовим проектом) і необхідним ефектом освітлення.

Необхідний ефект освітлення визначають виходячи з необхідного ступеня очищення стічних вод і умов роботи споруд біологічного очищення.

, м³/год, (4.9)

де K_set приймають за табл. 6.2;

L_set, B_set – відповідно довжина й ширина секції (відділення) відстійника, м;

u₀ – гідравлічна крупність частинок, що затримуються, мм/с, визначають за формулою 6.2;

v_tb – турбулентна складова, мм/с, приймають залежно від швидкості потоку у відстійнику v_, мм/с:

v, мм/с	5	10	15
vtb, мм/с	0	0,05	0,1

Продуктивність одного радіального відстійника й відстійника зі збірно–розподільчим пристроєм, що обертається, м³/год, визначають за формулою:

, м³/год, (4.10)

де D_set – діаметр відстійника, м; d_en – діаметр випускного пристрою, м;

Основні розрахункові параметри відстійників наведено в табл. 6.2.

Для відстійників з низхідним–висхідним потоком води продуктивність одного відстійника визначають за формулою:

, (4.11)

де D – діаметр відстійника, м, що приймається не більшим за 9 м.

Такі відстійники рекомендують застосовувати на станціях потужністю до 10000 м³/доб.

Таблиця 6.2 – Розрахункові параметри первинних відстійників

Відстійник	Kset	Hset, м	Ширина Bset, м	Швидкість робочого потоку v, мм/с	Ухил дна до мулового приямку
Горизонтальний	0,5	1,5–4	2Hse–5Hset	5–10	0,005–0,05
Радіальний	0,45	1,5–5	–	5–10	0,005–0,05
Вертикальний	0,35	2,7–3,8	–	–	–
Зі збірно– розподільним пристроєм, що обертається	0,85	0,8–1,2	–	–	0,05
З низхідним–висхідним потоком	0,65	2,7–3,8	–	2u0–3u0	–
З тонкошаровими блоками:
протиточна (прямоточна) схема роботи	0,5–0,7	0,025–0,2	2–6	–	–
перехресна схема роботи	0,8	0,025–0,2	1,5	–	0,005

Продуктивність відстійника, що обладнаний тонкошаровими блоками:

при перехресній схемі роботи

, (4.11)

при протиточній схемі

, (4.12)

де L_bl – довжина тонкошарового блока (модуля), м;

B_bl – ширина тонкошарового блока, м;

H_bl – висота тонкошарового блока, м;

h_ti – висота ярусу тонкошарового блока, м;

K_dis – коефіцієнт зносу виділених частинок, що приймають для плоских пластин 1,2, при рифлених пластинах – 1.

Осад, що виділяється при відстоюванні, подається на подальшу обробку, Кількість осаду Q_mud м³/год, визначають залежно від концентрації завислих речовин у воді C_en, що надходить і концентрації завислих речовин у освітленій воді C_ex за формулою:

, (4.13)

де q_ – середня витрата стічних вод, м³/год;

p_mud – вологість осаду, %;  – щільність осаду, г/см³.

Вологість і щільність осаду приймають за даними експлуатації аналогічних об’єктів залежно від методу видалення його з приямку відстійника. Для міських стічних вод вологість осаду з первинних відстійників при видаленні його під гідростатичним тиском – 95 %, _mud=1,06 г/см³, а при видаленні плунжерним насосом – 93,8 %, _mud =1,1 г/см³ (при видаленні осаду з двох’ярусних відстійників його вологість приймають 90 %). Вологість активного мулу зі вторинних відстійників, що розташовані після аеротенків, досягає 99,2–99,7 %, _mud=1,0 г/см³, з відстійників, що встановлені за біофільтрами, – 96–96,5 %, _mud=1,06 г/см³.

Питання для самоперевірки

1. У чому суть механічного очищення стічних вод?

2. Назвіть споруди, в яких здійснюється механічне очищення стічних вод.

3. Яке призначення мають піскоуловлювачі і на затримання піску якої крупності вони розраховуються?

4. Типи піскоуловлювачів та їхні переваги.

5. За якими критеріями вибирають тип піскоуловлювача?

6. Методи видалення піску з піскоуловлювачів і способи його зневоднення.

7. Призначення та типи первинних відстійників. Недоліки й переваги кожного типу відстійників.

8. За якими критеріями вибирають тип відстійника?

9. Як визначають розрахункове значення гідравлічної крупності завислих речовин при проектуванні первинних відстійників?

10. Як видаляють сирий осад з первинних відстійників різних типів?

11. Як видаляють плаваючі домішки з первинних відстійників?

12. Як забезпечується рівномірний розподіл води між первинними відстійниками?