3А. Стандарт Social Accountability 8000 (sa 8000).

Стандарт базується на принципах одинадцяти конвенцій Міжнародної Організації Праці, Всесвітньої Декларації прав людини, КонвенціїООН з прав дитини.

SA 8000 – це добровільний стандарт. Його основна мета – забезпечення етичного походження товарів і послуг. Він може застосовуватисябудь-якою організацією, незалежно від її розмірів і обсягів виробництва, культурних і географічних меж її оперування.

Вимоги SA 8000 включають всі базові трудові права, встановлені включових конвенціях МОП, і, зокрема, включають:

· обмеження застосування дитячої праці;

· заборону використання примусової праці;

· забезпечення охорони праці;

· гарантію свободи об'єднань і права укладення колективних договорів;

· виключення прояву будь-яких форм дискримінації;

· заборону тілесних покарань, фізичного і психічного насильства іпримушення, словесних образ;

· обмеження тривалості робочого часу;

· обов’язок встановлення та своєчасної виплати гідної заробітноїплати.

Стандарт забезпечує визначення етичних критеріїв виробництва товарів і послуг і певним чином доповнює стандарти ISO серії 9000 і 14000,залишаючись універсальним засобом для практичної реалізації етичноїдіяльності адміністрації компанії.

SA 8000 представляє лише одну з можливих методологій управліннясоціальною відповідальністю. Він побудований на тих же системних підходах, що і стандарти ISO 9000 (управління якістю) і ISO 14001 (управління охороною навколишнього середовища), проте істотно відрізняєтьсявід них за базовими значеннями вживаних показників оцінювання.

Для того, щоб компанія мала можливість впроваджувати в себе стандарт SA 8000, вона має, насамперед, оцінити своє робоче середовище івизначити ступінь своєї відповідності стандарту і місцевому законодавству. Компанії, діяльність та внутрішні правила яких відповідають SA8000, документують та інтегрують їх в існуючі системи менеджменту.

Стандарт AccountAbility 1000 (AA 1000).

АА 1000 – стандарт соціальної (нефінансової) звітності, призначений длявимірювання результатів діяльності компаній з етичних позицій, що надаєїм процедуру і набір критеріїв, за допомогою яких може бути здійснено соціальний і етичний аудит їх діяльності. Система АА1000 (АА1000 Framework)є комплексом принципів, методичних рекомендацій і стандартів верифікації, спрямованих на підвищення ефективності діяльності компанії у сферісоціальної відповідальності, а також поліпшення якості оцінки, аудиту і звітності в даній сфері. Головною особливістю стандартів АА1000 є їх орієнтованість на процеси у сфері соціальної відповідальності (на відміну від GRI,яка надає вимоги до комплексу показників і якості самої звітності).

Крім того, базовим принципом АА1000 є участь усіх зацікавленихсторін у процесі вдосконалення діяльності організації.

Основою стандарту АА1000 є визначення процесів, через які має проходити організація, для того, щоб з’явилася можливість оцінювати рівень її соціальної відповідальності. Стандарт є динамічною моделлюпроцесу постійного поліпшення показників сталого розвитку компанії.

Основне призначення стандарту полягає у визначенні кроків для кожноїстадії процесу з метою досягнення загальної ефективності.

Global Reporting Initiative (GRI).

Достатньо популярними у бізнес-колах є принципи соціальної відповідальності, розроблені за сприяння Організації Об’єднаних Націй. GlobalReportingInitiative (GRI) заснована в 1997 році. В основі даного підходулежить концепція сталого розвитку, тобто знаходження балансу між потребами нинішнього покоління в економічному добробуті, сприятливомунавколишньому середовищі і соціальному добробуті і аналогічними потребами майбутніх поколінь. Підготовка звітності у сфері сталого розвиткумає на меті аналіз економічного, екологічного і соціального впливу діяльності компанії, а також її продукції чи послуг, на зовнішнє середовище.

У 2005 році одна з найбільших американських корпорацій GeneralElectric вперше опублікувала соціальний звіт за цим міжнародним стандартом. Соціальну звітність за стандартом GRI представляють понад 300світових лідерів, серед яких Ford, ABB, Microsoft, General Motors і низка інших провідних світових компаній.

Однією з основних відмінностей і переваг GRI полягає втому, що цейстандарт дозволяє використовувати рекомендації поетапно. Компанія,яка тільки стає на шлях звітності про сталий розвиток, може на першому етапі використовувати тільки загальні принципи документа. ТакожGRI передбачає можливість підготовки звіту тільки по одній або декількох областях діяльності з поступовим поширенням на всі інші сфери.

Керівництво GRI складається з 4 груп документів:

1. основне керівництво зі складання звітності у сфері сталого розвиткубізнесу (безпосередньо«Керівництво»);

2. галузеві стандарти застосування;

3. рекомендації з випуску звітності;

4. технічні протоколи.

Принципи GRI проходять червоною ниткою через все Керівництво. Їхможна об’єднати в чотири групи таким чином:

1. Структура звіту (прозорість, змістовність і схильність аудиту).

2. Інформація про те, що вирішено включити в звіт (повнота, актуальність, чинники сталого розвитку).

3. Забезпечення якості і надійності (точність, нейтральність і порівнюваність).

4. Рішення щодо доступності звіту (ясність і своєчасність).

З числа вищезгаданих принципів прозорості і змістовності слід дотримуватися впродовж всього процесу складання звіту і відображати у всіхйого компонентах, щоб дати точну і правдиву картину діяльності компанії. При цьому у звіті необхідно відображати як позитивні, так і негативні аспекти діяльності компанії.

Дані принципи забезпечать надання в звітності збалансованої і обґрунтованої інформації про економічні, екологічні і соціальні аспекти діяльності, полегшать їх порівняння як в динаміці, так і між різними організаціями.

Соціальні показники.

Багато аспектів діяльності компанії, що впливають на оцінку її діяльності, не піддаються кількісному вимірюванню, тому ціла низка показників узагальнено відносяться до категорії «соціальних» і, зі свого боку,певним чином впливають на якісну оцінку систем і процесів, включаючи політику компанії, процедури і практику менеджменту.

Ці показники стосуються не загальної корпоративної політики, а конкретно сформульованих соціальних аспектів, як, наприклад, можливості використання примусової й обов’язкової праці або додержання правана свободу асоціацій.

Хоча метою GRI є задоволення інтересів більшості зацікавлених сторін, на даний момент це керівництво не може відобразити питання, актуальні для всіх зацікавлених сторін. Враховуючи, що організації стикаються з різними соціальними ситуаціями і проблемами, їм слід проводити консультації із зацікавленими сторонами, щоб забезпечити якомога повніше охоплення впливу всіх видів соціальної дії організації на зовнішнє середовище в своєму звіті.

Аналіз тенденцій розвитку демонструє, що є принаймні три сфери,яким у майбутньому приділятиметься значна увага, – це зарплата найнятим робітникам, робочий час і розширення видів соціального впливукомпанії на співтовариство. Нині вважається, що ці питання краще розглядати окремо щодо кожної галузі і відобразити їх в майбутніх галузевих додатках GRI.

Етична поведінка – поведінка, яка вважається правильною або прийнятою у певному суспільстві.

Сталий розвиток – це розвиток, який задовольняє потребам сучасності, не ставлячи при цьому під загрозу можливість наступних поколіньзадовольняти свої потреби.

Зацікавлена сторона – це особа чи група осіб, чиї інтереси можутьвпливати на організацію, або на чиї інтереси впливає організація. Зазначені інтереси мають бути пов’язані тільки із сталим розвитком і добробутом суспільства.

У рамках просування корпоративної соціальної відповідальності в керівництві з соціальної відповідальності зазначені ще певні терміни, як то:

Підзвітність – це зобов’язання або готовність організації приймати насебе відповідальність і пояснювати причини, підстави і мотиви своїх дій.

Благодійність – це практика здійснення благодійних або філантропічних вчинків на добровільній основі.

соціальна відповідальність сьогодні представляє відповідальність організації за вплив своїх рішеньта діяльності (а саме продукцію і послуги) на суспільство і навколишнє середовище, що реалізується через прозору і етичну поведінку, відповідає сталому розвитку та добробуту суспільству,

Рада Глобального Договору – це дорадчий орган, у якому беруть участь багато різних зацікавлених осіб, і який проводить щорічні збори (перші збори відбулися у червні 2006 року) з метою надання постійних стратегічних і політичних консультацій для ініціативи загалом, а також вироблення рекомендацій Управлінню Глобального Договору, учасникам та іншим зацікавленим особам.

Самміт лідерів – це засідання, що проходить кожні три роки (наступне відбудеться 27-28 червня 2007 року), у якому беруть участь вищі керівники усіх учасників Глобального Договору та інших зацікавлених осіб.

Управління Глобального Договору (УГД) – це підрозділ ООН, якому формально доручено надання підтримки та загального керівництва ініціативою Глобального Договору.

Соціальна (нефінансова) звітність - це документально оформлена сукупність даних організації, що відображає середовище її існування, принципи та методи співпраці з групами впливу, результати діяльності компанії в економічній, соціальній та екологічній сферах

Соціальна або нефінансова звітність - це звіти компаній, що включають інформацію не тільки про результати економічної діяльності, але соціальні та екологічні показники.