Звукові порогові відчуття

Фізичне поняття про звук характеризується такими параметрами, як частота коливань, звуковий тиск і інтенсивність звуку. Частота коливань звуку вимірюється в герцах (Гц).

Звукова енергія, що проходить за 1 секунду через 1 м² площини, називається інтенсивністю звуку і вимірюється у Вт/м².

Область звукового сприйняття обмежується так званими порогами, абсолютна величина яких залежить від частоти коливань звуку,

Мінімальна величина звукової енергії, що ледве сприймається вухом як звук, називається слуховим опорним порогом чутливості.

Верхня межа - це поріг больового відчуття, коли енергія звуку переходить у больове подразнення слухового аналізатора.

Саме низьке значення порогів має місце у діапазоні частот 1000- 5000 Гц. Для стандартної звукової тональності прийнята частота 1000 Гц.

Всі практично виміряні рівні звукового сприйняття знаходяться при частоті 1000 Гц у діапазоні від 0 (поріг відчуття) до 140 дБ (больовий поріг).

Отже, рівень звукового тиску 140 дБ - поріг переносимості рівня звуків. Звукові відчуття оцінюються за порогом дискомфорту (поява відчуття лоскотання, дотику, слабкого болю у вусі).

Суб'єктивно величина звуку, що сприймається називається гучністю. Гучність є функцією інтенсивності звуку, частоти і часу дії, фізіологічних особливостей слухового апарату.

Рівень інтенсивності звуку використовують для акустичних розрахунків, а рівень звукового тиску для оцінки його дії на організм людини.

Ступінь небезпеки виробничого шуму на організм людини

Зниження слуху на 10 дБ практично непомітне, на 20 дБ ледь помітне, а більше 20 дБ вже стає серйозною проблемою. Воно розвивається повільно і поступово збільшується зі стажем роботи у даній професії.

Під дією інтенсивного шуму, зміни зі сторони нервової системи виникають значно швидше, ніж розвиток патології слухового аналізатора.

У працюючих домінують скарги на головний біль, несистематичне головокружіння, зниження пам'яті, підвищення втоми, емоційну нестійкість, порушення сну, серцебиття, болі в області серця і т. ін.

У працюючих шумових професій досить часто виявляється шлункова дисфункція, порушення евакуаційної функції, зміна кислотності шлункового соку.

За даними деяких літературних джерел, у робітників шумових професій підвищується рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (у 1,2 - 1,3 рази).

Встановлено, що слуховий аналізатор через центральну нервову систему пов'язаний з різними життєво важливими органами людини, тому шум чинить вплив на весь організм, особливо якщо врахувати те, що звукові коливання людина сприймає не лише через органи слуху, а й через кістки черепа (так звана кісткова провідність).

Акустичний напрямок боротьби з шумом

Рівень шуму у виробничих приміщеннях може значно підвищуватись через його відбиття від огороджувальних конструкцій та обладнання. Для зменшення частки відбитого звуку застосовують спеціальну обробку приміщень, яка зводиться до облицювання внутрішніх поверхонь звукопоглинаючими матеріалами. Чим більше звукової енергії поглинається, тим менша частка її буде відбиватися назад у приміщення.

Методи боротьби з шумом, що має аеродинамічне до шуму, важливе значення має диспансерне спостереження за робітниками, що працюють перший рік в умовах шуму.

До медичних засобів профілактики відноситься щоденне вживання вітамінів курсом 2 тижні з перервою в один тиждень. За думкою гігієністів це має сприяти підвищенню опірності організму працюючих до негативної дії шуму.

Для підвищення цього ефекту рекомендується працюючим шумних виробництв використовувати санаторно-курортне лікування, відпочинок у пансіонатах, а також у кімнатах психологічного розвантаження.

Тільки планомірне проведення оздоровчих заходів технологічного, технічного, організаційного і медико-профілактичного характеру може покращувати умови праці і підвищувати працездатність працюючих в умовах шумної виробничої діяльності.

Лекція 10.

УЛЬТРАЗВУК ТА ІНФРАЗВУК

Ультразвуком називають механічні коливання пружного середовища з частотою, що перевищує верхню границю чутливості-20кГц.

Ультразвук має єдину природу зі звуком ті однакові фізико- гігієнічні характеристики, а відтак оцінюється за частотою коливань та інтенсивністю. Специфіка ультразвуку полягає в тому, що він поширюється спрямованими пучками, через велику частоту та малу довжину хвиль, створює великий ультразвуковий тиск.

Одиницею вимірювання інтенсивності ультразвуку є Ватт на квадратний сантиметр (Вт/см²)

У гігієнічній практиці інтенсивність ультразвуку(рівень ультразвукового тиску) оцінюється у відносних одиницях -дБ.