2. Суть процесу навчання. Двосторонній характер процесу навчання. Функції навчання. Мотиви учіння. Основні етапи оволодіння знаннями.

Навчання - цілеспрямований процес взаємодії учителя і учнів, спрямований на оволодіння знаннями, уміннями і навичками, розвиток їхніх інтелектуальних можливостей, озброєння методами самостійної пізнавальної діяльності.

Навчання характеризується:

● За суттю своєю навчання завжди передбачає активну пізнавальну діяльність учнів, тобто навчання - це пізнавальний процес. Воно йде тим же шляхом, що й пізнання - від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Спільне між цими процесами те, що обидва вони пізнавальні, що вони проходять шлях від незнання до знання. Водночас слід враховувати принципові відмінності:

а) учень пізнає суб'єктивно нове, тобто те, що не пізнано лише ним;

б)У процесі пізнання здобуваються зазвичай тільки нові знання, а навчання передбачає ще й формування умінь і навичок.

в) У навчанні забезпечується прискорений темп пізнання явищ об’єктивної дійсності, учні пізнають науку у спрощеному вигляді. Протягом року учень може засвоїти те, до чого людство йшло десятки, сотні років.

● Навчання - двосторонній процес спільної діяльності вчителя –це передача учням певного обсягу знань, а також керівництво навчально – пізнавальною діяльністю, співпраця з учнями задля реалізації поставленої мети.

і учнів – це система пізнавальних дій учнів спрямованих на розв′язання навчально – виховних завдань , формування світогляду, вольових рис характеру . (розкрити)

● Формування соціально-значимих якостей учня неможливі без реалізації основних функцій навчання: освітньої, розвиваючої і виховної.

Зміст освітньої функції складає знання, уміння і навички, якими оволодіває учень в процесі навчання.

Знання-основний компонент освіти. Вони узагальнюють в собі накопичений досвід людства у вигляді фактів, правил, висновків.

Уміння - здатність належно виконувати певні дії на основі набутих знань і навичок.

Навички - точна, безпомилкова діяльність, яка після багаторазового повторення стає автоматичною.

Зміст виховної функції - формування поглядів, переконань, моральних, естетичних, фізичних якостей. Реалізація виховної функції викладає основи всебічного розвитку особистості.

Розвиваюча функція - розвиток формування пізнавальних, психічних процесів і властивостей особистості, логічних прийомів, операцій, суджень, умовисновків, всі функції нерозривно пов'язані між собою.

Всі функції реалізуються у освітній, розвиваючій, виховній меті уроку.

● Будь-який процес - є рух. Процес навчання - теж рух, рух учіння під керівництвом вчителя. Рухають цей процес - суперечності. Основне протиріччя - є рушійною силою процесу навчання, виникає між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і станом освіти в даний період. Велике значення в навчальній діяльності учнів мають мотиви.

● Мотив - це спонукальна причина дій і вчинків людини (те, що штовхає до дії). Основою їх є різноманітні потреби людини. Є різні підходи до класифікації мотивів:

1). Позитивні, нейтральні, негативні (розкрити)

Завдання вчителя - формувати позитивні мотиви. Основою для формування позитивних мотивів є навчальна діяльність, розвиток пізнавального інтересу. Л.М.Толстой: „...для того, щоб учень навчався добре, треба, щоб він навчався з бажанням".

Для цього необхідно:

- створювати проблемні ситуації;

- використовувати захоплюючі елементи, дидактичні ігри;

- організовувати творчу роботу;

- спиратись на особистий досвід учня;

- змінювати види роботи та багато інших умов розвитку пізнавального інтересу тощо.

2). Позитивні мотиви бувають:

А) пізнавальні, соціальні, професійно-ціннісні, меркантильні, спонукальні.

Б) - зовнішні - внутрішні

● Так як процес навчання є видом пізнання і йде від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики, то він має пройти певні етапи:

1.Сприймання – відображення в свідомості людини окремих властивостей предметів та явищ, діючих в цей момент на органи відчуття

2. Розуміння (осмислення) мислительний процес, спрямований на виявлення істотних рис, властивостей і зв’язків предметів, явищ і подій, це проникнення у їх сутність, встановлення зв'язків між частинами цілого, між фактами і процесами, з'ясування причин, що зумов­люють те чи інше явище.

3. Узагальнення і систематизація передбачає виділення та об’єднання загальних значних рис предметів та явищ, перехід від окремого до загального.

Систематизація – мислительна діяльність, в процесі якої знання про об'єкти, що вивчаються, організуються в певну систему на основі обраного принципу. Та це можливо лише за умови достатньої розумової праці на попередніх етапах навчальної діяльності.

4. Закріплення знань, умінь, навичок – спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння навчального матеріалу, перенесення в нові ситуації.

5. Застосування виконанні різноманітних вправ, розв’язуванні задач...

(розкрити на прикладі уроків)