Парасюк Остап Стеранович
(20.12.1921-22.11.2007)
Фізик-теоретик і математик, академік АН УРСР (1964). Народився в с. Білка (тепер Львівської області). Закінчив у 1947 році Львівський університет. У 1949-1966 рр. працював в інституті математики АН УРСР. У 1966- 1988рр. – завідувач відділу математичних методів; з 1988р. – радник при дирекції Інституту теоретичної фізики АН УРСР. Водночас з 1957р. – професор Київського університету. У 1966- 190рр. – академік - секретар відділу АН УРСР.
Дослідження стосуються найактуальніших математичних проблем сучасної квантової теорії поля, а також теорії пружності та пластичності. Розвинув і обґрунтував теорію віднімань нескінченостей у квантовій теорії поля, отримав повне розв’язання проблеми аналітичної регуляризації розбіжних інтегралів квантової теорії поля (метод Боголюбова- Парасюка – Хеппа), вивів теореми Редже про аналітичні й асимптотичні властивості амплітуди розсіяння з класичних теорем теорії степеневих рядів.
Лауреат премії імені М.М. Крилова (1982). Заслужений діяч науки і техніки України (1992).
Цегельський Роман Михайлович
(13.07.1882-03.10.1956)
Фізик, професор, доктор філософії, дійсний член НТШ з 1914 року. Народився у м. Кам’янка – Бузька (тепер Львівської області). Роман Цегельський – син Михайла Цегельськогоцерковного і громадського діяча Галичини,одного із засновників товариства «Просвіта». Навчався у Львівському, Празькому та Чернівецькому університетах. У 1904 – 1911рр. вчителював в українській гімназії Тернополя, а в 1905-1914рр. – у Чернівцях. У 1911р. здобув ступінь доктора філософії у Чернівецькому університеті, переїхав до Львова і працював професором гімназії. Один з організаторів українського таємного університету у Львові, який працював протягом 1919-1925рр. Цегельський читав у цьому університеті дослідну фізику. У 1930 році був обраний секретарем НТШ (Львів). З 1944р. – завідувач кафедри фізики, доцент Львівського педінституту і одночасно професор фізики Львівського університету.
Наукові праці стосуються магнетизму, релятивістської динаміки Ейншейна, атомної фізики. У 1937р. виступив на VI з’їзді українських природодослідників та лікарів у Львові з доповіддю «Фізичні проблеми найновіших часів».
Автор ряду популярних книжок з фізики, хімії,математики.
Носенко Анатолій Єрофійович
(н. 30.09.1940)
Фізик, кандидат фізико-математичних наук (1970), доцент(1973), доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1991), академік АН вищої школи України (1992). Закінчив фізичний факультет Львівського університету (1962), аспірантуру (1967). У 1967-1968рр. – інженер; у 1968-1971рр.- старший науковий співробітник проблемної Науково-дослідної лабораторії росту і дослідження фізичних властивостей кристалів та асистент кафедри фізики напівпровідників Львівського університету. Протягом 1971-1974 рр. – викладацька робота в Республіці Малі (Бамако). Упродовж 1974-1990рр.- доцент; у 1990-2001рр. – професор кафедри фізики напівпровідників. У 1974- 1987рр. – начальник Науково-дослідного сектора Львівського університету; з 2001р. виїхав у США.
Наукові праці стосуються фізики матеріалознавства кристалів та плівок сполук складних оксидів, люмінесцентних та сцинтиляційних матеріалів, спектроскопії кристалів, дефектоутворення в оксидах. Заснував Науково-дослідну лабораторію окисних кристалів та створив науково школу в галузі фізики кристалів складних оксидів.
Автор майже 190 наукових праць, 12 авторських свідоцтв, керівник 9 кандидатських дисертацій.
