6.3. Міжнародні стандарти.

Міжнародні стандарти серії ISO 14000 – стандарти, розроблені Міжнародній організації по стандартизації, що встановлюють вимоги до систем екологічного менеджменту з тим, щоб дати організаціям певний інструмент для розробки політики і визначення завдань скорочення дії нанавколишнє середовище.

На даний час розроблено низку стандартів серії 14000, зокрема:ISO 14001 – «Системи екологічного менеджменту – специфікація ікерівництво з використання». Стандарт містить вимоги, які можна перевірити в ході аудиторської перевірки, що проводиться в цілях сертифікації відповідності стандарту ISO 14000.

Даний стандарт не оперує точними величинами і не встановлює абсолютних вимог до екологічної ефективності підприємства. Основна вимога – керівництво підприємства має прийняти на себе зобов’язання відповідно до своїх можливостей постійно покращувати екологічну ефективність підприємства. Для цього на підприємстві має бути виділено аспекти його діяльності, що впливають на навколишнє середовище, і побудована система управління такими аспектами.

Основні вимоги, відповідність яким означає відповідність стандартуISO 14001, такі:

1. Необхідність вироблення організацією екологічної політики – документа пронаміри і принципи організації.

2. Розробка процедур для визначення впливових дій на навколишнєсередовище і механізмів їх дотримання.

3. Розробка екологічних цілей і завдань компанії.

4. Розробка програми екологічного менеджменту.

5. Забезпечення роботи системи екологічного менеджменту достатнімилюдськими, технологічними і фінансовими ресурсами.

6. Розробка та додержання алгоритму проведення тренінгів для персоналу.

7. Розробка моніторингу основних параметрів тієї діяльності, яка можесуттєво впливати на навколишнє середовище.

8. Розробка положення про аудит системи екологічного менеджменту.

Відповідність зазначених вимог перевіряється в ході аудиторських перевірок, регламент яких описаний в стандартах ISO 14010, 14011/1, 14012.

Як випливає з вищенаведеного, стандарти ISO 14000 можна застосовувати для будь-якої організації, що прагне запровадити, підтримувати і покращувати систему екологічного менеджменту, незалежно від екологічних вимог, що офіційно діють в даній країні, і нормативів.

Разом із визнаними перевагами такого підходу є принаймні один недолік – стандарти ISO 14000 можуть створювати сприятливі умови для так званого «експорту забруднень» – перенесення шкідливих виробництв в країни, що розвиваються, і не мають суворих екологічних нормативів.

Відповідність стандартам ISO 14000 використовується в першу чергу для того, щоб продемонструвати клієнтам і громадськості відповідність системи екологічного менеджменту сучасним вимогам. Використанняцього стандарту дедалі більше стає практично необхідною умовою дляуспішного маркетингу продукції на міжнародних ринках. Але, нажаль,переважною рушійною силою, що змушує підприємства впроваджуватисистеми екологічного менеджменту, є необхідність отримання формальної сертифікації.

Проте побудова системи екологічного менеджменту відповідно до стандарту ISO 14001 може надавати й переваги, серед яких:

· поліпшення образу фірми у сфері виконання природоохороннихвимог;

· економія енергії і ресурсів, зокрема, що направляються на природоохоронні заходи за рахунок більш ефективного їхнього управління;

· збільшення вартості основних фондів підприємства;

· бажання ефективно оперувати на так званих ринках «зелених» продуктів;

· поліпшення системи управління підприємством;

· інтерес в залученні висококваліфікованої робочої сили.

Міжнародний стандарт із соціальної відповідальності ISO-26000.

Одним із головних принципів розробки міжнародного стандарту ізсоціальної відповідальності ISO-26000 є те, що він не буде сертифікований і буде добровільним для застосування.

Соціальна відповідальність сьогодні залишається абсолютно добровільним питанням, що означає відсутність норматизованих стандартів з їївпровадження і її дефініції відповідно.

Стандарт ISO 26000, соціальна відповідальність сьогодні представляє відповідальність організації за вплив своїх рішеньта діяльності (а саме продукцію і послуги) на суспільство і навколишнє середовище, що реалізується через прозору і етичну поведінку, відповідає сталому розвитку та добробуту суспільству, враховує очікування зацікавлених сторін, поширена в усій організації і не суперечить відповідному законодавству і міжнародним нормам поведінки. Уцій термінології ще є спірні моменти, головний з яких: про які міжнародні норми поведінки і відповідне законодавство йде мова. Міжнародними нормами поведінки вважаються стандарти чи моделі, що відповідають загальноприйнятим принципам міжнародного права, які можуть бути зазначеними і в міжнародних деклараціях, резолюціях, ікерівництвах.

Виходячи з вищенаведеного, прозора поведінка – це відкритість дійта впливів, а також готовність чітко, чесно і повно їх обговорювати з усіма зацікавленими сторонами і суспільством.

Виходячи з останньої, ще раз підкреслюю робочої, дефініції, можназнайти в чому однаковість і різність благодійності та КСВ. По-перше,соціальна відповідальність – це дійсно відповідальність за свої рішенняі діяльність, по-друге, в КСВ важлива поведінка та її вплив на майбутнє. По-третє, практика КСВ має відповідати очікуванням зацікавленихсторін і бути поширеною в організації, водночас як благодійність можебути рішенням однієї людини і поширена в рамках одного відділу.

В Україні Національний дзеркальний комітет створено у 2007 році –рік, коли Україна приєдналася до міжнародної спільноти з розробкистандарту.).