- •1. Предмет, система і завдання криміналістики
- •2.Генезис предмета науки криміналістики
- •3.Методи науки криміналістики.
- •4.Зв’язок криміналістики з іншими науками та суміжними галузями знань
- •5.Поняття криміналістичної ідентифікації, її сутність та значення
- •6,Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •7.Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація.
- •8.Стадії криміналістичної ідентифікації
- •9. Поняття і сутність криміналістичної діагностики
- •10.Поняття криміналістичної техніки, її система.
- •11. Поняття та роль науково-технічних засобів у виявленні та фіксації слідів злочину.
- •12. Класифікація науково-технічних засобів, які застосовуються в ході розкриття та розслідування злочинів.
- •13. Поняття та система трасології
- •14. Поняття та види слідів у криміналістиці.
- •15 Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •16. Сліди рук, їх види. Методи та прийоми їх виявлення, фіксації та вилучення
- •17. Сутність дактилоскопічної експертизи.
- •18. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •19. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •20. Засоби та методи виявлення, фіксації й вилучення слідів взуття, слідів босих ніг та ніг у шкарпетках
- •21. Види слідів знарядь зламу та інструментів, особливості їх фіксації та вилучення.
- •22. Сліди транспортних засобів та їх класифікація
- •23. Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів транспортних засобів.
- •24. Поняття судової балістики криміналістичного зброєзнавства та його значення у розслідуванні злочинів
- •25. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї та слідів її застосування.
- •27. Підготовка та призначення судово-балістичної експертизи. Питання, що вирішуються в ході експертного дослідження.
- •28.Криміналістичне дослідження холодної зброї та слідів її застосування.
- •29. Поняття та система криміналістичного вибухознавства
- •30. Особливості виявлення, фіксації та вилучення вибухового пристрою та слідів її застосування
- •31. Поняття криміналістичного дослідження документів
- •32. Види підробки документів. Методи техніко-криміналістичного дослідження документів
- •33. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
- •34. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •35. Ідентифікаційні ознаки почерку
- •36. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи. Види зразків почерку.
14. Поняття та види слідів у криміналістиці.
Слід - це будь-яке відображення матеріальних змін у навколишньому середовищі. Слід злочину - це будь-які зміни в навколишньому середовищі, які пов'язані з вчиненням злочину та мають матеріальний та ідеальний характер. У криміналістиці багатьма вченими поняття сліду розглядається в широкому та вузькому сенсі.У широкому розумінні слід - це будь-які зміни в навколишньому середовищі, що причиново пов'язані з подією злочину. Сліди в широкому розумінні охоплюють: комплекси елементів, властивих певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі тощо); зміни обстановки (поява або зникнення предметів, зміна їх місця розташування); зміна вигляду або стану предмета (зламаний замок). Серед них виділяють матеріальні зміни, тобто матеріальні сліди, які належать до предмета трасології, та ідеальні відображення - сліди пам'яті (уявні образи) або ідеальні сліди, що не підлягають вивченню трасологією.Залежно від характеру змін навколишнього середовища матеріальні сліди в широкому сенсі класифікують за трьома групами: 1) сліди-відображення.Традиційно трасологія вивчає сліди тільки у вузькому розумінні, а саме матеріально-фіксовані відображення зовнішньої будови одного об'єкта на іншому (сліди-відображення). Сліди-відображення виникають внаслідок взаємодії двох об’єктів і мають достатньо широке розповсюдження: це сліди рук людини, ніг, взуття, зубів, транспортних засобів, знарядь та інструментів тощо. 2) сліди-предмети; 3) сліди-речовини.
1) У вузькому значенні слід — матеріально-фіксоване відображення, що утв. внаслідок взаємодії двох об'єктів. Залежно від останніх виділяють сліди людини, сліди тварин, сліди предметів. Серед конкр. слідоутворюючих об'єктів найчастіше зустрічаються сліди рук, ніг, зубів, трансп. засобів, різних знарядь та інструментів. їх поділяють на об'ємні, які відображають обсяг, зовн. будову слідоутворюючого об'єкта у трьох вимірах, і поверхневі — відображення слідоутворюючого об'єкта у двох вимірах. С. в к. класифікують також (залежно від механізму їх утворення) на: статичні й динамічні; локальні й периферичні. Сліди-відображення становлять осн. зміст трасології. 2) С. в к. у широкому значенні — результат будь-якої матеріальної зміни первин, обстановки внаслідок вчинення злочину. Мається на увазі порушення первин, положення, місцезнаходження, стану різних об'єктів, що є середовищем, в якому вчинено злочин. Сліди в цьому розумінні охоплюють комплекси елементів, властивих певним подіям: зміна обстановки [поява або зникнення об'єктів, зміна місця їх розташування, вигляду або стану предмета (напр., зламаний замок)]. Вони можуть класифікуватися за різними підставами. Оскільки їх джерело — злочин (об'єкт, що відображається), то його склад може бути підставою для такої класифікації: сліди крадіжки, сліди вбивства, сліди пожежі, сліди розбою та ін. Більш докладна класифікація злочинів здійснюється за ін. підставами (за місцем вчинення злочину, за способом його вчинення, за суб'єктом злочину тощо).