46. Сутність, склад і структура оборотних активів

ОА - це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції; - це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші.

Склад оборотних активів - це сукупність окремих елементів (статей) оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Структура оборотних активів - це співвідношення окремих елементів оборотних активів у їх загальному обсязі.

За функціональною роллю в процесі операційної діяльності ОА:

1. Оборотні фонди – це частина засобів виробництва, що беруть участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу і повністю, змінюючи при цьому свою натуральну форму (тобто це матеріали, конструкції, деталі тощо). 1)Виробничі запаси 2)Незавершене виробництво 3)Витрати майбутніх періодів 4)Залишки готової продукції на складах

2. Фонди обігу – це частина засобів виробництва, яка не бере участі у виробничих циклах, але авансується підприємством на створення засобів оборотних фондів: матеріалів, сировини, деталей, палива та ін. Вони виражаються в обслуговуванні сфери обігу. 1)товарно-матеріальні цінності; 2)кошти на розрахунковому рахунку підприємства в банку; 3)кошти, наявні в касі; 4)кошти в розрахунках із замовниками (дебіторські заборгованості); 5)відвантажені товари та надані послуги.

За практикою контролю, планування і управління оборотні активи поділяють на нормовані та ненормовані.

Класифікація оборотних активів п-ва відповідно до П(С)БО 2 «Баланс»:

1) Запаси ТМЦ: в-чі запаси; незавершене в-во; ГП; товари;

2) Дебіторська заборгованість: векселі; заборгованість ЮО та ФО п-ву за надані їм товари, роботи та послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками.

3) Поточні фін. інвестиції: фін. інвестиції п-ва в різні фондові й грош інструменти на строк менше 1 року.

4) Грош кошти та їх еквіваленти: грош кошти п-ва в касі, на поточних й інших розрахунках в банках (у національній та іноземних валютах); еквіваленти грошових коштів.

5) Інші види оборотних активів, у т.ч. витрати майбутніх періодів

47. Аналіз показників рентабельності підприємства

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Показники рентабельності розрахововуються на основі Балансу ф.1 та Звіту про фінансові результати підприємства ф.2. Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Основні показники рентабельності:

1.Р. продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів пдприємства.

2.Р. активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

3. Р. власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

4.Р. інвестицій - розраховується як відношення суми чистого прибутку та виплачених процентів до суми власного і довгострокового позикового капіталу середнього за період. Показує, яку віддачу мають власники акціонерного капіталу та утримувачі довгострокового боргу компанії.

5. Р. продукції розраховується як відношення чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) до собівартості і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

Показники даної групи дають уявлення про те, наскільки ефективно підприємство здійснює свою діяльність, контролює витрати на виробництво і реалізацію продукції, і який чистий прибуток при цьому отримує. Нормативного значення для коефіцієнтів не рентабельності існує, але є загальне правило, чим вище значення коефіцієнту, тим краще. Збільшення коефіцієнту протягом звітного періоду свідчить про покращання результатів діяльності підприємства, зменшення – про погіршення. Порівняння з середньогалузевими показниками дозволяє визначити місце підприємства серед інших підприємств галузі.