31. Призначення урядом індивідуального акцизу за твердою податковою ставкою

Для того, щоб вивчити мікроекономічний вплив акцизу на рівноважну ціну підакцизного товару, доцільно проаналізувати поведінку його кривої пропозиції. Ії поведінка дещо відрізнятиметься залежно від того, яку ставку податку буде застосовувати уряд - тверду чи у відсотках. Якщо говорити про акцизи, а саме їх ми будемо розглядати надалі, то практика різних країн показує, що універсальні акцизи встановлюються лише у вигляді відсотка до ціни товару. Отже, при зростанні ціни підакцизного товару зростає й абсолютний обсяг податку з одиниці товару. Що ж стосується індивідуальних акцизів, то вони, як правило, призначаються за твердою ставкою, але в деяких країнах може застосовуватися й відсоткова ставка, як в Україні.

Спочатку розглянемо, яким чином реагує крива пропозиції на призначення індивідуального акцизу за твердою ставкою. Наприклад, уряд визначає акцизний податок у розмірі 0,5 грн. на пачку сигарет. Це, за інших однакових умов, спричинить спад виробництва за кожним рівнем цін, унаслідок чого крива пропозиції сигарет переміститься на графіку вліво і вгору. Пояснюється це тим, що збільшення витрат виробництва цього товару веде до зменшення його пропозиції.

Виникає запитання: на скільки переміститься наша крива пропозиції? Вона переміститься настільки, що кожна визначена кількість товару тепер пропонуватиметься за старою ціною плюс додані 0,5 грн. акцизного податку на кожну пачку сигарет. Тут варто наголосити, що до призначення акцизного податку ціна пропозиції і ціна попиту збігалися з рівноважною ціною.

Отже, нова ціна пропозиції за кожну визначену кількість сигарет складається з двох частин: старої ціни пропозиції за дану кількість та твердої ставки податку, яку ми позначимо як Т.

До встановлення індивідуального акцизу попит і пропозиція на графіку (рис. 2) представлені кривими D і S. Ро - рівноважна ціна, яка відповідає величині рівноваги Qo. Ринок даного товару (сигарет) знаходиться у стані рівноваги. За цієї умови ціна виробників (ціна виторгу) збігається з ціною споживачів (ціною продажу). Вони дорівнюють ціні Ро.

Після призначення податку для кожного обсягу пропозиції рівень ціни зросте на величину твердої ставки податку Т. У нашому умовному прикладі Т в 50 коп. за одну пачку сигарет. На рис. З крива пропозиції буде доповнена новою кривою пропозиції S'. Тепер виробники пропонуватимуть кількість товару Qо за ціною Р1+ Р0 + Т, а не за ціною Ро, як це було до встановлення податку. Геометрично Т дорівнює відрізку еb на рис. 3. Оскільки попит на сигарети не змінився (крива D залишилася в попередньому положенні), то споживачі за ціною Р1 зможуть викупити кількість товару Q1. Тимчасово на ринку сигарет утвориться їх надлишок у розмірі Q1Qо одиниць, який з часом буде усунутий грою конкурентних сил. Як наслідок втручання уряду в ринок сигарет, на ньому встановиться нова рівноважна ціна Р^D₀, якій відповідатиме нова кількість рівноваги Q’₀. (рис. 4).

Призначення індивідуального акцизу потягло за собою такі наслідки: - нова рівноважна ціна встановилась на рівні Р^D_0, що є вищим від рівня старої рівноважної ціни Р₀; - нова величина рівноваги Q’₀ є менша ніж початкова кількість рівноваги Q₀; - ціна споживачів збігається з новою рівноважною ціною Р^D₀, як це було і до призначення індивідуального акцизу; - ціна виторгу виробників Р^S₀ відрізняється від ціни споживачів Р^D₀ на величину податку Т. що на рис. 4 показано вертикальним відрізком aе'.

Рис. 2. Криві попиту та пропозиції до призначення індивідуального акцизу

Рис. 3. Тимчасове порушення ринкової рівноваги на ринку сигарет після призначення індивідуального акцизу

Рис. 4. Стан нової рівноваги на ринку сигарет після призначення індивідуального акцизу

Податкові надходження до бюджету від продажу сигарет в обсязі Q’₀ одиниць обчислюються як добуток двох величин Т * Q’₀. Цю величину економісти називають податковим тягарем. На рис. 5 податковий тягар зображено як площу прямокутника Р^S₀ Р^D₀ е'a (площина В плюс площина С).

Ми вже говорили, що непрямий податок, як правило, розподіляється між споживачами і виробниками. Проілюструємо це положення для випадку призначення індивідуального акцизу на ринку сигарет.

Рис. 5. Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями на ринку сигарет

Оскільки до встановлення акцизного податку ціна виторгу виробника була такою як і рівноважна ціна Р₀, обсяг продажу Q’₀ забезпечував виробникам виторг у сумі Р₀* Q’₀. Після призначення податку ціна виторгу виробника впала до рівня Р^S₀. Отже, тепер виробники отримуватимуть від реалізації Q’₀ одиниць товару виторг у сумі Р^S₀* Q’₀. На рис. 5 показано. Що величина вартості Р₀ Q’₀ - Р^S₀ Q’₀ = (Р₀ - Р^S₀) * Q’₀. – це та частина податкового тягаря, що припадає на виробників сигарет; вона показана площею прямокутника Р^S₀ Р₀ka (площина В).

Споживачі до встановлення податку платили за пачку сигарет ціну Р₀. їхні видатки на придбання Q’₀ одиниць цього товару у вартісному виразі становили величину Р₀ * Q’₀. Після запровадження непрямого податку за ту ж саму кількість придбаного товару вони заплатять суму – Р^D₀ * Q’₀, адже нова рівноважна ціна зросла до рівня Р^D₀. податковий тягар, що сплачують споживачі, на рис. 5 зображено прямокутником Р₀ Р^D₀е’k (площина С). Його можна визначити і таким чином: Р^D₀ Q’₀ - Р₀ Q’₀ = (Р^D₀ - Р₀) * Q’₀.

Додавши податковий тягар, що лягає на кожну із сторін ринкових відносин, ми отримаємо загальний обсяг податку:

(Р^D₀ - Р₀) * Q’₀ + (Р₀ - Р^S₀) * Q’₀ = (Р^D₀ - Р₀ + Р₀ - Р^S₀) * Q’₀ = (Р^D₀ + Р^S₀) * Q’₀ = Т * Q’₀