3. Методики спостереження й експертної оцінки інтерпретації. Ситуаційний тест.

У соціальній психології досить часто використовуються методики дослідження міжособистісних відносин, у яких акцент робиться на об'єктивний і великий опис інтеракції, що згодом інтерпретується, виходячи з визначених теоретичних поглядів. На відміну від попереднього класу методик тут дослідник має справу з менш однозначним і менш контекстуальним психологічним матеріалом; його інтерпретація більш інтегративна, більш залежна від психологічної теорії, на яку спирається дослідник. Зміст схеми спостереження залежить від теоретичної орієнтації психолога і специфіки розв'язуваних прикладних задач. Все-таки у своїй більшості вихідними точками відліку служать ситуативні детермінанти поведінки, гештальти транзакцій.

Формально процедури реєстрації поведінки відрізняються одна від другої за низкою параметрів: реєстрування дискретних реакцій - реєстрування реакцій визначених загальних категорій; постійне реєстрування поведінки - вибіркове; реєстрування поведінка в ізоляції - реєстрування реакцій у контексті попередніх або наступних подій.

Одна з найвідоміших методик реєстрації міжособистісних відносин належить Р. Бейлсу (Bales R., 1970), який розробив схему, що дозволяє за єдиним планом реєструвати різні види інтеракції в групі. За цією ж схемою спостерігач може кодувати кожну взаємодію в будь-якій малій групі за 12 показниками, що об'єднані в чотири більш загальні категорії: область позитивних емоцій, область розв’язання проблем, область постановки проблем і область негативних емоцій. Завдяки такій формалізованій процедурі спостереження можна визначити різні рівні групової динаміки, статус і роль учасників взаємодії тощо. Наприклад: людина, що одержала високий бал в області розв’язання проблем, розглядається як діловий лідер, а в області позитивних емоцій - як емоційний лідер. Схема Р. Бейлса і її критика докладно описані в літературі (Ольшанский В. Б., 1981; Андрєєва Г. М., 1980).

4. Діагностика індивідуально-особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні відносини.

Для діагностики міжособистісних відносин важливо виділити ті індивідуально-особистісні властивості учасників інтеракції, що впливають на процес спілкування. Створено тести і шкали для виміру таких властивостей, як стиль лідерства, авторитарність, сумісність, тривожність, особистісні цінності і т.ін. Усі шкали перелічити неможливо, їх дуже багато, тому що більшість дослідників і практиків будують їх, виходячи зі своїх задач і конкретної ситуації. Існують спроби об'єднати різні шкали у великі психологічні опитувальники, підготувати спеціальні батареї тестів для вивчення міжособистісних відносин. Ми більш докладно зупинимося на двох тестах: Каліфорнійському психологічному опитувальнику особистості і методиці Т. Лірі.

Каліфорнійський психологічний опросник особистості (СРІ) був розроблений за принципом ММРІ наприкінці 60-х років американським психологом Дж. Гоухом (Gough Н., 1960). Ціль цього опитувальника - «передбачати, що люди скажуть або зроблять у визначеній ситуації, а також спрогнозувати, що інші скажуть про них». На відміну від ММРІ, СРІ призначений для здорових людей і виявляє не патологічні, а скоріше соціально-психологічні характеристики особистості.

Опросник складається з 480 тверджень, на які випробуваному треба відповісти «так» або «ні». Більшість питань, 200 з яких узяті з ММРІ, стосуються типової поведінки, повсякденних почуттів, думок і установок випробуваного. Підраховані відповіді переносяться на аркуші зі стандартними нормами за 18 шкалами опитувальника, і будується профіль особистості. Шкали опитувальника при інтерпретації поєднуються в чотири групи.

Шість шкал, що входять у першу групу, вимірюють врівноваженість, самовпевненість і адекватність у міжособистісних відносинах. Це шкали домінантності, здатності придбати соціальний статус, соціальність, товариськість, самоприйняття і почуття благополуччя.

Друга група шкал виявляє зрілість і соціалізацію особистості, її відповідальність і міжособистісні цінності. У неї включені також шість шкал: відповідальності, досягнутої соціалізації, самоконтролю, толерантності, сприятливого враження і звичайності.

У третю групу включені три шкали: досягнення через конформність, досягнення через відстоювання своєї незалежності, інтелектуальної ефективності.

До четвертої групи входять три шкали: психологічність, гнучкість і жіночість. Три шкали з названих вище: почуття благополуччя, сприятливого враження і звичайності - дозволяють визначити щирість відповідей випробуваних, хоча результати за ними теж інтерпретуються.

При факторизації опитувальника звичайно виділяють п'ять факторів, що за змістом не збігаються з виділеними автором тесту чотирма групами шкал. Це (а також висока кореляція шкал між собою) говорить про значну надмірність 18 показників, що є слабким місцем опитувальника.

Які психологічні характеристики вимірює СРІ? На думку автора цього тесту, 18 шкал являють собою вимірювальні характеристики, добре валідизовані і достовірні. Так, для валідизації першої шкали, названої «домінантність», були опитані дві групи студентів, які характеризуються як не домінантні. Їхні відповіді і дали можливість приписати ту чи іншу «вагу» відповіді на питання. В іншому дослідженні було підтверджено, що високодомінантні студенти одержують більше балів при відповідях на питання по шкалі, ніж низькодомінантні, і ця різниця статистично значима. Крім того, було показано, що результати тестування за допомогою шкали домінантності корелюють з оцінкою домінантності самих членів групи. За подібною схемою були валідизовані й інші шкали. Для більш тонкої інтерпретації шкали додається список особистісних якостей, що характеризує людей з високими і низькими показниками за цією шкалою. Так, навіть за однією із шкал достовірності відповідей - шкалі «звичайності» - людина, що отримала високий показник, характеризується як «залежна, ввічлива, тактовна, щира, терпляча, стійка, реалістична, чесна тощо». Людина, що отримала низький показник, характеризується як «нетерпляча, постійно мінлива, складна, схильна до уяви, безладна, нервова, стомлена, розгублена, підступна, неуважна, забудькувата та ін.». Такі переліки особистісних якостей даються за кожною із 18 шкал. Вони охоплюють різні сфери людської поведінки, які навіть іноді і перекриваються, що показує факторний аналіз опитувальника.

Незважаючи на свої слабкі місця (вони схожі і на недоліки ММРІ), СРІ є кращим опитувальником такого типу, що допомагає діагностувати ті особистісні властивості, які впливають на міжособистісні відносини. Інтерпретація результатів проводиться більш побутовою мовою, а не на спеціальних психологічних термінах, що дозволяє легко використовувати отримані результати в психологічній практиці. СРІ перекладений на різні мови, ведеться широка робота з його удосконалення і валідизації. Можливий також переклад відповідей за СРІ на інші шкали, наприклад, скорочений варіант ММРІ, список особистісних переваг Едвардса, шкала тривожності Тейлора і деякі інші. За допомогою СРІ були отримані добрі результати в прогнозуванні таких критеріїв, як дитяча злочинність, успішність школярів старших класів, успішність оволодіння багатьма сферами професійної діяльності.

Міжособистісні відносини мають складну структуру, вони пронизують різні рівні організації особистості. Тому навряд чи, використовуючи один, навіть добре розроблений, тест, можна цілком розкрити людські відносини.

Одну з таких спроб створити системну батарею тестів для діагностики міжособистісних відносин індивіда зробили Т. Лірі і його співробітники (Leary Т., 1958). Вона включає три методики для діагностики міжособистісних відносин в індивіда на чотирьох рівнях. Результати усіх вимірів переводяться в так звану дискограмму - коло, складене з восьми психологічних тенденцій (октант). Вони певним чином орієнтовані щодо двох головних осей у міжособистісних відносинах. На думку Т. Лірі, це: домінування -підпорядкування і дружелюбність - агресивність. Октанти містять у собі якості, що характеризуються наступними психологічними тенденціями: 1) тенденція до лідерства - владність - деспотичність; 2) впевненість у собі - самовпевненість - самозакоханість; 3) вимогливість - непримиренність - жорстокість; 4) скептицизм — упертість - негативізм; 5) поступливість - лагідність - пасивна підлеглість; 6) довірливість - слухняність - залежність; 7) доброзичливість – несамостійність - надмірний конформізм; 8) чуйність - безкорисливість - жертовність.

Перший рівень особистості - рівень публічного міжособистісної поведінки - вимірюється за допомогою 8 шкал ММРІ, а отримані результати переводяться у 8 октант дискограми. Другий рівень - образ себе й інших - вимірюється спеціально для цього створеним списком особистісних якостей, що складається з 128 прикметників. Цей список і короткий опис методики приведені в книзі під ред. Г. В. Васильченко «Загальна сексопатологія» (М., 1977) (див. також: Максимов С. В., 1984; Собчик Л.Н., 2002). Третій рівень- рівень несвідомого й особистісних символів - вимірюється 10 картинками ТАТ. Випробуваного просять описати двома реченнями кожну картинку. Четвертий рівень - свідомий ідеал - вимірюється заповненням того ж списку особистісних якостей, випробуваного просять відповісти, яким би він хотів бути.

Таким чином, здійснюється оцінка особистості по 8 головних психологічних тенденціях на різних рівнях організації особистості.

Незважаючи на всю продуманість батареї тестів, залишається незрозумілим, як співвідносити різні рівні між собою (особливо рівень несвідомого й особистісних символів), не вистачає даних для стандартизації всієї батареї тестів, для кількісного зіставлення результатів. Тому поширення одержала не сама батарея тестів, а список особистісних якостей, що широко використовується всіма психологами.

Найчастіше на практиці в галузі міжособистісних відносин використовуютьсяі різні шкали. Це, насамперед, шкала на сумісності В. Шутца, що спирається на його теорію фундаментальних орієнтацій в міжособистісних відносинах (Schutz W., 1958; Ольшанский В. Б., 1981). Орієнтації виражаються в бажанні або уникненні: 1) включитися в контакт, 2) установити контроль і впливати на міжособистісні відносини, 3) бути емоційно прив'язаним і любити. Часто використовуються різні шкали, побудовані за принципом семантичного диференціала (Osgood Ch., 1957;. Ядов В. А., 1979), шкали Фидлера і Кейссела для виявлення стилю лідерства (1965), картки М. Рокича для виявлення ціннісних орієнтації (Гоштаутас А., 1979) і ряд інших шкал.

Узагальнюючи сказане, можна стверджувати, що один з можливих шляхів діагностики міжособистісних відносин лежить у виявленні тих індивідуальних якостей і властивостей, що впливають на самі відносини. Існують різні вербальні шкали для виявлення тієї або іншої властивості. Що стосується більш загальної методики, то більшість авторів сходяться в тому, що покищо найкращою методикою для даної області є Каліфорнійський психологічний опитувальник особистості (СРІ). Він може бути використаний для розв’язання найрізноманітніших задач як наукового дослідження, так і психологічної практики.