54. Загальна характеристика транспортних господарських договорів на перевезення вантажу: предмет, спеціальний суб’єктний склад договору.

За договором перевезення вантажу є договір, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Сторони договору: перевізник і відправник, проте участь у виконанні договірних зобов'язань (однією із зобов'язаних сторін) є отримувач вантажу - особа визначена відправником, яка може і не брати участі в укладенні договору перевезення вантажу, проте повинна мати договірні відносини з відправником (скажімо, бути покупцем за договором поставки, укладеним з відправником). однією зі сторін договору, яка виконує обов'язки перевізника, виступає особа (ЮО, в окремих випадках - ФО) зі спеціальною правосуб'єктністю, що випливає із ЗУ "Про транспорт". Т ч, перевізником зазвичай є орган транспорту (залізниця, пароплавство, порт (пристань), автомобільне, авіаційне, дорожнє підприємство та організація), якому транспортними статутами та кодексами надано право укладати договори перевезення безпосередньо або через свої підрозділи. Здійснення перевезень (окремими видами транспорту) можливе й індивідуальними підприємцями, які отримали відповідні ліцензії, сертифікати та дозволи. Відправником вантажу є зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж органу транспорту для його перевезення і якій цей вантаж належить на законних підставах. Якщо перевезення відбуваються у прямому або прямому змішаному сполученні, договір перевезення укладає та організація, яка сама або через свої підрозділи приймає вантаж у пункті відправлення. У відносинах перевезення беруть участь також одержувачі вантажу - зазначені у документі на перевезення вантажу юридичні чи фізичні особи, які за дорученням вантажовідправника отримують вантаж. Як правило, такі особи перебувають у договірних відносинах із відправником вантажу (купівлі-продажу, контрактації, поставки тощо). Договір про перевезення вантажу є реальним (він вважається укладеним у момент здачі вантажу транспортній організації для перевезення), оплатним і двостороннім.

55. Правова характеристика договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

ЗУ Про залізничний транспорт, Статут залізниць України, Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти залізничним транспортом України.

Особливістю даних видів договорів є те, що вони підлягають обов’язковому місячному плануванню. Види: Залежно від предмета перевезень: - вантажу, - небезпечного вантажу, пасажирів та багажу, - вантажобагажу, - пошти. Залежно від переміщення в просторі: - внутрішні (- пряме сполучення( у межах 2 і більше залізниць Укр.), - пряме-змішане сполучення (залізницями та ін. видами транспорту за єдиним транспорт. докуметом)), - міжнародні. Учасники: - превізник, - залізниця, - відправник. За цим договором залізниця зобов’язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж до пункту призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов’язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Договір є двостороннім, реальним та відплатним. Плата за перевезення визначається на підставі тарифів, що затверджуються у порядку визначеному КМУ. Форма договору – накладна. Складається відправником, який відповідає за всі наслідки її складання. Перевізник не зобов’язаний перевіряти її правильність. Накладна скл у 4 примірниках: відправнику, перевізнику, залізничній станції і одержувачу. Договір вважається укладеним з моменту здачі вантажу для перевезення разом з накладною. Перевізник робить відмітку на накладній і видає відправнику квитанцію.