4. Класифікація легованих сталей за якістю

Якість сталей визначається в залежності від вмісту шкідливих домішок - сірки і фосфору. Вплив цих елементів на властивості легованих сталей аналогічний впливу їх в сталях вуглецевих. Фосфор розчиняється у фериті і підвищує поріг холодноламкості сталей, що сприяє крихкості. Сірка утворює в сталях хімічні сполуки МпЗ і Ре§, які під час деформації витягуються у напрямку течії металу і, знаходячись уздовж феритних смужок, знижують механічні властивості сталей, корозійну стійкість. Сірка погіршує зварюваність сталей і ому, що сприяє утворенню гарячих тріщин. В зв'язку з цим вміст фосфору і сірки в легованих сталях обмежується, і вони діляться на якісні, високоякісні і особливо високоякісні (див. таблицю 16). В кінці марок високоякісних сталей ставлять букву "А".

Таблиця 16. Норми вмісту сірки і фосфору в легованих сталях

(ГОСТ 4543- 74)

Категорія сталі	Кількість елементів, %		Приклад позначення марки сталі
	р	8
якісна	0,035	0,035	ЗОХГС
високоякісна	0,025	0,025	30ХГСА
особливо- високоякісна	0,025	0,015	30ХГС-Ш

Усі конструкційні сталі з особливими властивостями і леговані інструментальні сталі виплавляють звичайно високоякісними, тому букву "А" в кінці марок не вказують. В кінці марок, особливо високоякісних сталей*, пишуться літери Ш, ВД або ВІ. Це означає, що скаль оброблялась методом електрошлакового переплаву (08Х18Н12-Ш), вакуумно-дугового переплаву (08Х18Н12-ВД) або вакуумною індукційною виплавкою (08Х18Н 12-ВІ).

5. Класифікація легованих сталей за структурою у рівноважному стані

Структура легованих сталей у рівноважному стані, тобто після відпалу, залежить від кількості тих чи інших елементів, присутніх в

сталі; а саме від їх впливу на поліморфізм заліза, на розчинність вуглецю в аустеніті і на вміст вуглецю в евтектоїді (перліті).

Леговані сталі за структурою в умовах рівноваги розподіляють на слідуючі класи:

• доевтектоїдні, структура яких евтектоїд і залишковий легований ферит, наприклад: 18ХГТ; 40Х; ЗОХГС; 20X13;

• евтектоїдні, наприклад: 30X13; ЗХ2В8; 4Х8В2;

• заевтектоїдні, структура яких складається із евтектоїда і залишкових вторинних карбідів типу М₃С, виділених з аустеніту під час повільного охолодження;

• ледебуритні (карбідні) інструментальні сталі, коли в структурі, окрім евтектоїдної суміші, існують первинні карбіди, кристалізація яких відбувається із рідкого розчину при утворенні карбідної евтектики, наприклад: 95X18; Х12М; Р6М5; Р18;

• феритні, які мають структуру легованого фериту з невеликою кількістю спеціальних карбідів; феритний клас сталей утворюється при малому вмісті вуглецю (<0,15%) і великій кількості легуючих елементів, стабілізуючих а-фазу, таких, як хром, наприклад: 12X17,

-

15Х25Т, 15X28;

корозостійких хромистих

промислових сталей.

аустенітні, до яких відносяться сталі, із структурою аустеніту в рівноважному стані з карбідами і ін- терметалідами. До сталей цього класу, відносяться такі, що містять велику кількість елементів аустенітотвірних (№, Мп), наприклад: 08Х18Н12Т;

10Х17Н13М2Т; 03Х13АГ19;

10Х14Г14Н4Т.

Існують сталі напівферитні і напіваустенітні. В цих сталях перетворення протікають частково, і їх структура складається з аустеніту і фериту, наприклад: 08Х22Н6Т;

08Х2ІН6М2Т. Аустенітно-феритні сталі можуть мати аустеніт усталений та неусталений.

Для визначення класу сталі у рівноважному стані використовують розрізи (політермічні та

ізотермічні) складних просторових діаграм стану багатокомпонентних систем. З метою орієнтаційної оцінки структури хромистих нержавіючих сталей використовують діаграму системи Ре-С-Сг (рис. 242).