39. Рентабельність, як показник ефективності діяльності підприємства. Фактори, що впливають на показник у сучасних умовах.

Рентабельність – це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції.

Фірма рентабельна, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал. У загальному вигляді він розраховується як відношення прибутку до витрат, тобто є нормою прибутку.

На показники рентабельності продукції впливають як фактори першого, так і другого порядку. Перші впливають на рентабельність продукції безпосередньо; другі не прямо - через вплив на фактори першого порядку. Фактори, які впливають на рентабельність продукції: перші – ціна реалізації продукції (якість продукції, попит на продукцію, рівень інфляції), другі – собівартість виробництва продукції (якість сировини та матеріалів, кількість сировини та матеріалів, структура витрат)

40. Витрати як економічна категорія.

Основною метою діяльності будь-якого виробника (фірми, виробничого підприємства) є максимізація прибутку. Можливості його одержання обмежені, по-перше, витратами виробництва і, по-друге, попитом на вироблену продукцію.

Витрати – це прямі і непрямі, фактичні і можливі виплати або упущена вигода, необхідні для того, щоб залучити й утримати ресурси в межах даного напрямку діяльності.

Витрати, що має фірма у процесі діяльності, можна поділити на дві категорії: зовнішні (або явні), і внутрішні (неявні).

Зовнішні витрати набувають форми грошових платежів постачальникам факторів виробництва, проміжних виробів і ділових послуг(заробітна плата, витрати на сировину і матеріали, комісійні винагороди торговельним фірмам, внески банкам та іншим фінансовим установам, розрахунки за юридичні консультації, транспортні послуги)

Внутрішні (неявні, імпліцитні) витрати – це упущена вигода, на яку йде фірма, взявши даний варіант використання усіх виробничих ресурсів. Вони кількісно дорівнюють тим доходам, що могли б бути отримані при оптимальному способі застосування даних ресурсів (фінансових, інформаційних, людських, матеріальних та ін.).

За формою прояву усі витрати можна поділити на такі групи:

1 Витрати – безпосередні грошові виплати.

2 Неявні (імпліцитні) витрати – (умовно оцінена) упущена вигода, що не набирає форми фактичних грошових виплат.

3 Збиток – фактичні (потенційно можливі) втрати, яких зазнає (або може зазнати) фірма, не отримуючи при цьому компенсації у формі доходу – санкції за різного роду недотримки (за часом, якістю, умовами), нереалізована продукція, втрати від аварій, ін. Неважко помітити, що збиток може виявлятися як при прийнятому сценарії використання ресурсів, так і при альтернативно можливому.

4 Безповоротні (безповоротно втрачені) витрати (англ. «sunk cost», тобто “утоплені”) являють собою раніше зроблені витрати, які вже не підлягають відшкодуванню і  не можуть впливати на рішення фірми (наприклад, безперспективні інвестиції).