38.На чому базуються висновки к.Омаї відносно конкуренції або уникнення її для підприємства?

Щоб прийняти рішення про те, конкурувати чи ні з тієї чи іншої продукції, можна скористатися підходом, який запропонував К. Омаї у праці «Стратегічне мислення» (рис).

Рис. Модель конкурентних рішень К. Омаї

Свої ідеї щодо формування та використання ключових факторів успіху К. Омаї сформулював як побажання:

• конкуруйте мудро, використовуючи свої унікальні властивості, яких не торкаються конкуренти; стара, успішна стратегія, дає змогу зберегти досягнуті рубежі; базована на ній нова, творча стратегія забезпечить у майбутньому певний рівень свободи діяльності;

• уникайте жорсткої конкуренції, що може призвести до взаєм­ного знищення в разі орієнтації на аналогічні, другорядні переваги.

Основна ідея цієї моделі полягає в орієнтації підприємств на створення і розвиток ключових факторів успіху, відсутніх у конкурентів. Підприємство, виходячи з поглядів автора, може й має створювати та підтримувати попит на продукцію з унікальними властивостями. Ці властивості можуть формуватись як на стадії виробництва, так і на стадії розподілу та обслуговування. Усе це підвищує якість споживання. Аргументи стосовно уникнення конкуренції з продуктів, які відзначаються тим, що використовують слабкості конкурентів і прим­хи споживачів, полягають у ненадійності та короткостроковості іс- нування конкурентних переваг такого типу, оскільки зрозуміло, що конкуренти постійно працюють над тим, щоб уникнути слабкостей, а споживачі можуть раптом змінити свої уподобання.

39.Наведіть фактори, які можуть застосовуватись для формування «стратегічних груп». Схарактеризуйте «стратегічну групу» університету (коледжу, ліцею), де ви навчаєтесь.

Стратегічна група конкурентів — це певна кількість підприємств, які посідають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурентних переваг і однаковими методами.

Підприємства опиняються в одній і тій самій стратегічній групі, якщо вони відповідають принаймні одній із зазначених вимог:

• близька структура асортименту продукції;

• використання однієї системи розподілу;

• однакові тип і ступінь вертикальної інтеграції;

• пропонування покупцям аналогічних послуг і технічної допомоги в експлуатації;

• спрямованість на одних і тих самих замовників;

• задоволення попиту покупців, що потребують однакових особливостей у виробах;

• використання одних і тих самих прийомів реклами у засобах масової інформації;

• застосування ідентичних технологічних підходів до виготовлення та обслуговування продуктів (або надання послуг);

• робота в одному інтервалі параметрів «ціна — якість»;

• наявність ідентичних стратегічних орієнтирів та механізмів їх досягнення;

• однакова поведінка на ринку.

Чим ближчими є параметри у підприємств-конкурентів, частіше зустрічаються ті самі конкурентні переваги, тим ретельніше слід вивчати їхню діяльність, оскільки саме вони є основними конкурентами, що входять до однієї стратегічної групи. Різні галузі можуть мати різну кількість стратегічних груп. Аналіз стратегічних груп виконується за допомогою так званих «карт стратегічних груп галузі».

Примітка. Розміри кола приблизно відбивають частку ринку, що обслуговується окремою стратегічною групою.

Рис. Карта стратегічних груп конкурентів