- •Конспект лекцій з дисциплін
- •6.060103 – «Гідротехніка (Водні ресурси)»
- •1. Склад і властивості стічних вод
- •1.1 Поняття «стічні води». Утворення міських стічних вод
- •1.2 Класифікація забруднень стічних вод
- •1.3 Основні показники ступеня забруднення стічних вод
- •1.4 Визначення концентрації забруднень міських стічних вод
- •2.2 Самоочищення води у водних об’єктах
- •2.4 Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •Розрахунок коефіцієнта змішування води водойми зі стічними водами
- •Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3. Методи очистки стічних вод і схеми очисних станцій
- •3.1 Методи очистки стічних вод і обробки осадів
- •3.2 Технологічні схеми очисних станцій
- •4. Споруди для механічнОго очИщення стічних вод
- •4.1 Грати, дробарки, їх розрахунок
- •4.2 Призначення і конструктивні відмінності піскоуловлювачів різних типів
- •4.3 Переваги та недоліки різних типів піскоуловлювачів
- •4.4 Розрахунок піскоуловлювачів різних типів
- •4.5 Видалення і обробка піску
- •4.6 Первинні відстійники. Конструктивні типи відстійників
- •4.7 Розрахунок первинних відстійників
- •5. Інтенсифікація первинного відстоювання стічних вод
- •5.1 Попередня аерація
- •5.2 Освітлювачі з природною аерацією
- •5.3 Біокоагуляція
- •Питання для самоперевірки
- •6.2 Біологічне очищення стічних вод у природних умовах. Поля зрошення і поля фільтрації
- •6.2.1 Поля фільтрації
- •6.2.2 Поля зрошення
- •6.3 Очищення стічних вод у біологічних ставках
- •7. Споруди біологічного очищення стічних вод у штучно створених умовах
- •7.1 Біологічні фільтри, їх класифікація
- •Класифікація біофільтрів
- •7.4 Технологічні параметри роботи біофільтрів
- •7.3 Основні типи біофільтрів з об'ємним завантаженням
- •7.3.1 Особливості конструкції краплинних біофільтрів
- •7.3.2 Розрахунок краплинних біофільтрів
- •7.3.3Високонавантажувані біофільтри (аерофільтри)
- •7.3.4 Розрахунок аерофільтрів
- •7.4 Біофільтри з площинним завантаженням
- •8. Біологічне очищення стічних вод в аеротенках
- •Сутність процесу очищення в аеротенках
- •8.2 Класифікація аеротенків за основними ознаками. Конструкції аеротенків
- •8.3 Основні технологічні схеми очищення стічних вод в аеротенках
- •8.4 Системи аерації в аеротенках
- •8.5 Технологічні характеристики роботи аераційних споруд
- •8.6 Розрахунок аеротенків
- •9. Вторинні відстійники
- •9.1 Класифікація і конструкції вторинних відстійників
- •9.2 Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •10. Знезараження стічних вод
- •10.1 Методи знезараження стічних вод
- •10.2 Змішувачі стічних вод із хлорною водою і контактні резервуари
- •11. Обробка та знешкодження осадів стічних вод
- •11.1 Склад і властивості осадів
- •11.2 Основні методи і споруди для обробки осадів стічних вод
- •Зброджування осадів в метантенках
- •Природне зневоднення осадів стічних вод на мулових майданчиках. Типи мулових майданчиків
- •Механічне зневоднення осадів стічних вод
- •Список джерел
- •Айрапетян тамара степанівна
- •Очистка побутових стічних вод
- •Споруди та обладнання водовідведення (Модуль 2. Очистка стічних вод)
- •6.060103 – «Гідротехніка (Водні ресурси)»
7.3 Основні типи біофільтрів з об'ємним завантаженням
7.3.1 Особливості конструкції краплинних біофільтрів
В краплинному біофільтрі стічна вода подається у вигляді крапель або струменів. Природна вентиляція повітря здійснюється через відкриту поверхню біофільтра і дренаж. Ці біофільтри рекомендується застосовувати для повного біологічного очищення стічних вод при їх витраті не більше 1000 м3/добу. Гідравлічне навантаження на краплинних біофільтрах становить 1,5–3 м на 1 м2 поверхні завантаження на добу.
Краплинні біофільтри застосовують для повного біологічного очищення на станціях потужністю до 1000 м3/доб. Біофільтри потужністю до 500 м3/добу розташовують у приміщеннях з опаленням при середньорічній температурі повітря +3...+6 оС. Біофільтри більшої потужності розташовують у неопалюваних приміщеннях з легких конструкцій.
Краплинні біофільтри складаються з фільтруючого завантаження, дренажу й розподільних пристроїв. Повітря надходить природним шляхом: зверху – крізь відкриту поверхню, знизу – крізь дренаж. Процеси окислення, що відбуваються в крапельному біофільтрі, такі самі, як процеси окислення, що відбуваються на спорудах природного біологічного очищення. Але інтенсивність перебігу цих процесів на крапельних біофільтрах значно вища.
Очищення стічних вод на краплинних біофільтрах здійснюється наступним чином. Стічні води, освітлені в первинних відстійниках, самопливом або під тиском надходить у розподільні пристрої, за допомогою яких періодично розбризкується на поверхню біофільтра. Вода, що проходить через товщу фільтруючого матеріалу, крізь дренаж стікає по суцільному водонепроникному дну до влаштованих у ньому збірних лотків, якими відводиться у відвідні лотки, що розміщені за межами біофільтра. Після цього вода надходить на вторинні відстійники, де відбувається відділення біоплівки від очищених стічних вод.
Ефективність очищення стічних вод при нормальній роботі крапельних біофільтрів дуже велика і може досягати за БПКповн 90 % і більше.
На краплинні біофільтри допускається подавати стічні води з БПКповн не більше 220 мг/л. При більшій концентрації передбачають рециркуляцію. Очищена стічна вода може мати БПКповн до 15 мг/л.
Краплинні біофільтри проектують зазвичай прямокутними чи круглими в плані. Їх влаштовують у вигляді 2–8 окремих секцій (усі секції біофільтра – робочі). Розміри кожної секції приймають залежно від способу розподілу води по поверхні, умов експлуатації й інших чинників.
Висота завантаження біофільтра – 1,5–2 м, Найчастіше як завантаження краплинних біофільтрів використовують щебінь, гальку й гравій міцних гірських порід, а також керамзит.
Особливістю краплинних біофільтрів є невеликий діаметр фракцій завантаження (20–40 мм), невелика висота завантаження, низьке питоме гідравлічне навантаження (1–3 м3/м2 на добу). Переваги – нескладна конструкція, що не потребує великих витрат електроенергії, простота в експлуатації.
Недоліками краплинних біофільтрів є низька продуктивність, чутливість до зміни якості й температури, часті замулювання поверхні завантажуваного матеріалу, які зазвичай виникають через перевищення допустимого навантаження за забрудненнями.