5. Політична і правова думка в Стародавньому Єгипті.

Єгипет на протязі всього періоду існування був теократичною східною деспотією, тобто державою, всю владу в якій — як світську, так і духовну — зосереджував у своїх руках фараон — верховний правитель. З огляду на це, наскрізною ідеєю міфологічних творів є божественне походження верховного правителя, його рівність з богами. Тобто в Єгипті бере початок розвиток теократичної доктрини державної влади. Це зумовлювало і формування певної стратегії державної влади. Проте Єгипет проходить ряд стадій становлення і зміцнення держави, які пізніше проходять чи не всі країни світу. На території Єгипту формується 40 округів (номів), які операються на родову організацію суспільства. Близько 3500 р. до н.е. ці округи об'єдналися в дві держави, 300 років пізніше — в одну. Але залишається проблема контролю центральної влади над округами, яка поряд з соціальною проблемою є однією з головних у державному житті, а отже і в теоретичних роздумах.

6. Політична і правова думка Стародавнього Вавилону. Закони царя Хаммурапі. Джерелом права у Вавилоні був звичай. Поряд із звича-ями досить рано з’являється закон, необхідність якого дикту-валась прагненням пом’якшити протиріччя, що виникають у суспільстві. Ці закони були вибиті на великому, чорному базальтовому стовпі, який у 1901 році віднайшла французська археоло-гічна експедиція при розкопках . Текст складається з трьох частин: вступу, 282 статей і висновку. У вступі Хаммурапі оголошує, що боги передали йому царство для того, “щоб сильний не притісняв слабого, вдову і сироту”. Далі йдуть благодіяння, які були надані Ха-ммурапі містам своєї держави. Після вступу йдуть статті за-конів, які закінчуються висновком. Своїм законодавством Хаммурапі намагався закріпити устрій держави, панівною силою в якій мали бути дрібні і се-редні рабовласники. Це перший відомий збірник законів, що висвітлював рабовласницький лад, приватну власність. Зако-ни містять пережитки родового ладу, що проявляється в су-ворих покараннях, збереженні принципу таліона, застосуван-ні ордалій. Законник не може вважатися всеохоплюючим. У ньому не згадується багато державних і релігійних злочинів, основні види вбивств та ін. Є підстави вважати, що справи про такі злочини розглядалися згідно з нормами звичаєвого права. 7.Політичні та правові погляди в Стародавньому Ірані. Авеста.

-міфи і релігія

-філ.трактати»АВЕСТА»існ.21сновні державно-правові і політ ідеї:

1)у всесвіті включаючи земні порядки існують 2 начала-добро і зло.2)Добро має 3 прояви –добра думка-добрі начала-добрі дії.3)державно-правовий та політичний устрій держави є результат боротьби добра і зла.4)керівник країни зобов’язаний всіма своїми діями та розпорядженнями сприяти затвердженню в суспільстві і державно-правовому житті начал добра.5)керівник країни у здійсненні своїх владних повноважень має спиратись на законодавство і апарат управління.6)держава може виконати свої функції і завдання спираючись не тільки на апарат примусу,але і на законодавство.Аналіз текстів ,св..книги «Авеста »можна зробити висновки щодо зак-ва того часу:1)регулювання майнових відносин було упорядковано цив.-прав.договорами,було 6 2)сімейні відносини вст..віковий ценз 15 р.і проголош»рівніст майнових прав подружжя»

У давньоіндійській Рігведі записані перекази про минуле, коли давні арійці жили громадами, спільно трудилися, вирішували питання внутрішнього життя і управління. У давньоіранській «Авесті» земні порядки трактувалися як нерозривна частина загальносвітових, космічних порядків, що мають божественне походження. У «Книзі мертвих» (II тис. до н. є.) і інших давньоєгипетських джерелах звеличувалася богиня Маат, що уособлювала справедливість, правду і правосуддя, «божественну справедливість», «божественну правду» як основу соціальних порядків, законів і правил людських взаємин. «Маат» у Єгипті, «рта» в Індії, «дао» у Китаї, «дике» у давніх греків — схожі за змістом поняття божественної (природної) справедливості, правди, закономірності, що у наступних природно-правових концепціях праворозу-міння стали позначатися як природне (чи природно-божественне) право.