3.4.Класифікація рахунків.

Рахунки класифікують:

1. за економічним змістом;

2. за призначення м і будовою;

За першою ознакою рахунки поділяють на три групи:

• рахунки господарських засобів (активів);

• рахунки джерел господарських засобів (пасивів);

• рахунки господарських процесів.

Класифікацію рахунків за економічним змістом наведено на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Класифікація рахунків за економічним змістом

За другою ознакою рахунки бухгалтерського обліку поділяють на такі групи: основні, регулюючі, операційні, результатні, позабалансові. Загальну класифікацію рахунків за призначенням і структурою наведено на рис. 3.5 .

Рис. 3.5. Класифікація рахунків за призначенням і структурою

3.5. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку.

5. Для узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку призначені відомості:

• Проста оборотна по синтетичних рахунках

• Оборотна по аналітичних рахунках

• Сальдова відомість (па залишках)

• Шаховий оборотний баланс

Оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів.

Оборотна відомість є способом узагальнення оборотів і залишків за звітний період (місяць), а також засобом зв'язку між балансом і рахунками, що має важливе значення для контролю правильності облікових записів.

Оборотна відомість (табл. 3.2) за синтетичними рахунками будується • у вигляді багатографної таблиці за контокорентною формою, яка включає послідовно: назву синтетичних рахунків, початкове сальдо за дебетом або кредитом, обороти за місяць за дебетом і кредитом, а також кінцеве сальдо за дебетом або кредитом. За кожною графою оборотної відомості показують підсумки.

Таблиця 3.2.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками за квітень 200Хр.

Назва рахунків	Сальдо на 01.04.0Х		Оборот за місяць		Сальдо на 01.05.0Х
	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
Основні засоби	310 000		50 000		360 000
Виробничі запаси	60000		110 000	120 000	50 000
Виробництво	19000		120 000		139 000
Каса	1 000		40 000	40 000	1 000
Рахунки в банку	190 000			120 000	70000
Статутний капітал		120 000		55000		175000
Короткострокові позики		160 000	30000	60000		190 000
Розрахунки з оплати праці		45 000	40 000			5000
Нерозподілені прибутки		255 000	55000			200 000
Розрахунки з постачальниками і підрядниками			110 000	160 000		50 000
Разом	580 000	580 000	555 000	555 000	620 000	620 000

Оборотна відомість узагальнює дані поточного синте­тичного обліку, даючи інформацію про зміни господарських засобів та їх джерел за звітний період, а також їх стан на початок і кінець звітного періоду.

Якщо правильно записані початкові сальдо (залишки) на рахунках, рознесені всі кореспонденції за рахунками (бухгалтерські про­водки), підраховані обороти та виведені кінцеві залишки (сальдо), то в оборотній відомості мають місце три пари рівностей.

Рівність підсумків першої пари граф зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який є підставою для запису на синтетичних рахунках початкового сальдо.

Рівність підсумків другої пари граф зумовлена подвійним за­писом операцій, згідно з якими кожна господарська операція в одній і тій же сумі відображається за дебетом і кредитом різних рахунків.

Рівність підсумків третьої пари граф зумовлена двома попе­редніми рівностями: якщо початкові залишки (сальдо) на синтетич­них рахунках рівні між собою (баланс початковий), а також рівні суми оборотів за дебетом і кредитом (оборотний баланс), то і залиш­ки (сальдо) на кінець звітного періоду в підсумку мають бути рівні між собою (кінцевий баланс).

Порушення цих рівностей свідчить про помилки, допущені в об­лікових записах або при складанні оборотної відомості. Типовими помилками при цьому можуть бути:

— неуважність при записі (відображенні) сум бухгалтерської проводки на рахунках;

— арифметичні помилки при підрахунку оборотів і виведенні сальдо за кожним рахунком;

— неуважність при перенесенні записів із синтетичних рахунків (суми сальдо й оборотів) до оборотної відомості;

— арифметичні помилки при підрахунку підсумків відповідних граф оборотної відомості.

Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу і заповнення форми фінан­сової звітності.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками складають для узагальнення інформації в розрізі синтетичного рахунка. У зв'язку з тим, що одні аналітичні рахунки ведуть лише у гро­новому вимірнику, а інші в натуральному та грошовому, то за цією ознакою оборотні відомості поділяють на два види:

• оборотні відомості контокорентної форми;

• оборотні відомості кількісно-сумової форми.

Оборотні відомості контокорентної форми ведуть за аналітич­ними рахунками розрахунків і джерел засобів оскільки аналітичний облік, як і синтетичний, тут здійснюється у грошовому вимірнику.

Оборотні відомості кількісно-сумової форми ведуть за аналітичними рахунками товарно-матеріальних цінностей, оскільки тут використовують натуральний і грошовий вимірники. Тому в цих оборотних відомостях передбачені графи для запису кількості, ціни і вартості матеріальних цінностей.

Оборотна відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунка "Розрахунки з покупцями та замовниками" матиме такий вигляд (табл. 3.3).

Таблиця 3.3.