34.Правова хар-ка госп. Дог. Контрактації с/г продукції.

Сторони:контрактант, заготівельник. За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі-контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її. У договорах контрактації повинні передбачатися: 1)види продукції (асортимент),номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; 2)кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; 3)ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; 4)обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва с/г та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; 5)взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору; 6) інші умови, передбачені Типовим договором контрактації с/г продукції, затвердженим у порядку, встановленому КМУ. Особливості: Виробник повинен не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі с/г продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі. Контрактант зобов'язаний прийняти від виробника всю пред'явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі. За нездачу с/г продукції у строки, передбачені дог. контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом. За невиконання зобов'язання щодо приймання с/г продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі 5 % вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість.

35.Правова хар-ка біржових угод.

Біржовими угодами – називають господарські договори, які укладаються на біржі, і відповідають вимогам, встановленим законом. Біржовою визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона є договором купівлі-продажу, поставки та міни; б) якщо її предметом є товари (цінні папери), допущені до обігу на біржі; в) якщо її учасниками (сторонами) є члени біржі; г) якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Зміст та форма біржової угоди затверджуються біржею. Біржова угода оформляється в 3 примірниках: по одному для кожної сторони і один для архівного зберігання на біржі (біржа може видавати завірені копії контракту). Біржова угода підписується членами біржі (брокерами, дилерами), уповноваженими особами біржі та засвідчується печаткою біржі. Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі, на підтвердження чого їй присвоюється реєстраційний номер. З урахуванням вимог, що ставляться до біржових угод, усі договори, які укладаються на біржі, можуть бути поділені на два види: 1) договори, які відповідають усім вимогам біржової угоди; 2) договори, які вимогам біржової угоди не відповідають (наприклад, укладені щодо товару, який не є біржовим, або їх сторонами не є члени біржі). Договори, які не відповідають вимогам, що ставляться до біржових угод, правового режиму біржових угод не набувають, а вважаються угодами, укладеними на біржі.

36.Етапи укладання біржових угод. Процес укладання біржової угоди включає в себе: 1) введення заявок у систему біржової торгівлі; 2) укладення угоди; 3) звірка параметрів угоди; 4) взаєморозрахунки (кліринг); 5) виконання угоди, тобто здійснення грошового платежу і зустрічної передачі цінних паперів. 1. Введення заявок в систему біржової торгівлі. Залежно від механізму організації біржової торгівлі і техніки укладання угод факт купівлі-продажу цінних паперів в операційному залі біржі оформляється або маклерської запискою, підписаній учасниками угоди, з відповідним записом в операційному журналі, або підписанням договору купівлі-продажу між брокерами, або занесенням проведеної операції в комп'ютерну систему і видачею сторонами відповідної паперової роздруківки, або в якийсь іншій формі. 2. 3аключеніе угоди. Угоди можуть укладатися безпосередньо між продавцем і покупцем, тобто безпосередньо або через посередника. Підсумком цього етапу угоди є складання кожним з її учасників своїх внутрішніх облікових документів, що відображають факт укладання угоди та її основні параметри. 3. Звірка параметрів укладеної угоди. На цьому етапі усуваються всі випадкові розбіжності в розумінні суті і предмету укладеної угоди. Про кожній угоді надається наступна інформація: дата і час укладання угоди; найменування цінних паперів, що є предметом угоди; державний реєстраційний номер цінних паперів; ціна одного цінного паперу; кількість цінних паперів. На деяких біржах етап звірки відсутня. Угоди, які минають етап звірки, називаються «зафіксованими».4. Кліринг - комплекс процедур, які починаються після звірки і завершуються безпосередньо перед виконанням угоди. Даний етап включає в себе декілька процедур (підетапів): 1) процедура аналізу підсумкових звіряльні документів на їх справжність та правильність оформлення; 2) обчислення грошових сум, які підлягають переведенню, і кількості цінних паперів, які повинні бути поставлені за підсумками угоди; 3) оформлення розрахункових документів. 5. Виконання угоди. Виконання угоди передбачає зустрічну виконання зобов'язань: постачання цінних паперів покупцю і переказ грошових коштів продавцю. На фондових біржах і в клірингових організаціях звичайно діє принцип «поставка проти платежу» (ППП). Саме одночасне виконання зобов'язань обома сторонами може убезпечити їх від непотрібних ризиків, визнаних з можливою неплатоспроможністю або недобросовісністю контрагента.