Резекція персистуючої вуздечки статевого члена в бугая

Показання. Збереження в бугаїв уродженої спайки між кінцевою частиною ста­тевого члена й стінкою препуціального мішка.

Анатомотопографічні дані. У новонароджених бугайців кінцева частина статево­го члена спаяна з препуцієм ектодермальною пластинкою, яка в 3—9-місячному віці звільняється. У результаті поділу пластинки формується порожнина препуціального мішка. На його вентральній поверхні утворюється поздовжня вуздечка статевого чле­на, що розривається при перших садках бугая.

Іноді вуздечка проростає сполучною тканиною й стає персистуючою. Тому вона міцно з'єднує кінцеву частину статевого члена зі стінкою препуціального мішка (спо­лучна) або розривається й її залишки у вигляді відростка, пелюстки різної величини виступають над поверхнею статевого члена (вільна).

Сполучна спайка може бути суцільною, коли вона розміщується по всій довжині шва статевого члена, й частковою, коли з'єднання відбувається за допомогою шнуро-подібного тяжа. Сполучна персистуюча вуздечка призводить до викривлення статево­го члена при ерекції, а вільна — до гальмування й порушення статевих рефлексів.

Фіксація. Тварину фіксують у стоячому положенні.

З неболювання. Провідникова анестезія статевого члена за І. І. Вороніним. Злим бугаям ін'єктують нейролептик, а також застосовують рауш-наркоз.

Техніка операції. Лікування бугаїв з персистуючою вуздечкою полягає в ретель­ному видаленні її хірургічним шляхом. Витягнутий статевий член і внутрішній лис­ток препуціального мішка миють розчином ектакридину лактату 1:1000, фурациліну 1:500 або 0,25 %-ним розчином калію марганцевокислого.

Вище вуздечки на статевий член накладають тугу циркулярну бинтову пов'язку з метою профілактики кровотечі й зручності фіксації (рис. 165).

Розтин вуздечки варто починати від верхівки статевого члена проксимально до моменту звільнення останнього від стінки препуціального мішка. Вуздечку резектують ножицями або скальпелем. Після повного розтину вуздечки стате­вий член випрямляється. Кровоточиві судини лігують кетгутом № 2. На утво­рену рану накладають вузловий шов з кетгуту № 2—4 (див. рис. 165). Вуздечку доцільно резектувати електроскальпе-лем, електротермокаутером, що забезпе­чує гемостаз, і на поверхні рани утво­рюється струп. При цьому немає не­обхідності накладати шов. Після цього куксу вуздечки захоплюють хірургічним пінцетом і її резектують біля стінки пре-пуціального мішка.

На кафедрі хірургії Білоцерківсько­го державного аграрного університету з цією метою використовують лазерні скальпелі "Скальпель-1" або "Ромашка", електроскальпель, оскільки при цьому забезпечується гемостаз і відпадає потреба накладати шви. Якщо після зняття бинтової пов'язки виникає кровотеча, то на су­дину, яка кровоточить, разом із прилеглими тканинами накладають лігатуру з кет­гуту № 2—3.

Після резекції вуздечки знімають бинтову пов'язку, статевий член змазують ан­тисептичною емульсією й вправляють його в порожнину препуціального мішка. До відновлення чутливості статевого члена й моторної функції ретракторних м'язів на звисаючу частину крайньої плоті накладають гумове кільце на 1,5—2 год, або на неї накладають лігатуру з бинта.

Післяопераційний догляд. Після операції доцільно періодично вводити (один раз у три дні) в препуціальний мішок антисептичну емульсію. Рана загоюється через 10—15 днів. Бугая починають експлуатувати через 25—30 днів після операції.