Резекція препуціального мішка при його пролапсі в бугая

Показання. Стійкий пролапс препуціального мішка з наявністю в його стінках фіброзного потовщення, абсцесів, гранульом і некротичних ділянок. Фіксація. Тварину фіксують у стоячому положенні.

Знеболювання. Провідникова анестезія статевого члена за І. І. Вороніним. Ін'єктують нейролептик і застосовують наркоз.

Техніка операції. Залежно від стану тканин ділянки, що випала, препуціального мішка операцію виконують двома способами після усунення запального набряку.

Перший спосіб. Якщо в зовнішньому листку частини препуціального мішка, що випала, є фіброзні потовщення, абсцеси або некротичні ділянки, а внутрішній листок

в ивернутої частини крайньої плоті не має змін, резектують тільки зовнішній листок. Відступивши 2—3 см дис-тальніше препуціального отвору, роб­лять циркулярний розріз парієтального листка препуціального мішка. Такий же розріз виконують поблизу кінцевої час­тини органа, що випав. Потім поз­довжнім розрізом з'єднують обидва цир­кулярних (рис. 162). Парієтальний лис­ток скальпелем відпрепаровують від внутрішнього листка вивернутої части­ни крайньої плоті. По ходу відпрепару-вання зупиняють кровотечу, видаляють згустки крові. Рану присипають три-циліном або сумішшю стрептоциду з ан­тибіотиками. Краї частин препуція, що залишилися, з'єднують вузловим швом лігатурами з капрону № 4. Відстань між стібками 1—1,5 см.

Утворену куксу змазують антисептичною емульсією, а потім вправляють у по­рожнину препуціального мішка.

Другий спосіб. У випадку великого ураження не тільки зовнішнього листка пре-пуціального мішка, але й внутрішнього, резектують усю вивернуту частину препуція.

Безпосередньо нижче препуціального отвору проколюють хрестоподібно довгими ін'єкційними голками частину крайньої плоті, що випала, не ушкоджуючи пеніса. Відступивши 2 см нижче, циркулярним розрізом резектують усю частину препуція, що випала. На утворену куксу накладають вузловий шов, попередньо присипавши ра­ну трициліном або сумішшю стрептоциду з антибіотиками. При цьому шов наклада­ють тільки на краї внутрішнього й зовнішнього листка препуція, залишаючи вільним вхід у препуціальний мішок (див. рис. 162, г, д).

Після цього видаляють фіксаційні голки. Далі чинять так само, як і за поперед­нього способу.

Післяопераційний догляд. У порожнину препуціального мішка періодично вво­дять антисептичну емульсію. Шви знімають через 9—10 днів. Бугая починають ек­сплуатувати через 21 день після зняття швів.

Резекція крайньої плоті в барана

Показання. Виразки на шкірі навколо препуціального отвору й частково на сли­зовій оболонці крайньої плоті (акропостит).

Фіксація. Тварину фіксують у лівому боковому положенні. Коли фіксують у спинному положенні, передню ділянку тулуба необхідно припідняти вище задньої. Фіксувати в горизонтальному положенні небажано, тому що переповнений рубець тисне на діафрагму, що може призвести до шоку або асфіксії!

Знеболювання. Застосовують провідникову анестезію нервів статевого члена й інфільтраційну по лінії розрізу. Ін'єктують нейролептик і виконують наркоз.

Техніка операції. Уражені тканини висікають клиноподібно або циркулярно.

Клиноподібне вирізування виконують у межах здорових тканин з розрахунком максимального видалення фіброзної тканини. Необхідно пам'ятати, що в ній можуть локалізуватися мікроабсцеси! Роблять два півмісяцевих розрізи: один — на шкірі, а другий — на межі зі слизовою оболонкою або, частково захоплюючи її, вони повинні охоплювати усю виразкову поверхню (рис. 163, 1). При цьому, вирізаючи фіброзну тканину в глибині, необхідно щадити слизову оболонку. Після видалення ушкодже­них тканин на рану накладають восьмиподібний шов з таким розрахунком, щоб в її глибині не утворилися кишені. Ретельна коаптація країв рани — запорука швидкого злипливого запалення на всьому її протязі. Після накладення швів рану покривають колодієм, кубатолом або септонексом.

2

Рис. 163. Оперативне лікування акропоститу в барана: 1 — клиноподібне вирізування виразки; 2 — циркулярне вирізування тканин; а—б — місце розтину тканин

Циркулярний спосіб застосовують при ампутації невеликої частини вільного краю препуція (рис. 163, 2). При цьому тканини відсікають циркулярним розрізом на 4—5 см вище препуціального отвору. Після цього ретельно зупиняють кровотечу й слизову оболонку підшивають до шкіри вузловим швом. Відстань між стібками 0,5 см. Слизову оболонку необхідно розсікати дещо нижче розрізу шкіри, з тим, щоб її можна було трохи вивернути назовні й запобігти потраплянню сечі в рану! Для цього шкіру й підлеглі тканини препуція розсікають до слизової оболонки. їх відпрепаровують від останньої в бік препуціального отвору на довжину 0,5 см. Після цього циркулярним розрізом розсікають слизову оболонку.

Післяопераційний догляд. Рану періодично змазують антисептичною емульсією. Вона гоїться первинним натягом. Шви знімають на 10—12-й день. Баранів допуска­ють до спарювання через 10 днів після зняття швів.