- •25. Довгострокова фермерська проблема: суть і причини. Графічне пояснення
- •26. Короткострокова фермерська проблема: суть і причини. Графічне пояснення
- •27. Політика підтримання цін на фермерську продукцію: суть, доцільність і наслідки. Графік
- •28. Політика надання дотацій або політика компенсації різниці цін
- •29. Податкова система. Прямі та непрямі податки
- •30. Прямі та непрямі податки в Україні
- •31. Призначення урядом індивідуального акцизу за твердою податковою ставкою
- •32. Призначення урядом універсального акцизу (пдв): суть та вплив на пропозицію товарів.
- •33. Призначення урядом дотацій виробникам. Розподіл дотацій між виробниками і покупцями у залежності від цінової еластичності попиту та пропозиції. Графік
- •34. Розподіл податкового тягаря між продавцями та покупцями у залежності від співвідношення цінової еластичності попиту і пропозиції. Графіки
- •35. Призначення урядом субсидій споживачам. Вплив співвідношення еластичності попиту та пропозиції на розподіл субсидій. Графік
32. Призначення урядом універсального акцизу (пдв): суть та вплив на пропозицію товарів.
Аналіз впливу непрямих податків на ринкову рівновагу продовжимо в напрямі з'ясування деяких особливостей цього впливу при застосуванні урядом універсальних акцизів - податку з продажу чи податку на додану вартість. Що відбувається на ринках товарів, коли уряд призначає податок з продажу за ставкою, скажімо, 5%? Поведінка споживачів і виробників тепер буде майже така, як і у випадку призначення індивідуального акцизу. Слово "майже" у цьому випадку підкреслює наявність деяких нюансів у цій поведінці. По-перше, універсальні акцизи охоплюють надзвичайно широке коло товарів і послуг, і тому споживачі мають дуже малі шанси, щоб їх уникнути, переорієнтувавши свій попит на товари-замінники. По-друге, абсолютна величина податку в ціні продажу (ціні споживача) буде тим більшою, чим вищою була рівноважна ціна до призначення податку з продажу чи податку на додану вартість. Зауважимо, що в умовах високих темпів інфляції, сплата податку на додану вартість, наприклад, поквартально, як це було в Україні до 1994 р., вигідна діловим підприємствам і невигідна державі. Адже за час, що відділяв сплату податку на додану вартість від моменту його отримання підприємствами у вигляді частини виторгу від реалізації оподатковуваних товарів чи послуг, відбувалося значне знецінення таких податкових платежів.
Непропорційне зростання рівнів цін продажу для різних обсягів пропозиції товару після запровадження універсального акцизу (менше для цін, що відповідають меншим обсягам пропозиції, і більше для цін, що відповідають більшим обсягам пропозиції) знаходить відображення у непаралельному розташуванні кривої пропозиції S' щодо початкової кривої пропозиції S (рис. 6). Якщо при встановленні акцизного податку на сигарети довжина відрізків еb і ае' була однаковою і відбивала тверду ставку податку Т (рис. 5), то тепер відрізок еb довший, ніж відрізок ае' (рис. 6).
Рис. 6. Встановлення нової рівноважної
ціни на ринку гіпотетичного товару
після призначення універсального акцизу
Як видно з рис. 6, всі висновки, зроблені щодо призначення акцизного податку, дійсні і у випадку призначення Непрямого податку у вигляді процентної ставки. Що ж стосується зазначених відмінностей між ними, то друга відмінність (розташування кривих S і S') має швидше більш теоретичне, ніж практичне значення. Адже уряд, встановлюючи непрямий податок (індивідуальний чи універсальний акциз), звертає увагу лише на існуючу рівноважну ціну та на ті можливі податкові надходження, котрі може отримати бюджет. Уряд здатний прогнозувати рівень нової рівноважної ціни, а також те, яка зі сторін ринкових відносин сплачуватиме більшу чи меншу частку податкового тягаря. Такі прогнози можна складати за умови, що відомі коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції в точці старої ринкової рівноваги (в наших моделях це точка е).
Цінова еластичність попиту та пропозиції відіграє надзвичайно важливу роль у мікроекономічному аналізі впливу акцизів на ринкову рівновагу. Вона враховується урядом при виборі підакцизних товарів. Існує правило, згідно з яким, чим не еластичнішими є попит і пропозиція, тим меншим буде зниження обсягу виробництва, що виникає внаслідок зростання ціни після запровадження непрямого податку. Галузі, товари яких нееластичні за попитом і пропозицією, більш придатні для непрямого оподаткування, ніж галузі, в яких виробляються товари і послуги, що характеризуються високим рівнем цінової еластичності попиту і пропозиції.
