Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
teoria_SU.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Чим пояснюється перехід від “управління за відхиленнями“ до стратегічного управління? Визначте умови, в яких різні типи управління були доцільними (табл.. 1.2)

Перехід до стратегічного управління був зумовлений певними чинниками, що найбільшою мірою стимулювали розвиток організацій у ринкових умовах і підвищення конкуренції на більшості ринків. Д.А.Стейнер першим склав найповніший перелік цих чинників: • науково-технічний прогрес; • збільшення розмірів організацій;

• встановлення ефективних ділових, творчих, комунікативних зв'язків між різними організаціями; • зростання конкуренції на ринках; • розвиток методології та інструментів планування; • поява електронно-обчислювальної техніки та зростання кількості кваліфікованих кадрів; • панівне становище організацій, які використовують у своїй діяльності стратегічне планування.

Більшість вчених в сфері стратегічного управління відзначають, що основною причиною розвитку стратегічного управління є ускладнення процесів управління і комунікації на підприємствах, що призводить до необхідності удосконалення управлінських процесів і перехід управління на якісно новий рівень. Управління в сучасних умовах вимагає чіткого функціонування планування, контролю, аналізу і моніторингу діяльності підприємства.

Характеристика фаз

Основні орієнтири

Фаза 1 поточне управління «за відхиленнями»

Реагування на ситуацію, що складається.

Планування, зорієнтоване всередину організації, обмежується розробкою бюджетів (бюджетування) і поточних планів (оперативне і тактичне планування). Домінування бюджету­вання та фінансового контролю як інструментів управлінського впливу

Основні х-ки: • зміст діяльності організації і комплекс заходів, спрямованих на досягнення поточних цілей, забезпечують своєчасне реагування на ситуацію;

• адміністративний і фінансовий контроль спрямований на моніторинг, реєстрацію відхилень у параметрах стану функціонування організації і забезпечення умов для здійснення заходів корекції. .

Фаза 2 управління «від досягнутого»( з елемен­тами передбачення)

Застосування елементів аналізу та контролю ситуації, що складається зовні та в організації.

Планування використовує екстраполяційне передбачення, перехід до довгострокового планування/

Переваги: • застосування аналізу і контролю до ситуацій, що складаються як у зовнішньому середовищі організації, так і в самій організації;

• використання екстраполяційного передбачення майбутнього;

• можливість прогнозування майбутніх змін і забезпечення підготовки до них, тобто спрямування діяльності організації на розвиток;

• накопичення досвіду роботи з плановими документами;

• можливість узгодження дій партнерів.

Недоліки • неврахування змін, які відбуваються у зовнішньому соціальному середовищі організації;

• прийняття управлінських рішень без урахування негативних зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на діяльність організації;

Фаза 3 управління «за цілями», з орієнтацією на зовнішнє середовище

Опанування «стратегічного мислення», націленого на зменшення впливу загроз на діяльність підприємства та використання шансів, що сприяють успіху організації.

Планування — стратегічне, що містить «стратегічні відповіді» на дії конкурентів у категоріях «продукт — ринок» Х-ки: цілеспрямованість; урахування кон'юнктури ринку; опанування персоналом «стратегічного мислення»; орієнтація на зовнішнє соціальне середовище

Фаза 4 стратегічне управління

Підготовка майбутнього та до майбутнього. Опанування стратегічної поведінки, механізмів впливу на середовище.

Стратегічне планування пронизує всі підсистеми діяль­ності підприємства, передбачає їхню зміну на вимоги середовища, використовує всі досягнення зазначених раніше фаз. Використання розвинених систем стратегіч­ного управління

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]