Ясній Петро Володимирович

(12.08.1952)

Учений у галузі матеріалознавства, доктор технічних наук (1991), професор (1996), ректор Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя. Народився в с. Кутище Бродівського району Львівської області. Закінчив Львівський політехнічний інститут (1973). У 1973 - 1974 рр. - інженер-технолог Ужгородського машинобудівного заводу; у 1975-1976 рр. - інженер, молодший науковий і старший науковий співробітник науково-дослідного сектора Тернопільської філії Львівського політехнічного інституту. З 1977 р. - аспірант Інституту проблем міцності АН Українського РСР ( тепер інститут проблем міцності НАН України, Київ); протягом 1980-1992 рр. - молодший науковий і старшй науковий співробітник цього інституту.

У 1993-2007 рр. - проректор з наукової роботи Тернопільського політехнічного інституту (з 1996 р. - Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пуюля). З 1999р. - керівник Центру інформаційних технологій університету, до складу якого входять: перша в Україні регіональна академія від фірми Cisco System (США) у галузі комп'ютерних мереж; регіональні центри з підготовки сертифікованих фахівців за програмами Mikrosoft IT Academy, SUN Microsystem; сертифікаційний центр від Віртуального європейського університету; навчальна лабораторія від фірми Schneider-Electric (Франція).

Основні наукові здобутки стосуються галузі механіки руйнування Наукові дослідження стосуються розробки методів прогнозування впливу тривалого навантаження на стійкість і довговічність конструкційних матеріалів. П. В. Яснієм запропоновано модель поширення тріщини при циклічному навантаженні, яка дозволяє прогнозувати її стабільне й нестабільне поширення з урахуванням впливу історії навантаження. Пояснено природу руйнування сталі корпусів атомних реакторів і запропоновано методику прогнозування впливу історії навантаження на в'язкість руйнування конструкційних матеріалів. Під керівництвом П. В. Яснія розроблено методики оцінки довговічності елементів конструкцій з урахуванням експлуатаційного спектру навантаження.

Очолював ряд міжнародних наукових проектів. Зокрема, був одним з координаторів міжнародного проекту PLAN EAST за участі 16 європейських країн із продовження ресурсу обладнання теплових електостанцій, керівником українсько-словенського проекту з проблем оцінки довговічності елементів зварних з'єднань.

Петро Володимирович - автор понад 200 наукових праць, у т.ч. монографій та 10 патентів на винаходи.

Головний редактор (з 2007 року) наукового журналу "Вісник Тернопільського державного технічного університету", член редколегій багатьох українських наукових журналів.

Стасів Остап Олександрович

(01.01.1903-19.02.1985)

Кристалофізик, дійсний член НТШ з 1936 року. Народився в с. Борщовичі (тепер Пустомитівського району Львівської області). З 1921 р. навчався на природничому відділі філософського факультету Вільного Українського університету у Львові, одночасно з осені 1922р. відвідував заняття у Львівській Політехніці, звідки був скерований на практику до Гданська (Польща). У 1923-1927рр. навчався в Берлінському університеті: з 1927р. поглиблював свою спеціальну освіту в Інституті фізики Гессенського університету під керівництвом В. Боте. З Геттінгенському університеті; водночас стає членом Українського технічного товариства у Львові. У 1937 - 1945 рр. - керівник лабораторії фірми "Цейс Ікон" у Дрездені. У 1951 році заснував у Берліні Інститут кристалофізики Німецької Академії Наук.

Наукові праці стосуються експериментальних досліджень повного внутрішнього відбивання світла на межі двох середовищ, фізики іонних кристалів (центри забарвлення, структура складних дефектів), природи утворення прихованого фотографічного зображення в срібногалоїдних емульсіях. Ним започатковано новий напрям в фізиці твердого тіла - вивчення кінетичних параметрів дефектів, їх температурних і польових залежностей.

Створив наукову школу з кристалофізик, один із засновників міжнародного фізичного журналу "Physical Status Solidi".