Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод_лекц_теоробл.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Тема 3 Рахунки бухгалтерського обліку

  1. Рахунки бухгалтерського обліку: зміст і будова

  2. Подвійний запис.

  3. План рахунків бухгалтерського обліку.

  4. Класифікація рахунків.

  5. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку.

Нормативна база

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 р. № 291.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і орга­нізацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від ЗО листо­пада 1999 р. № 291.

3.1. Бухгалтерський рахунок призначений для поточного бухгалтерського обліку.

Рахунок – це спосіб групування економічно-однорідних засобів підприємства, джерел їх формування та господарських процесів і поточного відображення операцій з ними.

Рахунок за будовою – це двостороння таблиця, ліву сторону якої позначають умовним терміном де­бет, а праву — кредит. Назву рахунка пишуть посередині таблиці.

Термін "дебет" походить від лат. debet, що означає "він винен", а "кредит" — від лат. credit, що означає "він вірить". Тепер дебет і кредит — це умовні технічні позначення сторін рахунка. Таку фор­му застосовують і розуміють однаково бухгалтера усього світу. Схематично рахунок має таку фор­му (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема рахунка бухгалтерського обліку

По відношенню до балансу рахунки є активні і пасивні.

Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху ак­тивів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі бухгалтерського балансу ("Основні засоби", "Нематеріальні активи", "Виробничі запаси", "Товари", "Каса", "Рахунки в банках", "Розра­хунки з покупцями та замовниками" тощо).

Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та зміни дже­рел утворення і відкриваються для статей балансу, що містяться в пасиві балансу ("Статутний капітал", "Резервний капітал", "Нероз­поділені прибутки", "Довгострокові позики", "Розрахунки з поста­чальниками та підрядниками", "Розрахунки з оплати праці" тощо).

При відкритті рахунків у них записують початкові сальдо на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби розмі­щені в лівій стороні балансу — активі, то і сальдо в активних рахун­ках записують зліва в дебеті рахунка. Так як джерела господар­ських засобів відображають у балансі з правої сторони, то і сальдо в пасивних рахунках записують справа у кредиті рахунка. Отже, ак­тивні рахунки завжди мають дебетове сальдо, а пасивні рахунки — кредитове, що засвідчує тісний взаємозв'язок між балансом і рахун­ками.

Побудову активних і пасивних рахунків зображено на рис. 3.2.

Активний рахунок

Пасивний рахунок

Дт

Кт

Дт

Кт

Початковий залишок

(сальдо)

+

Збільшення

-

Зменшення

-

Зменшення

Початковий залишок

(сальдо)

+

Збільшення

Оборот +

Оборот -

Оборот -

Оборот +

Кінцевий залишок

(сальдо)

Кінцевий залишок

(сальдо)

Рис. 3.2. Побудова активних і пасивних рахунків

Оборот – це підсумок всіх операцій по рахунку за визначений період (місяць, квартал, рік). Окремо визначають дебетовий і кредитовий обороти.

В активних ра­хунках, де залишок завжди дебетовий, збільшення коштів відобра­жається за дебетом, а зменшення — за кредитом. У пасивних рахун­ках, де залишок завжди кредитовий, збільшення джерел відобража­ють за кредитом, а зменшення — за дебетом.

Для визначення залишку (сальдо) на кінець місяця на активно­му рахунку необхідно: до початкового дебетового залишку (сальдо) додати дебетовий оборот і відняти кредитовий оборот.

Синтетичними називають ра­хунки призначені для обліку економічно однорідних груп, засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику. Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетич­ним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при скла­данні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності

Для оперативного управління підприємством потрібна детальна інформація про конкретні види засобів, їх джерел, а також господарських процесів. Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних рахунків.

Термін "аналітичний" походить від лат. analysis — розкладання, розчленування цілого на складові (елементи). Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називається аналітичним. Це облік, в якому, крім грошового, застосовують натуральні й трудові вимірники. Наприклад, до синтетичного рахунка "Розрахунки з оплати праці" відкривають аналітичні рахунки за прізвищами пра­цівників, "Адміністративні витрати" — за видами витрат, "Готова продукція" — за видами готової продукції тощо.

Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунка­ми виявляється таким чином.

1. На рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка.

2. Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки.

3. Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках — частковими сумами.

4. Сума залишків (сальдо) і оборотів за всіма аналітичними рахунками має дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам, відповідно, синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності свідчить про на­явність помилок у бухгалтерських записах.

Субрахунки – це спосіб додаткового групування однорідних аналітичних рахунків у межах синтетичного рахунка для отримання узагальнених показників. Так, на синтетичному рахунку "Виробничі запаси" аналітичні рахунки групують за субрахунками: "Сировина і матеріали", "Паливо", "Тара і тарні матеріали", "Буді­вельні матеріали", "Запасні частини" тощо; синтетичний рахунок "Розрахунки з різними дебеторами" включає субрахунки "Розрахун­ки за виданими авансами", "Розрахунки з підзвітними особами", "Роз­рахунки за нарахованими доходами" тощо.

Отже, взаємозв'язок синтетичного й аналітичного обліку є резуль­татом вертикального розрізу інформаційної системи бухгалтерського обліку, що складається з наведених вище рівнів: синтетичні рахун­ки, субрахунки, аналітичні рахунки. Схематично це має такий ви­гляд (рис. 3.3)

Рис. 3.3. Вертикальний розріз інформаційної системи бухгалтерського обліку

Систему аналітичного обліку на підприємстві можна побудувати за лінійним або ступінчастим методом. Проілюструємо це на при­кладі синтетичного рахунка 20 "Виробничі запаси".

20 — "Виробничі запаси"

20-1 — "Сировина і матеріали"

20-12 — "Матеріали"

20-121 — "Чорні метали"

20-122 — "Кольорові метали"

20-123 — "Лаки, фарби"

20-1211 — "Сталь листова 1 мм"

20-1212 — "Сталь листова 2 мм"

Система аналітичного обліку тісно пов'язана з товарними но­менклатурами, прейскурантами та класифікаціями, які діють на підприємстві