- •Конспект лекцій з дисциплін
- •6.060103 – «Гідротехніка (Водні ресурси)»
- •1. Склад і властивості стічних вод
- •1.1 Поняття «стічні води». Утворення міських стічних вод
- •1.2 Класифікація забруднень стічних вод
- •1.3 Основні показники ступеня забруднення стічних вод
- •1.4 Визначення концентрації забруднень міських стічних вод
- •2.2 Самоочищення води у водних об’єктах
- •2.4 Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •Розрахунок коефіцієнта змішування води водойми зі стічними водами
- •Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3. Методи очистки стічних вод і схеми очисних станцій
- •3.1 Методи очистки стічних вод і обробки осадів
- •3.2 Технологічні схеми очисних станцій
- •4. Споруди для механічнОго очИщення стічних вод
- •4.1 Грати, дробарки, їх розрахунок
- •4.2 Призначення і конструктивні відмінності піскоуловлювачів різних типів
- •4.3 Переваги та недоліки різних типів піскоуловлювачів
- •4.4 Розрахунок піскоуловлювачів різних типів
- •4.5 Видалення і обробка піску
- •4.6 Первинні відстійники. Конструктивні типи відстійників
- •4.7 Розрахунок первинних відстійників
- •5. Інтенсифікація первинного відстоювання стічних вод
- •5.1 Попередня аерація
- •5.2 Освітлювачі з природною аерацією
- •5.3 Біокоагуляція
- •Питання для самоперевірки
- •6.2 Біологічне очищення стічних вод у природних умовах. Поля зрошення і поля фільтрації
- •6.2.1 Поля фільтрації
- •6.2.2 Поля зрошення
- •6.3 Очищення стічних вод у біологічних ставках
- •7. Споруди біологічного очищення стічних вод у штучно створених умовах
- •7.1 Біологічні фільтри, їх класифікація
- •Класифікація біофільтрів
- •7.4 Технологічні параметри роботи біофільтрів
- •7.3 Основні типи біофільтрів з об'ємним завантаженням
- •7.3.1 Особливості конструкції краплинних біофільтрів
- •7.3.2 Розрахунок краплинних біофільтрів
- •7.3.3Високонавантажувані біофільтри (аерофільтри)
- •7.3.4 Розрахунок аерофільтрів
- •7.4 Біофільтри з площинним завантаженням
- •8. Біологічне очищення стічних вод в аеротенках
- •Сутність процесу очищення в аеротенках
- •8.2 Класифікація аеротенків за основними ознаками. Конструкції аеротенків
- •8.3 Основні технологічні схеми очищення стічних вод в аеротенках
- •8.4 Системи аерації в аеротенках
- •8.5 Технологічні характеристики роботи аераційних споруд
- •8.6 Розрахунок аеротенків
- •9. Вторинні відстійники
- •9.1 Класифікація і конструкції вторинних відстійників
- •9.2 Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •10. Знезараження стічних вод
- •10.1 Методи знезараження стічних вод
- •10.2 Змішувачі стічних вод із хлорною водою і контактні резервуари
- •11. Обробка та знешкодження осадів стічних вод
- •11.1 Склад і властивості осадів
- •11.2 Основні методи і споруди для обробки осадів стічних вод
- •Зброджування осадів в метантенках
- •Природне зневоднення осадів стічних вод на мулових майданчиках. Типи мулових майданчиків
- •Механічне зневоднення осадів стічних вод
- •Список джерел
- •Айрапетян тамара степанівна
- •Очистка побутових стічних вод
- •Споруди та обладнання водовідведення (Модуль 2. Очистка стічних вод)
- •6.060103 – «Гідротехніка (Водні ресурси)»
10.2 Змішувачі стічних вод із хлорною водою і контактні резервуари
Перед подачею в контактні резервуари стічні води необхідно ретельно змішати з хлорним розчином. Для змішування стічних вод із хлорною водою можуть використовуватись змішувачі будь–якого типу. При витратах стічних вод до 1400 м3/добу використовуються йоржеві змішувачі. При більших витратах найчастіше застосовуються змішувачі типу лотка Паршаля.
Контактні резервуари призначені для забезпечення розрахункової тривалості контакту очищених стічних вод з хлором або гіпохлоритом натрію.
Кількість секцій контактних резервуарів повинна бути не меншою за 2. У контактних резервуарах відбувається окислення залишкових забруднень стічних вод хлором, що призводить до випадання в них осаду.
Кількість осаду приймають залежно від ступеня очищення стічних вод і використовуваного дезинфікуючого реагента. При знезаражуванні хлором кількість осаду вологістю 98 %, який випадає в контактних резервуарах, складає: для стічних вод після механічного очищення – 1,5 л/м3; для стічних вод після біологічного очищення в аеротенках і на біофільтрах – 0,5 л/м3.
На рис. 11.2 представлено конструкцію контактного резервуара з ребристим дном конструкції Центрального науково–дослідного інституту експериментального проектування (ЦНДІЕП інженерного обладнання, м. Москва).
Дно резервуара має ребристу поверхню. В лотках, які утворені цими ребрами, розташовані трубопроводи, а у вершинах ребер змонтовані аератори з перфорованих труб. Для видалення осаду, який проводиться один раз на 5–7 діб, відповідна секція відключається, осад змучується технічною водою, що надходить з насадок біля дна резервуарів, після чого суміш перекачується на початок системи очисних споруд. Для підтримання частинок у завислому стані під час перекачки суміш піддається аерації.
Якщо від місця випуску очищених стічних вод до місця їх скиду у водойму забезпечується не менше 30–хвилинної тривалості перебування їх у скидному каналі, контактний резервуар можна не передбачати, а хлорний розчин можна вводити безпосередньо у змішувач перед випуском води в канал.
Осад має вологість 98 %. Його можна зневоднювати без попереднього зброджування.
Рис. 10.2 – Контактний резервуар:
1 – підвідний лоток; 2 – розподільний лоток; 3 – збірний лоток;
4 – трубопровід для змиву осаду
З контактних резервуарів стічні води по спеціальному випуску потрапляють у водойми. Головним завданням на цьому етапі є найбільш повне змішування очищених стічних вод з водою водойми. Тому випуски влаштовують у місцях з підвищеною турбулентністю потоку (звуження русла річки, протоки, пороги і т. п.). За санітарними вимогами їх треба влаштовувати нижче границь населеного пункту за течією ріки, на відстані, що узгоджена з місцевими органами влади та санітарного нагляду.
Найбільш повне змішування очищених стічних вод з водою водойми забезпечує русловий розосереджений випуск. При цьому швидкість течії у підвідній частині випуску повинна бути не меншою за 0,7 м/с.
Питання для самоперевірки
Які методи застосовують для знезараження стічних вод?
Як здійснюють введення хлору в стічну воду з метою її знезараження?
Яка необхідна тривалість контакту стічної рідини з хлорною водою?
Яку дозу активного хлору, г/м3, застосовують для дезінфекції стічної води після повного біологічного очищення?
Яка вологість, % і питома кількість осаду, л/м3, який випадає у контактних резервуарах?
Назвіть переваги знезараження стічних вод УФ–випромінювання порівняно із хлором?
