3. Колеса

Колеса забезпечують безпосередній зв'язок автомобіля із дорогою, динаміку руху і зміну його напряму, передають навантаження на дорогу.

Колеса залежно від призначення поділяють на ведучі, керовані, підтримувальні й комбіновані.

Колесо автомобіля складається із диска і змонтованій на ньому шини.

Колісні диски класифікують:

за належністю до типу автомобіля – для легкових і вантажних;

за типом шин, для яких вони призначені – для камерних і безкамерних;

за матеріалом виготовлення – сталеві, зі сплавів легких кольорових металів (алюмінію, магнію);

за конструкцією – нероз’ємні, складені;

за технологією виготовлення – штамповані, легкосплавні литі та ковані.

Шини автомобіля забезпечують плавність ходу за рахунок вбирання незначних поштовхів. Їх поділяють переважно за призначенням – для автомобільного транспорту загального призначення, спеціального транспорту, мотоциклів, велосипедів, ін.

Шини для транспортних засобів загального користування бувають різного профілю поперечного перерізу, за конструкцією каркаса – діагональні, радіальні, аркові, пневмокатки; за способом герметизації внутрішнього об’єму – камерні й безкамерні; за типом рисунка бігової доріжки – дорожні (літні, всесезонні), універсальні, зимові, підвищеної прохідності.

Всі основні типи автомобільних шин ідентичні за структурою і конструкцією. Більшість сучасних автомобільних шин складається з покришки, гумового корду, що вкриває оболонку покришки, повітронепроникної замкнутої камери тороїдального перетину та ободової стрічки.

Розрізняють діагональні та радіальні шини. У діагональних шинах нитки корду в сусідніх шарах каркаса перехрещуються, тобто розташовуються під деяким кутом. Особливість конструкції радіальних шин полягає насамперед у тому, що нитки корду в шарах каркаса розташовані радіально по профілю шини в напрямку від одного борта до іншого, тобто нитки корду паралельні в усіх шарах каркаса.

Покришка шини має складну конфігурацію й складається з каркаса, бортів, брекера, боковин і протектора. Каркас є основною силовою частиною покришки, яка обмежує об’єм камери і сприймає навантаження, що діють на шину. Борти призначені для закріплення покришки на ободі колеса і складаються з шарів корду, загорнутих навколо дротяного кільця, що створює нерозтяжну конструкцію й надає жорсткості посадковій поверхні покришки. Брекер (подушковий шар) шини являє собою шар прогумованого корду, розташованого між каркасом і протектором. Боковиною називають гумовий шар, що вкриває стінки каркаса та охороняє його від механічних пошкоджень і вологи. Протектор являє собою товсту профільовану гуму, розташовану на зовнішній стороні покришки, яка має безпосередній контакт із дорожнім покриттям.

У камерних шинах повітряна порожнина утворюється камерою, яка являє собою кільцеву трубу, виготовлену з повітронепроникної еластичної гуми. Вона має вентиль, що служить для накачування, зберігання та випуску повітря. Розмір камери повинен відповідати розміру та формі покришки. Товщина стінки у поперечному перетині камери зазвичай неоднакова. Вона збільшена в біговій доріжці порівняно із частиною, що прилягає до обода. Камера не може самостійно тримати робочий тиск повітря, для цього слугує покришка, що обмежує об’єм камери. Під час руху автомобіля в зоні контакту шини з полотном дороги на камеру діють знакозмінні деформації, а температура повітря в ній зростає. Тому гуму для камер шин обирають такою, щоб вона протистояла різноманітним стороннім впливам, мала низьку повітропроникність, високі еластичність, міцність, опір до проколів і роздирання, стійкість до теплового старіння, не змінювала розміри й фізико-механічні властивості в широкому діапазоні температур навколишнього середовища тощо.

Безкамерна шина – пневматична шина, у якій повітряна порожнина утворюється покришкою та ободом колеса; герметизація досягається за рахунок спеціального шару гуми, нанесеного на внутрішню поверхню шини, що має підвищену газонепроникність.

Безкамерні шини для легкових автомобілів монтують на глибокі ободи такої ж конструкції, як і для камерних шин. Наявність на глибоких ободах для безкамерних шин нахилу полки обода в 5° забезпечує більш щільну посадку бортів.

За технологією виготовлення сучасні колісні диски для автомобільних коліс можна поділити на чотири типи: штамповані, литі, ковані та збірні.

Найбільшого поширення через невисоку вартість сталі отримали штамповані сталеві диски.

Маркують диски за системою, що прийнята в країні-виробнику. Так, підприємства РФ наносять на диски інформацію про відповідність встановленим нормам, завод, конструктивні відзнаки, дату виготовлення. На дисках також наносять інформацію про посадковий розмір. Так, наприклад на диску нанесено позначення 5J x 13 Н2. Це означає, що диск має ширину обода 5 дюймів, закраїну типу J (більш поширена висота 17,3 мм), нерозбірну конструкцію, посадковий діаметр 13 дюймів, два звичайні хампи на полицях обода. Якщо додатково вказуються літери, то це означає, що диск має усічені хампи (FH), комбіновані (СН), або хампи відсутні (SL).