Ампутація статевого члена в пса

Показання. Злоякісні утворення на статевому члені, параліч, травма, неоплазія, пролапс тощо.

Фіксація. Тварину фіксують у лежачому спинному положенні. Знеболювання. Наркоз, ін'єктують нейролептик, виконують парасакральну анес­тезію.

Техніка операції. Залежно від локалізації пухлини статевий член ампутують у межах кістки пеніса або позаду останньої.

Спосіб Герінга. Статевий член ампутують на протязі кістки пеніса. У великих со­бак довжина кістки пеніса становить 8—10 см. На витягнутий із препуціального мішка пеніс позаду цибулини головки накладають тугу циркулярну бинтову пов'яз­ку, або накладають гумовий джгут. Циркулярним розрізом у межах неушкоджених тканин розсікають кавернозні тіла, а потім дуговою пилкою проводять остеотомію кістки пеніса. Кровоточиві судини лігують. У сечостатевий канал вводять жолобува­тий зонд, по якому скальпелем розсікають уретру. Довжина розрізу останньої — 1 см. Слизову оболонку сечостатевого каналу підшивають вузловим швом із кетгуту № 2—3 до країв листка пеніса відповідного боку. Перший стібок шва починають накладати з кута рани. Відстань між стібками 0,3 см. Рана в більшості випадків загоюється з ут­воренням структури уретрального каналу. У деяких випадках загоєння рани усклад­нюється некрозом кістки статевого члена.

Спосіб Фріка. Ампутацію виконують позаду кістки статевого члена, щоб за­побігти її некрозу.

П о медіанній лінії розсікають вентральну стінку препуціального мішка, навпроти пеніса (роблять у стінці препуція "віконце"). Довжина розрізу — 3,5—5 см. На стате­вий член поряд з препуціальним листком накладають тугу петлю зі смужки марлі. За допомогою марлевої петлі пеніс виводять назовні через "віконце" в препуціальному мішку. У сечостатевий канал вводять жолобуватий зонд. По жолобуватому зонду скальпелем у межах здорових тканин розсікають уретру. Розріз останньої повинен бу­ти довжиною 0,75 см. Слизову оболонку сечостатевого каналу вузловим швом із кет­гуту № 2 підшивають до шкіри пеніса відповідного боку. Перші два стібки наклада­ють у кутах рани. Таким чином роблять штучну уретростому. Потім витягують зонд і на статевий член накладають петлю дротяного екразера, відступивши від уретросто-ми в бік кінцевої частини пеніса 2—3 мм, перетискають орган. В утворений після зняття інструмента жолобок накладають лігатуру із шовку № 8, якою міцно пе­рев'язують пеніс. Від лігатури відступають краніально 0,5—0,7 см й ампутують стате­вий член. На рану препуція на­кладають кілька стібків вузло­вого шва із шовку № 6 до ство­реної уретростоми на куксі ста­тевого члена. Краї уретростоми кукси статевого члена кількома стібками вузлового шва підши­вають до незашитих країв шкірної рани препуціального мішка. Таким чином утворюють штучну норицю сечостатевого каналу, через яку буде виділя­тися сеча.

Третій спосіб. Статевий член витягують із крайньої плоті до цибулини сечовипускного ка­налу (ЬиІЬш ^^апйї&). В уретру вводять катетер. Позаду цибули­ни накладають тиснучу пов'язку. Потім, не чіпаючи уретру, роб­лять клиноподібний розріз ста­тевого члена до кістки пеніса та­ким чином, щоб вістря клина бу­ло направлено проксимально. Дистальніше цього розрізу відпрепаровують уретру довжи­ною біля 1—2 см й перерізають її (рис. 168). Куксу статевого члена дещо відтягують назад і кістковою пилкою розтинають кістку статевого члена. Тиснучу пов'язку послаблюють і лігують кровоточиві судини. Білкову оболонку губ­частого тіла головки статевого члена пришивають до вільного краю клиноподібного розрізу вузловим швом атравматичною голкою з тонкою лігатурою, яка повільно роз­смоктується. Виступаючу вільну куксу уретри розсікають дорсально, вивертають на куксу статевого члена й пришивають до неї вузловим швом (див. рис. 168).

К оли ампутацію необхідно виконати проксимальніше, ста­тевий член разом з крайньою плоттю відпрепаровують від че­ревної стінки. Поздовжні роз­різи з обох боків крайньої плоті починаються дорсальніше отво­ру крайньої плоті й сходяться перед мошонкою. Якщо одно­часно виконують кастрацію, розріз захоплює середні части­ни мошонки. На рівні місця ампутації, яке, як правило, зна­ходиться в промежині, викону­ють медіанний розріз шкіри над коренем статевого члена, який ізолюють і проксимально перетискають тиснучою пов'язкою. Потім, не чіпаючи сечовипускний канал, який відпрепаровують дистально на 1—2 см, корінь статевого члена обрізають під кутом з ка­удального боку в краніально-дистальному напрямку. Після послаблення тиснучої пов'язки кровоточиві судини лігують. Краї білкової оболонки зшивають над каверноз­ним тілом. Куксу статевого члена циркулярно вузловим швом підшивають до шкіри. Уретру по дорсальній поверхні розсікають уздовж, вивертають на куксу статевого члена й вузловим швом також пришивають до країв рани шкіри (рис. 169). На каудаль­ний і краніальний кути рани шкіри накладають вузловий шов (див. рис. 169, С, а). Уведений в уретру катетер стібками вузлового шва фіксують до шкіри.

Післяопераційний догляд. Катетер видаляють через 2—3 дні.

АМПУТАЦІЯ СЕЧОСТАТЕВОГО ВІДРОСТКА Й КІНЦЕВА УРЕТРОСТОМІЯ В БАРАНА

Показання. Закупорка сечовим піском каналу сечостатевого відростка. Затримка в цьому місці сечового піску зумовлена вузькістю каналу 8-подібного відростка. Більші камінці затримуються, як правило, в 8-подібному згині тіла статевого члена. У баранів, яких оперували, племінна цінність зберігається.

Фіксація. Тварину фіксують у правому боковому положенні.

Знеболювання. Наркоз, провідникова анестезія статевого члена за І. І. Вороні-ним. Ін'єктують нейролептик.

Техніка операції. Ампутація сечостатевого відростка. Помічник виводить стате­вий член із препуція й фіксує його тіло однією рукою через шкіру, а другою — його виведену частину за допомогою серветки. Хірург пінцетом захоплює 8-подібний відросток, відтягує його злегка вперед і ножицями відсікає біля основи.

Кінцева уретростомія. Захопивши пальцями S-подібний відросток, в його зовнішній отвір вводять мандрен від голки для взяття крові й просовують його по уретрі за межі основи відростка. Нахиляючи мандрен, його кінцем відтискують стінку уретри до лівого боку. Потім очними ножицями на рівні горбика, який розташований зліва позаду вінчика головки, й паралельно йому розсікають уздовж стінку розшире­ної ділянки уретри на 1,5—2 см. Шви не накладають. S-подібний сечостатевий відро­сток можна видалити або залишити. Ампутація його до початку розтину уретри по­легшує введення в канал більш товстішого зонда.

Післяопераційний догляд. Після завершення ампутації S-подібного відростка або кінцевої уретромії разом із статевим членом у препуціальний мішок уводять стреп­томіцинову мазь. Кровотеча буває незначною, а після підняття тварини зупиняється.