- •1. Роль грошей у ринковій економіці
- •2. Суть грошей. Гроші як гроші та гроші як капітал
- •3. Гроші як засіб обігу
- •4. Функція грошей як міри вартості та засобу нагромадження
- •5. Походження і суть грошей: Портфельний підхід до визначення суті грошей
- •6. Вартість грошей. Форми прояву вартості грошей
- •7. Форми грошей та їх еволюція
- •8. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей
- •9. Вклад Дж. М. Кейнса у розвиток теорії грошей
- •10. Сучасний монетаризм
- •11. Класична кількісна теорія грошей, характеристика її постулатів
- •12. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
- •13. Характеристика основних теорій грошей
- •14. Грошовий оборот і його структура
- •15. Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують оборот. Відмінність сучасних банківських білетів від класичної банкноти
- •16.Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот, її якісна і кількісна характеристика
- •17. Основні типи грошових систем, їх суть і складові елементи кількості грошей, необхідних для обороту
- •18. Грошова маса і грошові агрегати. Сеньйораж та монетизація дефіциту
- •19. Швидкість обігу грошової одиниці: суть, порядок визначення та фактори, що на неї впливають
- •20. Макроекономічна стабілізація: суть і фактори впливу
15. Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують оборот. Відмінність сучасних банківських білетів від класичної банкноти
Грошовий обіг обслуговує готівкові гроші та гроші в безготівкових розрахунках. Для розрахунків готівкою використовують банкноти і розмінні монети.
Банкноти мають примусовий офіційний курс і не можуть не прийматися під час розрахунків. Монети використовують як засіб розмінювання невеликих сум, що перебувають в обігу, і тому їх сумарна вартість незначна порівняно з загальною масою грошей і обмежена потребами населення.
Гроші безготівкових розрахунків, на відміну від готівкових, не мають речового виразу й існують лише у вигляді депозитних грошей. У процесі безготівкових розрахунків клієнти банків України використовують такі форми розрахунків:
Платіжне доручення — це документ, який становить письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.
Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який є вимогою одержувача коштів до платника про сплату певної суми через банк.
Акредитив — це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі, безпосередньо або через інший уповноважений банк, платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві.
Вексель — письмове боргове зобов'язання, яке дає його власнику незаперечне право вимагати від боржника названу в ньому суму платежу після закінчення зазначеного терміну.
Чек — письмовий наказ банку власника поточного рахунку про виплату певній особі названої в ньому суми грошей.
Крім цих форм, використовують також інкасові доручення та платіжні вимоги.
Досконалішим засобом обслуговування депозитних грошей на банківських рахунках стали пластикові платіжні картки. Платіжна картка є грошовим документом, що засвідчує наявність рахунку власника в кредитній установі. Якщо операції на банківських рахунках здійснюються за допомогою терміналів електронних платежів, то такі гроші називаються електронними.
16.Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот, її якісна і кількісна характеристика
Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої є важливою характеристикою стану грошового обороту та ринкової кон’юнктури в цілому. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон’юнктуру ринків, а значить — на економічний розвиток. Тому регулювання грошової маси є ключовим напрямом державної грошово-кредитної політики. Завдяки цьому вивчення та правильне визначення маси грошей в обороті має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення. під грошовою масою слід розуміти всю сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент. Такими суб’єктами є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об’єднання, державні установи тощо, які мають у своєму розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.
Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура, а з погляду практики її регулювання — динаміка руху обсягу та структури.
У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:
за ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності;
за формою грошових засобів (готівкові, депозитні);
за розміщенням у суб’єктів грошового обороту;
за територіальним розміщенням та ін.
Найбільшу складність має структуризація грошової маси за першим критерієм, оскільки немає однозначного розуміння ступеня ліквідності кожного її елемента, як і немає чіткого розмежування між власне грошима і високоліквідними фінансовими активами, які вже не є грошима. За цим критерієм наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначати різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.
Грошовий агрегат — це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.
