80. Місцеві фінанси і система місцевих бюджетів.

Система місцевих бюджетів — сукупність самостійних місцевих бюджетів, які не включаються до складу державного бюджету і один до одного. Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, що формуються і витрачаються на відповідній території. Сутність місцевих бюджетів необхідно розглядати у двох аспектах: як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів для розпоряджання нею місцевих органів самоврядування і як систему фінансових відносин, що складається між місцевим та державним бюджетами та всередині сукупності місцевих бюджетів.

Місцевий бюджет може розглядатися в трьох аспектах: - по-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів; - по-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування; по-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним економічним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом. В Україні існує система так званих зведених місцевих бюджетів. Вони використовуються в процесі бюджетного планування та бюджетного регулювання. До місцевих зведених бюджетів в Україні відносять: - бюджет Автономної Республіки Крим; - бюджет області; - бюджет міста з районним поділом; - бюджет району.

Місцеві фінанси – система формування, розподілу й використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них завдань та функцій. Головним елементом фінансів місцевих органів влади є видатки. Функції місцевих фінансів:1. Розподільча функція місцевих фінансів проявляється у порядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на місцеве самоврядування функцій і завдань. Кошти, які акумулюються в місцевих бюджетах і цільових фондах, розподіляються і використовуються на задоволення різноманітних місцевих потреб 2. Контрольна функція місцевих фінансів реалізується, зокрема, в діяльності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні місцевих бюджетів й складанні звіту про їх виконання. Контрольна функція місцевих фінансів спрямована на забезпечення передбачених пропорцій розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, їх цільове й економне використання. 3. Формування фіскальної політики на місцевому рівні, стягнення та встановлення місцевих податків та зборів 4. Забезпечення економічного зростання

85. Екон. Необхідність, суть та значення страхування

Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі «Про страхування»: «Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів ».

У Законі зафіксовано головні елементи, що формують поняття страхування. Це, насамперед, мета страхування - захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб . Наголошується, що захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких зафіксовано в чинному законодавстві або страхових договорах . Виокремлюються джерела грошових коштів, що є ресурсами для страхових виплат.

Страхування - це двосторонні економічні відносини, які полягають у тому, що страхувальник, сплачуючи грош. внесок, забезпечує собі (чи третій особі) у разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати з боку страховика, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, вживає превентивні заходи, спрямовані на зменшення ризику, а при потребі перестраховує частину своєї відповідальності.

Страхування – це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грош. внеску забезпечує собі третій в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і ддя її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останього. В ринковій економіці страхування переведено на комерційні засади. Воно стає важливим напрямком підприємницької діял-ті. Страхування розглядається як окрема галузь(індустрія). Існує також тісний взаємозв*язок між страховою і кредитною діял-тю. Наснлення багатьох країн надає перевагу заощадженню своїх коштів через страхові компанії,укладаючи з ними договори на страхування життя та здоров*я. До продажу страхових полісів нерідко залучаються й банки. Страхування виконує такі ф-ції: ризикову, створення і викор-ня страхових резервів (фондів) , заощадження коштів, превентиву.