28. Платіжні системи та платіжні інструменти

Платі́жна систе́ма — платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.Проведення переказу грошей є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Платіжні системи поділяються на:

— внутрішньодержавні платіжні системи (платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу грошей виключно в межах України);

— міжнародні платіжні системи (платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу грошей з однієї країни в іншу).

Внутрішньодержавні платіжні системи поділяються на банківські та небанківські.

До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.

Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу коштів у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків.

Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу коштів між його підрозділами.

Система масових платежів призначена для переказу коштів за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів.

До складу національної системи міжбанківських електронних платежів (далі — НСМЕП) входять:

— платіжна організація — юридична особа, яка є власником або одержала право на використання знака для товарів і послуг національну систему міжбанківських електронних платежів та інших знаків, що ідентифікують належність платіжних карток до національної системи міжбанківських електронних платежів, і яка визначає правила роботи національної системи міжбанківських електронних платежів, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності національної системи міжбанківських електронних платежів і несе відповідальність згідно із законодавством України та укладеними нею договорами;

— члени НСМЕП;

— учасники НСМЕП.

Членами національної системи міжбанківських електронних платежів є:

— емітенти — юридичні особи, що здійснюють емісію спеціальних платіжних засобів та еквайри — юридичні особи, які здійснюють діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів.

Учасниками національної системи міжбанківських електронних платежів є:

— розрахунковий банк — уповноважений платіжною організацією відповідної платіжної системи банк, що відкриває рахунки членам платіжної системи та бере участь у проведенні взаєморозрахунків між ними;

— головний процесинговий центр платіжної системи — юридична особа, що на підставі належним чином оформленого права (укладеного з Платіжною організацією договору, отриманого від неї дозволу, ліцензії тощо) здійснює процесинг, а також виконує функції клірингової установи платіжної системи;

— регіональний процесинговий центр платіжної системи — юридична особа, що на підставі належним чином оформленого права (укладеного з Платіжною організацією договору, отриманого від неї дозволу, ліцензії тощо) здійснює процесинг і виконує кліринг для окремої групи членів платіжної системи, визначених Платіжною організацією за відповідною ознакою (територіальне розташування, організаційна структура тощо);

— процесинговий центр банківського рівня — юридична особа, яка на підставі належним чином оформленого права (укладеного з Платіжною організацією договору, отриманого від неї дозволу, ліцензії тощо) здійснює процесинг та виконує, згідно з договором(ами) з емітентом(ами) та/або еквайром(ами), їхнє інформаційне обслуговування. Виконання функцій центру забезпечується за допомогою автоматизованої карткової системи;

— технічні еквайри (еквайрингові компанії);

— підприємства торгівлі та сфери послуг;

— держателі платіжних карток.

Кожна система масових електронних платежів має свою нормативну базу, що розробляється платіжною організацією та визначає нормативні й технологічні вимоги, а також методичні положення щодо діяльності національної системи міжбанківських електронних платежів і функціонування автоматизованої карткової системи.

Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право здійснювати діяльність, пов'язану із переказом, виключно після їх реєстрації в Національному банку України та отримання відповідного дозволу Національного банку України.

Порядок реєстрації та отримання внутрішньодержавними небанківськими платіжними системами дозволу на здійснення діяльності, пов'язаної з переказом та відкликання цього дозволу, визначається Національним банком України.

Членом внутрішньодержавних небанківських платіжних систем може бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, і які уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Сучасними платіжними системами, здебільшого, керує банківський сектор. Платіжні системи виконують функцію передачі потоку інформації, який містить деталі платежу, і безпосередньо переказу грошових коштів. У платіжній операції можна виділити такі основні елементи:

- зобов'язання, яке необхідно виконати;

- сторону, яка здійснює платіж (платника);

- сторону, яка отримує платіж (отримувача);

- інструмент платежу;

- одного або кількох фінансових посередників (як правило, це банки), які переказують кошти, списуючи необхідну суму з рахунку платника і зараховуючи її на рахунок отримувача.

При здійсненні платежів використовують різні платіжні інструменти: готівку, картки, платіжні доручення, векселя тощо. Відтак, платіжний інструмент характеризується:

- своєю формою (традиційно поширені у минулому паперові за формою платіжні інструменти поступаються місцем пластиковим карткам або електронним повідомленням);

- засобами захисту та підтвердження справжності (замість традиційного підпису все ширше застосовують персональні ідентифікаційні номери, паролі або електронні підписи);

- кредитовим чи дебетовим характером дії.

Необхідно знати, що в умовах ринкової економіки найпоширенішою формою розрахунків є переказ, котрий здійснюється за допомогою різних платіжних інструментів, кожен з яких має певні переваги та недоліки.

Варто звернути увагу на кредитові та дебетові перекази. При кредитовому переказі платіжні інструменти рухаються в тому напрямку, що й грошові кошти, — від платника до отримувача. При дебетовому переказі платіжні інструменти рухаються в зворотному щодо грошових коштів напрямку — від отримувача до платника.

До платіжних інструментів, які базуються на кредитових переказах коштів, належать:

- доручення про кредитовий переказ у системі "жиро";

- доручення про кредитування у системі автоматизованих розрахункових палат;

- постійні доручення;

- доручення про перекази в системі платежів СВІФТ.

До платіжних інструментів, які базуються на дебетових переказах коштів, належать:

- векселі;

- чеки, дорожні чеки, єврочеки;

- банківські тратти;

- поштові перекази;

- прямі дебетові списання тощо.

До платіжних інструментів, котрим властиві ознаки як кредитових, так і дебетових переказів коштів, належать:

- банківські та небанківські пластикові картки;

- платіжні вимоги-доручення.

Вибір платіжного інструмента залежить від таких чинників:

- вартості використання конкретного платіжного інструмента для платника;

- прямого чи опосередкованого характеру відносин між платником і отримувачем;

- одноразового чи постійного платежу;

- величини платежу;

- внутрішньодержавного чи міжнародного платежу;

- законодавчих або нормативних обмежень;.

- витрат на оплату управління щодо використання різних засобів платежу.

Документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування й обробки документів на переказ визначаються Національним банком України. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним цифровим підписом, не приймається до виконання. При прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документа. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа — член платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу.

Ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством. Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів, як:

- платіжне доручення;

- платіжна вимога-доручення;

- розрахунковий чек;

- платіжна вимога;

- меморіальний ордер.