- •Дипломна робота аналіз фінансового стану підприємства
- •1.2. Склад і структура фінансових ресурсів підприємства
- •1.3 Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •1.4 Огляд законодавчих актів та літератури з теми дослідження
- •Розділ 2 Аналіз фінансового стану тов «Автоцентр-Ужгород»
- •2.1. Організаційно – економічна характеристика підприємства
- •2.2. Аналіз фінансового стану підприємства
- •Узагальнення інформації та автоматизація обліку фінансових результатів
- •3.1. Вдосконалення забезпечення платоспроможності
- •Розділ 3 Напрями покращення фінансового стану тов «Автоцентр-Ужгород»
- •3.2. Резерви покращення прибутковості тов «Автоцентр – Ужгород»
- •3.3. Перспективи використання інформаційних технологій у стабілізації фінансового стану
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 3 Напрями покращення фінансового стану тов «Автоцентр-Ужгород»
3.1. Вдосконалення забезпечення платоспроможності
Поляризація політичних сил, посилення радикалізму з ключових питань, збереження корупції, яка проникає в усі пори суспільства, посилення злиття політики та бізнесу, концентрація влади-власності, зростання невдоволення усім цим широких верств населення, коливання курсу іноземної валюти, ведення бойових дій на території країни – як вижити підприємствам в такій ситуації. У кризовий період основною задачею будь-якого підприємства постає адаптація до нових, складних і жорстких умов господарювання. Необхідною умовою подальшого функціонування підприємства в даному середовищі є підтримка платоспроможності як здатності виконувати свої зобов’язання у встановлений термін в повному обсязі.
Фінансовим керівникам для забезпечення платоспроможності необхідно в першу чергу, вирішити дві основні задачі:
Відновлення прибутковості основного виду діяльності;
Збалансування руху коштів [40,с.29].
Ці завдання є тактичними, і їх можна віднести до першого етапу підтримання на підприємстві платоспроможності. Реалізація цих завдань дозволить уникнути кризової тенденції у короткостроковому періоді.
Для підтримки платоспроможності підприємств у довгостроковий період необхідно ставити і вирішувати задачі стратегічної спрямованості. До таких задач слід віднести:
досягнення конкурентоспроможності підприємства;
ефективне вкладення власних і позикових засобів;
збільшення обсягів діяльності і освоєння нових ринків збуту продукції;
зниження ризиків утрати платоспроможності в довгостроковому періоді [433].
Таким чином, управління конкурентоспроможністю підприємства, проведення результативної маркетингової і ризикової політики, прибуткове вкладення вільних коштів і раціональне використання залучених ресурсів є основними напрямами досягнення платоспроможності підприємства на другому етапі подолання кризи неплатежів [433].
Отже, для забезпечення платоспроможності підприємства необхідно вирішувати короткострокові і довгострокові управлінські задачі (рисунок 3.1.)
-
Напрями забезпечення платоспроможності підприємства
-
Управління станом розрахункових операції
аналіз заборгованості
планування розрахунків за строками, обсягами, кредиторами;
облік грошових надходжень і платежів;
контроль за станом розрахункових операцій.
-
Тактичні напрями
(перший етап, реалізується у короткостроковій перспективі)
Стратегічні напрями (другий етап, реалізується у довгостроковій перспективі) |
-
- досягнення прибутковості;
- збалансування руху коштів
Забезпечення: - конкурентоспроможності; - стану ризикозахищеності; - зростання вартості; - маркетингових переваг. |
На зростання прибутку і позитивних грошових потоків впливають економічні процеси на макро – і макрорівнях, середел яких варто виділити наступні:
зміна попиту покупців на продукцію;
зміна виробництва і реалізації продукції у конкурентів;
можливість знизити витрати на виробництво і реалізацію продукції; можливість збільшити ціну на продукцію зі збереженням або збільшенням обсягів реалізації;
зміна ризикових позицій [24,с.50].
Для досягнення або відновлення прибутковості необхідно: по перше, зберегти досягнуті обсяги виробництва і реалізації продукції, по друге, прискорити оборотність активів, по третє, знизити заборгованість.
Прибутковість діяльності оцінюється показниками рентабельності, які були розраховані в роботі. Для вдосконалення забезпечення платоспроможності потрібно покращити саме ці показники. Їх можна досягти такими методами:
зростання обсягу виробництва і реалізації продукції: для цього необхідно повністю завантажити устаткування, максимально використовувати виробничу потужність підприємства, визначити нові ринки збуту і укласти угоди з новими торговими партнерами;
скорочення витрат на виробництво і реалізацію продукції:
а) скорочення змінних витрат: проведення переговорів з постачальниками сировини, матеріалів на предмет зменшення їх загальної вартості через систему знижок на оплату, отримання товарних кредитів, відстрочки платежів,
б) скорочення постійних витрат: для отримання швидкого ефекту від антикризових заходів звертаються маркетингові програми, дослідницькі розробки, адміністративні витрати.
Також необхідно провести аналіз методів нарахування амортизації і обрати оптимальний метод з урахуванням складних умов функціонування;
підвищення цін: слід врахувати платоспроможність покупців, попит на продукцію, тобто відносну еластичність попиту на продукцію за ціною [19,с.55].
Другим напрямом досягнення прибутковості у короткостроковому періоді є використання оборотних активів. Для цього потрібно провести оцінку ділової активності (таблиця 3.1.)
Таблиця 3.1.
Показники ділової активності ТОВ «Автоцентр-Ужгород» за 2011-2013 рр. [599]
Найменування показників |
Методика розрахунку показників |
Сутність показника |
Роки |
||
2011 |
2012 |
2013 |
|||
Оборотність активів (Оа) |
Оа = ЧВ/Асер, де ЧВ - чиста виручка, Асер - середня річна вартість активів |
Показує скільки грн. виручки від реалізації отримує підприємство на 1 грн., вкладену в активи |
6,36 |
4,75 |
3,45 |
Тривалість обороту дебіторської заборгованості у днях (Тдз) |
Тдз = ДЗ/ВРсер, Де ДЗ – дебіторська заборгованість, ВРсер – середня виручка від реалізації за день
|
Показує ефективність оплати за продукцію, що відвантажена покупцеві. Чим менше показник, тим швидше здійснюється оплата. |
5,66 |
3,26 |
3,96 |
Тривалість обороту запасів товарно-матеріальних цінностей у днях (Тз) |
Тз =Зтмц/Ссер, Де Тз – запаси товарно-матеріальні цінності, Ссер – середня собівартість продаж за день |
Показує середню кількість днів, протягом яких кошти перебувають у запасах. |
62,34 |
81,44 |
105,98 |
Відповідно до розрахунків підприємство за 2011 р. на одну грн., вкладену в активи отримало 6,36 грн., 2012 р. – 4,75 грн., 2013 – 3,45 грн. Спостерігається зменшення оборотності активів, що негативно впливає на платоспроможність підприємства. Термін оплати за продукцію зменшився на 1,3 дні – це позитивний показник для покращення платоспроможності. Тривалість обороту за цей період збільшилась на 43,64 дні, що негативно впливає на платоспроможність підприємства.
Прискорення оборотності для підвищення ефективності використання коштів можна здійснювати такими методами:
скорочення запасів товарно-матеріальних цінностей: досягається через синхронізацію обсягів поставок запасів і обсягів виробництва (продажу) продукції;
підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю: для зменшення втрат від відволікання оборотних коштів у дебіторську заборгованість необхідно:
організувати, координувати і контролювати процес проведення боргових зобов’язань;
переглянути кредитну політику відносно покупців продукції;
контролювати розрахункові операції за сумнівними, простроченими заборгованостями;
забезпечити своєчасну інкасацію боргу;
забезпечити реструктуризацію дебіторської заборгованості;
визначення надійності покупців продукції;
підвищення ефективності управління необоротними активами: з метою скорочення витрат доцільними є наступні заходи:
реалізація обладнання, яке не використовується у виробничому процесі;
оренда обладнання замість купівлі;
вибір оптимального методу нарахування амортизації, який дозволив би скоротити витрати підприємства і зменшити розмір оподатковуваного прибутку [47].
Третім напрямом досягнення прибутковості визначено зниження заборгованості. Для оцінки заборгованості є два основних показники леверидж і тривалість обороту кредиторської заборгованості (таблиця 3.2.,додатки 10,11).
Відповідно до таблиці 3.2. можна сказати, що в 2011 р. на 1 грн. вкладену власником у бізнес припадає 4,99 грн. активів підприємства., 2012 р. – 10,98 грн., 2013 р. – 0,79 грн. Станом на 2013 р. підприємству в середньому потрібно сплачувати кредиторську заборгованість один раз в квартал.
Таблиця 3.2.
Показники заборгованості, що використовуються для оцінки поточного стану підприємства ТОВ «Автоцентр-Ужгород» за 2011-2013 рр. [59]
Найменування показників |
Методика розрахунку показників |
Сутність показників |
2011 рік |
2012 рік |
2013 рік |
Леверидж (Л) |
Л=З/ВК, де З – зобов’язання, ВК - власний капітал |
Показує скільки грн. активів підприємства припадає на 1 грн. вкладену власником у бізнес. Чим більший показник тим більше активів фінансується не власним капіталом, а заборгованістю. |
4,99 |
10,98 |
0,79 |
Тривалість обороту кредиторської заборгованості у днях (Ткз) |
Ткз = КЗ/Зсер, де КЗ – кредиторська заборгованість, Зсер - середній обсяг закупівлі за день. |
Оцінює середній період протягом якого підприємству необхідно сплатити кредиторську заборгованість. |
52,17 |
44,34 |
91,74 |
Скорочення заборгованості, недопущення заборгованості платежів свідчить про фінансову надійність підприємства, про довіру зі сторони кредиторів.
Залежність прибутковості підприємства можна визначити рівнянням: Рвк=РпхОахЛ,
на 2011 рік. Рвк =0,74х6,36х4,99=35,43,
на 2012 рік. Рвк =0,64х4,75х10,98=33,37,
на 2013 рік. Рвк =0,79х3,45х0,79=2,15
де Рвк – рівень рентабельності власного капіталу,
Рп – рентабельність продаж.
Це означає , що для забезпечення платоспроможності в період кризи у короткостроковій перспективі фінансовим керівника підприємства необхідно вирішувати задачу підвищення прибутковості діяльності, враховуючи взаємопов’язаність і взаємозалежність показників: рентабельність – обіговість - заборгованість.
Збалансування руху коштів як друга тактична задача, що вирішується для підтримки платоспроможності підприємства, досягається через узгодженість вхідних і вихідних грошових потоків у часі, за обсягом і видами економічної діяльності, дотримання політики економії коштів і спрямування вільних грошей в період макроекономічних спадів виключно на виробничі цілі [40,с.31].
У процесі операційної діяльності слід зосередити увагу на підвищенні ефективності систем збуту продукції, раціональному використанню виробничих ресурсів. Актуальними залишаються питання підвищення продуктивності праці і якості продукції.
Кошти від інвестиційної діяльності необхідно також спрямувати на виробничі цілі, забезпечивши їх вивільнення з неефективних інвестиційних програм.
Фінансова діяльність у період кризи уповільнюється через складність отримання кредитних ресурсів. Фінансовий баланс приватного сектору, або різниця між заощадженнями та інвестиційними втратами, збільшився з – 200 млрд. дол. У 2011 р. до + 1 трильйона дол. у 2012 році (П.Кругман). Таку ситуацію П.Кругман пов’язує з пасткою ліквідності, коли внаслідок наближення процентних ставок до нульового рівня стає вигіднішим просто сидіти на мішку з грошима, ніж позичати їх іншим людям. У цей період необхідно оптимізувати структуру капіталу, джерела та умови залучення власних і обігових коштів. З цією метою слід впроваджувати заходи з реорганізації кредитної заборгованості, перегляду дивідендних виплат, реструктуризації наявних кредитів.
Серед заходів забезпечення платоспроможності підприємства слід розрізняти тактичні (короткострокові) напрями і стратегічні (довгострокові). Основними завданнями у процесі реалізації тактичних напрямів є відновлення прибутковості основного виду діяльності і збалансування руху коштів. Довгострокові напрямки, які безпосередньо впливають на стан розрахункових операцій, повинні бути направлені на збереження конкурентних позицій підприємства, підвищення ефективності маркетингової діяльності, раціоналізацію структури капіталу, з урахуванням впливу ризику на впровадження перспективних проектів [34,с.412].
Відновлення прибутковості є комплексним завданням при забезпеченні платоспроможності підприємства. Його вирішення потребує дотримання принципу оптимальності і урахування взаємопов’язаності показників рентабельності, обіговості та заборгованості. Збалансування руху коштів у короткостроковому періоді досягається узгодженістю грошових потоків за операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю у часі і за обсягами при реалізації заходів зі скорочення витрат і зростання грошових надходжень.
