- •Реферат
- •Розділ 1 Необхідність і шляхи надання хлібобулочним виробам функціональних властивостей
- •Фактори забруднення харчових продуктів і їх вплив на
- •1.2. Сучасна концепція оздоровчого харчування і функціональні продукти
- •1.3. Харчові волокна, як функціональні інгредієнти харчових продуктів
- •1.4. Збагачення хлібобулочних виробів харчовими волокнами
- •1.4.1 Збагачення хліба харчовими волокнами зернових і насіння.
- •1.4.2. Пектини як ентеросорбенти.
- •1.4.3. Фруктові продукти, як джерело харчових волокон.
- •1.4.4. Використання овочевих продуктів для збагачення хліба харчовими волокнами.
- •1.4.5. Біологічно активні речовини водоростей.
- •1.4.6. Полісахариди мікробного походження.
- •1.4.7. Нові види пектиновмісних порошків.
- •1.5. Висновки за розділом
- •Розділ 2 об'єкти і методи досліджень
- •2.1. Об’єкт і предмети досліджень
- •2.2. Методи дослідження
- •2.3. Висновки за роздылом
- •Розділ 3 Дослідження впливу пектиновмісних яблучного і бурякового порошків на технологічний процес і якість хліба
- •3.1. Хімічний склад і технологічні властивості пектиновмісних порошків
- •Дослідження технологічного процесу і якості хліба при використанні пектиновмісних порошків
- •3.2.1. Встановлення оптимальної кількості внесення пектиновмісних порошків в тісто.
- •3.2.2.Визначення оптимального способу внесення пектиновмісних порошків при замішуванні тіста.
- •3.2.3. Вплив інтенсивності замішування тіста на показники технологічного процесу і якість хліба.
- •3.2.4. Вплив способу приготування тіста на показники технологічного процесу і якість хліба.
- •3.2.5. Вплив сумісного внесення в тісто пектиновмісних порошків, цукру і жиру на технологічний процес і якість хліба.
- •3.3. Визначення оптимальних параметрів приготування хліба з пектиновмісними порошками
- •3.4. Висновки за розділом.
- •Розділ 4 Харчова, споживча та фізіологічна цінність хліба з пектиновмісними порошками
- •4.1. Вплив пектиновмісних порошків на тривалість збереження хлібом свіжості
- •4.2. Дослідження гідратаційних властивостей хліба з пектиновмісними порошками
- •4.3. Визначення форм зв’язку вологи в хлібі з пектиновмісними порошками
- •4.4. Вплив пектиновмісних порошків на аромат хлібобулочних виробів
- •4.5. Вплив пектиновмісних порошків на харчову цінність хліба
- •4.6. Комплексоутворювальна здатність хліба з пектиновмісними порошками
- •4.7. Розробка рецептури і технології хліба з пектиновмісними порошками
- •4.8. Висновки за розділом
- •Розділ 5 охорона праці та безпека в надзвичайних сітуаціях
- •Вимоги охорони праці до ведення технологічних процесів
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.4.5. Біологічно активні речовини водоростей.
Морські водорості для людини є багатим джерелом йоду, інших мінеральних сполук, вітамінів, харчових волокон, містять такі сорбенти як пектин, альгінати.
Водорості широко використовуються у країнах Південно-Східної Азії, Японії, Північної Америки та ін., для приготування продуктів харчування [120, 122].
В нашій країні широко відома водорость ламінарія –японська (морська капуста), яка росте на півдні Японського та Охотського морів і в Тихому океані. Її використовують для виготовлення консервів, харчоконцентратів, а також у хлібопекарській, макаронній промисловості.
Великий вміст йоду, альгінової кислоти надають ламінарії лікувально-профілактичних властивостей, особливо при захворюванні щитовидної залози. Із цієї водорості готують порошок, який містить 0,2 % йоду. Додають його у кількості 0,1 - 0,2 % до маси борошна при виробництві хліба. 100 грамів хліба з 0,2 % ламінарії містить 0,14 % йоду, що забезпечує добову потребу в цьому мікроелементі [112, 119].
Відомою є рецептура хліба з пшеничного борошна і висівок з доданням 2 % морської капусти і лецитину для лікувальних цілей. При застосуванні морської капусти в кількості 2 % до маси борошна спостерігається погіршення питомого об’єму хліба, затемнення м’якушки.
Дослідженнями, проведеними в НУХТі, встановлено, що оптимальною дозою ламінарії, яка забезпечує належну якість пшеничного хліба є 2 %, а житньо-пшеничного – 5 % до маси борошна [87].
Поряд з морською капустою як добавку використовують продукти її перероблення – еламін, альгінати. Еламін виробляють у вигляді желейної маси з вмістом 7 – 8 % СР. Еламін є активним сорбентом здатним виводити з організму радіонукліди та інші токсичні речовини. В його складі містяться всі корисні речовини морської капусти в більш доступному для організму стані, ніж у капусті.
Українським науковим центром радіаційної медицини для зони жорсткого радіаційного контролю встановлена добова доза вживання еламіну – 16 - 20 грамів, для інших територій – 4-8 гр., для дітей – 2 - 4 гр. на добу [88, 89].
З еламіном розроблена низка рецептур продуктів харчування: хліб, печиво, консерви, майонез, а також страви лікувально-профілактичного і шкільного харчування [35, 121].
Для виведення з організму токсинів ефективним засобом є альгінова кислота і її солі. Макромолекули альгінової кислоти складаються з ізомерних уронових кислот. Є дані, що солі альгінової кислоти – альгінати мають в 2 - 3 рази більшу сорбційну здатність ніж пектини, оскільки альгінова кислота містить більшу кількість карбоксильних груп. Альгінова кислота і ії солі складають біля 30% сухих речовин водорості [187].
Дослідженнями, проведеними Т.Корж і Г.Скориковою встановлено, що оптимальною дозою альгінату натрію і альгінату кальцію є 2,0 % до маси борошна [87].
Як еламін так і альгінати є радіозахисними і йодвміщуючими добавками.
В акваторії морських водоймищ України є такі мало відомі водорості як цистозіра і зостера. У лабораторії радіаційної гігієни харчування наукового центру радіаційної медицини АМН України проведені дослідження їх хімічного складу та радіопротекторних властивостей. Встановлено, що за хімічним складом, лікувально-профілактичними властивостями ці водорості аналогічні ламінарії.
Цистозіра як і ламінарія містить альгінову кислоту (23,3 %), у ламінарії її 28,5 %. Зостера, на відміну від двох попередніх , містить пектин-зостерин - 21,7%.
Пектин-зостерин містить у своєму складі 90% полігалактуронової кислоти, цей пектин низькометоксильований. Має ступінь етерифікації менше 10 % [157].
Дослідженнями, проведеними в НУХТ, встановлено, що для надання хлібу радіозахисних властивостей цистозіру доцільно вносити до складу рецептури в кількості 3 %, а зостеру – 2 % до маси пшеничного борошна.
Із зостери, шляхом висушування і подрібнення, одержують харчову добавку “Біостар” [12].
Дослідження впливу виробів з зостерою на кінетику обміну радіонуклідів цезію в організмі дослідних щурів показали, що вміст радіоцезію в організмі щурів при вживанні такого хліба знижується на 27,6 % [44].
Перспективною добавкою, що має профілактичні властивості є прісноводна синьо-зелена водорость спірулуна (spirulina platensis).
Вона містить значну кількість вітамінів, серед них є β-каротин і токоферол, має цінний мінеральний склад.
Медико-біологічні дослідження показали, що спіруліна стимулює імунну систему, гальмує розвиток екологічних захворювань. [9, 109]
При виготовленні хлібобулочних виробів доцільно добавити 2,0% спіруліни до маси борошна. В разі більшої дози м’якушка хліба набуває неприємного кольору, погіршується смакові якості виробів.
Таким чином, використання водоростей в хлібопекарській промисловості створює можливості розширення асортименту виробів, збагачених БАР, а також дозволяє надати їм радіопротекторні властивості.
