- •Розділ 2 представлення та методи моделювання течій
- •2.1. Види потоків рідини і способи їх представлення
- •2.2. Рівняння Нав'є-Стокса
- •Застосування
- •2.3. Гідродинаміка згладжених часток
- •2.4. Метод решітчастих рівнянь Больцмана
- •Рівняння Больцмана
- •Метод решітчастих рівнянь Больцмана для двовимірної девятишвидкісної моделі d2q9
- •Висновки
Метод решітчастих рівнянь Больцмана для двовимірної девятишвидкісної моделі d2q9
Для
опису моделі решітки в залежності від
розмірності задачі і від набору можливих
наборів швидкостей вводиться позначення
виду
,
де
– розмірність
фізичного простору,
– число
можливих
швидкостей.
Найбільш
поширеною моделлю для двовимірних задач
гідродинаміки є девятишвидкісна модель
.
На рис.
1 показані рівномірна сітка в прямолінійних
координатах (з розміром комірки
)
і можливі напрямки швидкостей
,
де
– індекс напрямку.
Швидкість
означає, що частка перебуває в стані
спокою.
Рис. 2.8 Можливі вектора швидкості частинок в методі решітчастих рівнянь
Больцмана для двовимірної девятишвидкісної моделі
Визначивши
базову швидкість в комірці як
,
де
– величина кроку за часом, отримаємо,
що величини швидкостей
,
а
величини
швидкостей
.
Компоненти
швидкостей, таким чином, дорівнюють або
0, або
.
Решітчасте рівняння Больцмана:
(11)
де
.
Один крок за часом складається з двох етапів: спочатку відбувається перенос, схема якого представлена на рис. 2.9, а потім релаксація до рівноважної функції розподілу.
Рис. 2.9 Перенесення функцій розподілу за крок часу
Рівноважна функція:
(12)
де
– вагові коефіцієнти і визначаються
вони так:
Щільність рідини і швидкість обчислюються за формулами:
З решітчастих рівняння Больцмана для моделі за допомогою розкладання Чепмена-Енскога можна вивести систему рівнянь Нав'є-Стокса.
Вирішуване дискретне рівняння (11) і функцію розподілу (12) розкладають в ряд за ступенями малого параметра – кроку за часом. Використовуючи тільки перші два члени розкладання рівняння, можна отримати рівняння для гідродинамічних величин:
Воно відрізняється від рівнянь Нав'є-Стокса для нестиснутої рідини на величину другого порядку по кроку за часом, а також на величину другого порядку малості по параметру, який в термінах цього методу історично прийнято називати числом Маха (M), хоча за змістом він є числом Куранта.
Параметр
розраховується за формулою:
(13)
де – масштаб швидкості завдання,
– базова
швидкість.
Кінематична в'язкість рідини в моделі визначена через параметр релаксації, розмір сітки і часовий крок:
(14)
Рішення
фізичної задачі при числі
,
де – характерна швидкість,
– масштаб
довжини,
-
кінематична в'язкість, у рамках цього
методу проводиться наступним чином: у
першу чергу вибирається розмір комірки
і задається параметр релаксації
(від 0.5 до 2). На їх основі за формулою
(14) розраховується часовий крок
і визначається базова швидкість
.
Потім необхідно перевірити, що параметр
,
розрахований за формулою (13), при такому
виборі розміру комірки буде досить
малий (параметр М
повинен
бути не більше 0.1).
При
необхідності параметр
можна зменшити або подрібнивши сітку,
або зменшивши параметр релаксації,
однак це може призвести до нестійкості
(самим «безпечним» значенням є значення
,
що відповідає максимальному значенню
).
