- •25. Довгострокова фермерська проблема: суть і причини. Графічне пояснення
- •26. Короткострокова фермерська проблема: суть і причини. Графічне пояснення
- •27. Політика підтримання цін на фермерську продукцію: суть, доцільність і наслідки. Графік
- •28. Політика надання дотацій або політика компенсації різниці цін
- •29. Податкова система. Прямі та непрямі податки
- •30. Прямі та непрямі податки в Україні
- •31. Призначення урядом індивідуального акцизу за твердою податковою ставкою
- •32. Призначення урядом універсального акцизу (пдв): суть та вплив на пропозицію товарів.
- •33. Призначення урядом дотацій виробникам. Розподіл дотацій між виробниками і покупцями у залежності від цінової еластичності попиту та пропозиції. Графік
- •34. Розподіл податкового тягаря між продавцями та покупцями у залежності від співвідношення цінової еластичності попиту і пропозиції. Графіки
- •35. Призначення урядом субсидій споживачам. Вплив співвідношення еластичності попиту та пропозиції на розподіл субсидій. Графік
34. Розподіл податкового тягаря між продавцями та покупцями у залежності від співвідношення цінової еластичності попиту і пропозиції. Графіки
Співвідношення коефіцієнтів цінової еластичності попиту і пропозиції, обчислених у межах відрізків ее' і еа, що утворюються на кривих попиту і пропозиції, зображених на рис. 5 і рис. 6, визначає розподіл податкового тягаря між споживачами і виробниками. Основний тягар непрямого податку припадатиме на відносно більш нееластичну сторону ринку. Наприклад, коли в точці вихідної ринкової рівноваги (точка е на рис. 5 і 6) Ed> Еs, то за інших однакових умов більшу частину податкового тягаря сплачуватимуть виробники даного товару, і навпаки, коли Ed< Еs, то більша частина податкового тягаря ляже на плечі споживачів. Якщо ж Ed = Еs, то податковий тягар поділиться порівну між продавцями і покупцями. Рис. 5. Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями на ринку сигарет (1)
Рис. 6. Встановлення нової рівноважної ціни на ринку гіпотетичного товару після призначення універсального акцизу
Коефіцієнти цінової еластичності попиту і пропозиції для вихідної точки рівноваги (е), що установилася на ринку товару, на який уряд хоче ввести непрямий податок, можна більш-менш точно визначити емпірично. Якщо є достовірні відомості про Ро, Qо, Еd та Еs, то тоді можна прогнозувати можливі зміни в рівноважній ціні, кількості рівноваги, розподілі податкового тягаря після введення непрямого податку. З'ясування ролі, яку відіграють еластичність попиту і пропозиції у розподілі податкового тягаря, дозволяє тримати відповідь на питання: чому в багатьох країнах індивідуальний акциз призначається на такі товари, як тютюнові вироби та алкогольні напої, тобто на так звані "суспільно шкідливі" товари? Одне з популярних пояснень таких дій уряду, що влаштовує, в першу чергу, уряди держав, а не споживачів названих товарів, таке: алкоголь і тютюн шкідливі для здоров'я громадян, і тому в інтересах держави необхідно обмежувати їх споживання, тому на ці товари запроваджується непрямий податок. Однак практика застосування акцизних податків засвідчує, що вони практично не впливають на зменшення обсягу споживання "суспільно шкідливих" товарів. Чому так відбувається?
Рис. 7. Розподіл
податкового тягаря на ринку інсуліну
Справа в тому, що цінова еластичність попиту на алкогольні та тютюнові вироби надзвичайно низька, оскільки у значної кількості людей виробляється біологічна залежність від споживання цих товарів. Поведінку такого роду ринків ілюструє модель ринку інсуліну для хворих важкою формою цукрового діабету (рис. 7).
35. Призначення урядом субсидій споживачам. Вплив співвідношення еластичності попиту та пропозиції на розподіл субсидій. Графік
Поряд із застосуванням дотацій уряд може впливати на ринок якогось товару чи послуги шляхом виділення цільових субсидій споживачам. Це стимулюватиме збільшення попиту на даний товар, а отже, вплине за інших рівних умов на його рівноважну ціну та рівноважну величину.
Порівняно з дотаціями механізм застосування субсидій має деякі особливості. Прагнучи, щоб субсидії були спрямовані на розширення попиту лише на конкретний товар чи групу товарів, уряд виділяє їх не у вигляді грошових сум, а у формі спеціальних талонів або інших розроблених механізмів. Наприклад, у США використовуються так звані продуктові талони для малозабезпечених сімей. В Україні застосовувалися своєрідні талони на засоби для миття, масло, сірники, горілку, цукор. Вони давали право придбати нормовану кількість цих товарів кожному громадянинові за ціною значно нижчою, ніж та, що складалася в комерційній торгівлі та на "чорному" ринку. Ці талони, чи списки громадян, як це було при нормуванні розподілу цукру в Україні, мали сенс лише до тих пір, поки ціни на ці товари у державних крамницях були нижчі від цін на дану групу товарів у .комерційній торгівлі та на "чорному" ринку. Нині прикладом надання субсидій споживачам в Україні є система житлових субсидій для сімей з низьким рівнем сукупного доходу.
У США на продуктові талони можна придбати оку, сплативши ними частину її вартості. В результаті для споживачів ціна купівлі їжі менша від роздрібної ціни товару, тобто від ціни продажу. Це рівнозначно тому, що споживчий бюджет власників продуктових талонів зростає на величину їхньої вартості. Відтворимо описані дії уряду на моделі (рис. 11).
На рис. 11 точка е характеризує стан рівноваги на ринку певного товару до запровадження субсидії. Після її призначення попит на цей товар зросте, що позначиться на розташуванні на рис. 11 ще однієї кривої попиту D', яка є паралельною до початкової кривої D.
Таке розташування кривих D і D' пояснюється тим, що цільова субсидія, так би мовити, виплачується за твердою ставкою, тобто її абсолютне значення не залежить від рівня ціни продажу. Величина субсидії на одиницю товару на рис. 11 показана вертикальним відрізком еb. Для будь-якої величини попиту вона дорівнює різниці між новою та старою ціною покупця. Наприклад, для Qо така різниця становить P2 - Ро.
Після призначення субсидії ціна виробників деякий час залишатиметься на рівні початкової рівноважної ціни. За такої ціни (Ро) виробники продовжуватимуть далі пропонувати кількість товару Qо, тоді як споживачі вже прагнутимуть придбати Q1 одиниць цього товару. Ми спостерігаємо виникнення нестачі цього товару, а не його надлишку, як це було при призначенні дотації. Ця нестача почне "тиснути" знизу догори, підштовхуючи діючу ціну до рівня нової рівноважної ціни Ро (рис. 11).
Нова рівноважна ціна (роздрібна ціна) відповідає точці е' і вона дорівнює новій ціні виторгу продавців. Роздрібна ціна не збігається з ціною споживачів (ціною купівлі) РD0. Відбувся розрив між роздрібною ціною і ціною споживачів, то в наших теоретичних моделях спостерігається вперше. Різниця між роздрібною ціною і ціною споживачів Рsо - РDо для споживачів покривається при розрахунках з продавцями продуктовими талонами, а для виробників - шляхом оплати пред'явлених талонів із бюджету урядових закладів.
Рис. 11. Тимчасове порушення ринкової рівноваги після призначення субсидії
Як і у випадку з непрямими податками та дотаціями виробникам, загальний обсяг субсидії розподіляється між двома сторонами ринкових відносин, що добре простежується на рис. 12. Частина субсидії, яка належить споживачам, становить площу прямокутника РD0 Р0kа (площина С), а та, що належить виробникам, визначається площею прямокутника Р0 РS0 е'k (площина В).
Розглянувши вплив дотацій та субсидій на попит і пропозицію, зробимо одне важливе застереження. На графіках цей вплив показано у "чистому вигляді", так, якби всі виробники і всі споживачі отримували зазначені форми допомоги від уряду. Інколи так і буває. Наприклад, в Україні упродовж 90-х років дотувалися виробництво електроенергії атомними електростанціями, вуглевидобувна галузь. Система надання житлових субсидій, започаткована в 1995 р., покликана підтримувати малозабезпечені сім'ї. Водночас в 1995-2000 рр. населення покривало лише 40-80 відсотків повної вартості комунальних послуг, а решту їхньої вартості оплачувала за рахунок бюджету держава.
Наведені приклади характеризують практику застосування дотацій і субсидій у вітчизняній економіці, яка здійснює перехід до ринкової економіки. В умовах же нормальної ринкової економіки, як правило, дотації отримують лише збиткові виробники якогось блага, а субсидії - лише малозабезпечені споживачі. Ринковий попит і ринкова пропозиція будь-якого товару у вільному ринку формуються як суми індивідуального попиту й індивідуальної пропозиції усіх споживачів та виробників цього товару. Тому вплив дотацій і субсидій на ринкову рівновагу відбувається на фоні достатньо потужної пропозиції прибуткових виробників і попиту заможних споживачів. Однак, у випадку дотацій рівноважна ціна товару зменшується, а у випадку субсидій вона зростає. В першому випадку прибуток рентабельних виробників, що не отримують дотацій, зменшується, а в другому - ціна товару для заможних споживачів, котрі не отримують субсидії на нього - зростає. Це означає, що і дотації, і субсидії виплачуються не лише за рахунок уряду, а й за рахунок рентабельних виробників та високозабезпечених споживачів. Рис. 12. Встановлення нової рівноважної ціни на ринку субсидованого товару
